on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Новини регіону

03.06.2023, 11:11

Інспектор муніципальної варти Херсона пише вірші про війну

  Михайло Олійник працює інспектором муніципальної варти в ...
01.06.2023, 23:17

У Херсоні погасили блок марок "Діти перемоги малюють Україну майбутнього"

  У Херсоні, в День захисту дітей, 1 червня 2023 року, ...
31.05.2023, 13:09

Діти з Херсонщини взяли участь у міжнародному творчому марафоні в Іспанії

  В Іспанії в місті Ла-Корунья відбувся міжнародний благодійний ...
> Персоналії > Візуальне мистецтво > Топунов Юрій > На сценах Таврики (из книги Великая мистерия Таврики)©

 

На сценах Таврики
 

Театр

Послушайте, внимательно
Взгляните за кулисы:
Готовятся там тщательно
Актеры и актрисы.
Художники в последний раз
Осматривают задник.
Премьера, уверяю вас,
В театре – вечный праздник.

А там, в углу, молитвенно сложив в поклоне руки,
Дрожит, как куст осиновый, готовая на муки,
Готовая любую роль сыграть, пусть даже крысы,
Прекрасная и юная безвестная актриса.

Вот занавес поднялся вверх
Ресницами златыми,
На сцену вышел человек,
Назвав иное имя;
Иная жизнь – иной расклад
И свет не том оконце.
И снова кто-то бьет в набат,
Что пятна есть на Солнце.

А юная, безвестная с безумными глазами,
Она над сценою плывет, как дым над образами;
И любит Принца Датского совсем не понарошку,
И гладит его локоны, как дети гладят кошку...

Послушайте, внимательно
Взгляните за кулисы...

 

Театр госпожи Луны

В театре госпожи Луны,
Где тени длинны и черны,
Спектакль идет;
Лесной оркестр шумит листвой
И ветер в каменный гобой
Всю ночь поет.

Ох, нелегко себя найти
В теченьи Млечного Пути,
Не зная роль.
В театре госпожи Луны
Актеры даже валуны,
Но кто ж Король?

В театре госпожи Луны
И мы с тобой отражены,
Как в зеркалах,
Сурово смотрят из теней
Глаза невидимых людей,
Чей путь в кострах.

Горят в партере тьмы зрачки,
А на балконе светлячки
Узоры вьют;
В театре госпожи Луны,
Где все таинственно черны
Сверчки поют.

На сцене вместе сведены
В театре госпожи Луны
Сатир и Бес.
И столько зрителей, как здесь,
Навряд ли в целом мире есть –
Весь свод небес.

Кипит, волнуясь, звездопад
И самой лучшей из наград –
Кристальный звон,
Из глубины святых небес
И изо тьмы, где дышит лес
Несется он.

 

Карнавал черных звезд

Карнавал, карнавал...
Кружат маски
В звездной пляске, в зное лета море света.
Дрожь чинары в ритме старом
Незабытом, неизбитом
Ввысь пожаром.
Карнавал...

Карнавал, карнавал...
Буйство крови,
В изголовьи вспышки красок диких плясок,
Цвет миндальный, топот дальний,
Растворился и забылся
Звон хрустальный.
Карнавал...

Карнавал, карнавал...
На край неба.
Поле хлеба , у дороги крест убогий,
Все забыто и сквозь сито
Течет время – Божье семя
Уж пролито.
Карнавал...

Карнавал, карнавал...
Взгляд змеиный,
Запах винный, лебедь черный – гребень горный,
Звезд мерцанье, обещанье –
Шепот леса, звуки мессы
На прощанье.
Карнавал...

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.