on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.10.2019, 14:32

Жовтень - 2019

Пусть пасмурный октябрь осенней дышит стужей, Пусть сеет мелкий дождь или порою град В окошки звякает, рябит и пенит лужи, Пусть сосны черные, качаяся, шумят, И даже без борьбы, покорно, незаметно, Сдает угрюмый день, больной и бесприветный, Природу грустную ночной холодной мгле,— Я одиночества не знаю на земле. Забившись на диван, сижу; воспоминанья Встают передо мной; слагаются из них В волшебном очерке чудесные созданья И люди движутся, и глубже каждый миг Я вижу души их, достоинства их мерю, И так уж наконец в присутствие их верю, Что даже кажется, их видит черный кот, Который, поместясь на стол, под образами, Подымет морду вдруг и желтыми глазами По темной комнате, мурлыча, поведет...  Аполлон Майков  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Новости региона

08.10.2019, 10:24

Закінчився XIV Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія-2019»

03.10.2019, 10:10

У «Gameplay: Фантастичні хроніки» грала херсонська молодь

03.10.2019, 09:49

Студенти училища культури пройшли «Шляхом сови»

135 років - тільки початок

02.10.2007

Побачити на власні очі, як до бібліотеки поспішають одночасно і письменники, і музиканти, і представники театру, і навіть місцеві політики можна далеко не щодня. 135-річчя від дня заснування спонукало всю творчу еліту області завітати до найбільшої книгозбірні Херсонщини.
Це сьогодні бібліотека ім. Олеся Гончара нагадує своєрідний книжковий мегаполіс, розташований у мальовничому районі Херсона. Але найбільші її шанувальники і віддані читачі знають: своїм народженням у 1872 році вона зобов'язана саме прогресивній інтелігенції міста. Ідею Григорія Ге {брата відомого художника Миколи Ге) підтримала міська влада і найбільш впливові городяни. Мало кому з пересічних читачів відомо, що на той час бібліотека була однією з перших провінційних книгозбірень в Україні.
Прийшовши на свято з книжками у руках, херсонський міський голова Володимир Сальдо влучно зазначив: тільки-но переступаєш поріг бібліотеки, тихіше починаєш говорити й одразу почуваєшся, як у храмі культури і науки, де є тонкий зв'язок між традиціями та сучасними знаннями.
— Наш колектив — як одна велика родина, — звернулася до присутніх генеральний директор бібліотеки, заслужений працівник культури України Надія Коротун.
— Я дуже вдячна вам за всі ваші прагнення, за невгамовне бажання працювати.

Символічно сприйняли гості свята оголошення прізвища бібліотекаря року. Кращого з кращих визначали протягом року самі читачі — під час незалежного опитування. Тож в об'єктивності результатів сумніватися не доводиться. «Бібліотекар-2007 - провідний бібліотекар відділу абонементу. Наталя Неведомська»
- оголосила Надія Коротун, і тишу в залі розірвали гучні оплески.
Пані Наталя в обласній бібліотеці працює вже одинадцятий рік. Привітна посмішка, доброзичливе ставлення до читача, ерудованість, з якою вона завжди прийде на допомогу у виборі необхідної літератури, зробили її улюбленицею і студентства, і читачів з великим стажем.

З приємним здивуванням відкрили для себе Херсонську обласну бібліотеку ім. Олеся Гончара і колеги з-за кордону. Так, технічний директор Національної бібліотеки Латвії Івар Інданс відзначив не тільки високий рівень обслуговування відвідувачів, активність керівництва у розвитку бібліотечної справи, а й наголосив, що тут є багато чого такого, що у бібліотеках його країни має тільки-но з'явитися. Наприклад, читальний зал для людей з обмеженими можливостями зору.
— А ще дуже приємно побачити, що у бібліотеці працює багато молоді, - сказав пан Інданс.

А ось з вуст Ніколая Ніколова, гостя з болгарського міста Шумен (побратим Херсона), всім присутнім було цікаво почути, що є нашій південнослов'янській країні-сусідці установи на зразок бібліотеки називають народним читалищем. А Ніколай очолює одне з них. Щоправда, у такому закладі можна не тільки читати книжки. Читалище в Болгарії є своєрідним храмом культури, який зазвичай об'єднує і професійний національний театр, і картинну галерею, і симфонічний оркестр, й історичний музей.

Втім, те, що у наших бібліотеках планова робота тісно пов'язана з творчим життям, іноземні гості могли пересвідчитися, ставши глядачами святкового капусника. Працівники різних відділів, різних напрямів бібліотечної справи обласної універсальної інсценізували історію розвитку рідного закладу: з моменту заснування і до сьогодні. Майже годину глядачі не відривали захоплених поглядів від героїв, А наостанку таки погодилися з учасниками дійства, що 135 років для такої установи — це тільки початок. І найбільші успішні моменти в житті бібліотеки — попереду.

Марія Фокіна
Новий День.-2.10.2007.

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.