on-line с 20.02.06

Арт-блог

22.12.2021, 11:41

Але згадати потім ріки ці і монохром засніженої крони, цю лінію рядка і оборони, цю риму, як троянду у руці.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

23.02.2022, 16:07

Гончарівка запрошує на майстер-клас із пластилінової анімації

23.02.2022, 15:54

У Xepcoнi пpoxoдить oблacний чeмпioнaт з кaйт-флaїнґу

23.02.2022, 15:47

Дванадцять років з дня створення парку "Олешківські піски" на Херсонщині

> Новости региона > Малював на асфальті цеглиною
Все новости

17.01.2022 09:52

Малював на асфальті цеглиною

Минулої суботи, у Всесвітній день культурного відпочинку в Новокаховській картинній галереї ім. А. С. Гавдзинського відкрилася персональна виставка живопису і пастелі «Портал» художника з Херсона 42-річного Віталія Раковича. Він – завідувач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Херсонського державного університету (ХДУ), доцент. А також член Національної спілки художників України (НСХУ), кандидат педагогічних наук (доктор філософії).

Підтримати і представити живописця приїхали його старші колеги: Заслужений працівник культури України, професор кафедри культурології, декан факультету культури і мистецтва Микола Левченко, Заслужений художник України, голова Херсонської організації НСХУ Олександр Ковач, член НСХУ, художник-графік, доцент кафедри образотворчого мистецтва і дизайну ХДУ Станіслав Курак.

Осередок для родзинок Херсонщини

А виставковий зал був практично повний. На зустріч із митцями прийшли місцеві художники, любителі живопису, викладачі та учні Новокаховської дитячої школи мистецтв. Схоже, гості були приємно пражені такою кількістю глядачів.

– У нас у Херсоні стільки людей не збираються на виставки, – зазначив Олександр Ковач. – Ми їхали сюди із якимось скепсисом. А як побачили, то дуже зраділи.

Микола Левченко підкреслив, що Віталій Ракович працює в різних техніках живопису і постійно знаходиться у пошуку. Назвав цікавою серію його картин, на яких зображені ретромашини. Похвалив чудові портретні роботи. А в коридорах ХДУ є галерея портретів усіх ректорів цього найстарішого вишу Херсонщини. Розповів, що нещодавно у Віталія була виставка в облдержадміністрації. Також Микола Григорович подякував директорці галереї Олені Михайленко за те, що вона втілює в житті різні незвичайні проєкти.

– Я думаю, що громада повернеться у ваш бік і знайде гроші на ремонт галереї, – сказав професор. – Найголовніше, що в Новій Каховці є осередок, де демонструються родзинки Херсонщини.

У свою чергу пані Олена висловила сподівання на достатнє фінансування закладу, адже незабаром галереї буде 55 років, а наступного року виповниться 100-річчя від дня народження А. С. Гавдзінського – народного художника України, який закарбував на своїх полотнах будівництво Каховської ГЕС та молодого міста у далекі 1950-і роки.

«Мене наповнюють зустрічі з людьми»

– Ми давно думали про співпрацю, – додав О. Ковач. – Бо Нова Каховка – друге місто в області. І спасибі вам, що є перша ластівка – Віталій Ракович. Маю надію і бажання, що тепер почнемо тісно співпрацювати. Зал чудовий, він більший, ніж у Херсоні виставковий.

– Я дуже пишаюся, що автор виставки був моїм студентом із другого курсу, –долучився до розмови Станіслав Курак. – Минуло вже 23 роки. І його шлях, як наукового працівника і художника, пройшов на моїх очах. Це великий подвиг, гарна позиція. Його розвиток починався на академічних роботах. А зараз у нього є свій стиль, своя техніка виконання, свої ідеї. Маю надію, що він далі розвиватиметься як новатор, людина яка шукає творчі доробки в нових техніках.

– Ми живемо в світі міфів, – зазначив В. Ракович. – Відбувається міфологізація простору та історичних постатей. Сьогодні історія – це джерелознавство, переписування джерел. Хтось накидає на себе соціальний камуфляж. Хтось пізнає космос, глибини себе… Я цим займаюсь і не можу без цього. Мене наповнюють зустрічі з людьми. Я дуже вдячний людям, які були поруч. Мої роботи – це щоденник мого життя. Я можу творчо працювати і при цьому усамітнюватися. Місце художника – в майстерні. Мені нуднувато було б писати пейзажі, кішечок, квіти на продаж… У мене є мрія стати художником. Мені ще доведеться багато і наполегливо працювати. Якщо цей «Портал» – віконце моїх рефлексій, мого сприйняття життя – знайде якийсь відгук у когось, це буде дуже круто.

Портали у світ мистецтва

Про виставку художник сказав, що ці роботи він не готував спеціально, а зібрав із написаних у різні роки. Це те, що він «писав у стіл». А тепер прийшов час їх показати. І кожна робота – це теж своєрідний портал у світ мистецтва.

– У вас компактна будівля, ритмічний зал, – підкреслив В. Ракович. – Я подивився на етюди Альбіна Гавдзинського і побачив його портали, як він дивився на світ. Можна по його картинах зчитати, якою він був людиною… Для художника важливо відчувати часову співвіднесеність минулого і майбутнього в теперішньому. І казати собі: зараз кращий момент мого життя. Тут зі мною друзі, прийшло багато людей, приїхали мої вчителі. Дякую, пані Олено, за вашу роботу. І я щаслива людина. Спасибі, що ви прийшли.

Найкращий твір – ще не написаний

Поки глядачі розходилися по залу, вдивлялися в картини, фотографувалися біля них, ми скористалися моментом, щоб поговорити з автором. Насамперед запитали, чи пам’ятає він, де і коли написав свою першу роботу.

Віталій замислився, а потім зізнався, що не пам’ятає. Але з теплотою почав згадувати своїх вчителів по Херсонській школі №33. Сказав, що називає свої твори не картинами, а просто роботами. Серед них є чисто тренувальні твори.

– Малювати починав у дитячому віці цеглою на асфальті, – посміхнувся митець. – Перші малюнки були зроблені на теплих плитах у шкільному дворі. Звісно, була тека шкільних малюнків, але десь вона загубилася. А коли став студентом, то складав свої учнівські ескізи і малюнки у диван. Щоб міг побачити, чи я зростаю, порівняти з тим, що було, з тим, що сьогодні є.

– А який ваш твір найпам’ятніший? – запитуємо.

– Той, який ще не написаний, - відповідає Віталій. – Мені завжди цікаво, як він формується у моїй свідомості, як я його виношую. Як він через моє сприйняття світу виходить засобом живопису. А буває так, що відкладеш незакінчений твір, думаєш, що якась дурниця. А потім проходить час, подивишся під іншим кутом і знаходиш там якусь родзинку. Так що якогось одного улюбленого твору нема. Була цікава серія про ретромашини. Образ свічки – як образ душі, життєвого коріння. А так мене приваблюють буденні образи. Ось, наприклад, два коти і кури, яких побачив у мами на подвір’ї. Мене вразило, як вони швидко рухають своїми голівками. Думаю: ну як це передати? Суто технічне завдання. Не було якогось образу чи великої ідеї. Ось це цікаво: як це зробити, як воно буде сприйматися глядачами. Як закарбувати миттєвості життя засобами живопису.

Збирали весь міський бомонд

Загалом відкриття виставки і спілкування глядачів з автором тривало біля трьох годин.

– Ми збирали весь міський бомонд, – коментує для NovaKahovka.City директорка галереї Олена Михайленко. – Усіх, хто дотичний до мистецтва. Бо і ми, і Віталій переживали, що буде мало людей. Він казав: «Може, чоловік п’ять прийде…» Але прийшло більше сотні глядачів. Потім іще в цей день приходили люди. Виставка цікава в тому плані, що для новокаховчан це щось нове. Тепер будемо запрошувати й інших художників з Херсона. Єдина проблема – виділення коштів на транспортування картин. Роботи Раковича привезли мої знайомі на своїй автівці. Тому широкоформатні твори не помістилися.

Виставка «Портал» Віталія Раковича триватиме до 20 лютого.

Джерело

 





Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.