Кам'янську Січ могли втратити назавжди

Питання створення філії національного заповідника «Хортиця» у Бериславському районі буде вирішено до кінця цього року.

Цього всенародного суботника перетворилися роботи з відродження Кам'янської Січі в селі Республіканець. Кілька місяців тут працювали тисячі волонтерів з усіх районів Херсонщини, які брали участь у розкопках, відновленні земляних валів, розчищення головної Січової площі, підвалів колишнього маєтку Огаркова та благоустрою. З початку вересня основні археологічні розкопки продовжують вести працівники запорізького національного історико-культурного заповідника «Хортиця».

Які відкриття вдалось зробити археологам на Бериславщині? Скільки знадобиться часу на створення філії заповідника? Про це наш кореспондент спитав начальник експедиції «Каменська Січ», старший науковий співробітник відділу археології НЗ «Хортиця» Вадим Іллінський.

— Вадиме Євгеновичу, наша газета ще років п'ять тому порушувала питання про необхідність збереження Кам'янської Січі. Зрештою, цього року це зрушило з мертвої точки. Завдяки кому?
— Керівництво заповідника «Хортиця» періодично навідувалося до Республіканця і стежило за станом Січі. Найбільшу тривогу викликало безперервне захоплення землі населенням і руйнування берегової зони. Вивчивши ситуацію, ми дійшли висновку: якщо так продовжуватиметься й надалі, Україна назавжди втратить цю унікальну пам'ятку національного значення. Щоб цього не допустити, спільно з Херсонською облдержадміністрацією ми запланували низку заходів, що допоможуть вивести цей об'єкт на рівень національного заповідника. Нашим завданням було проведення повного аналізу пам'ятника, вивчення його кордонів, відкриття нових об'єктів — укріплень, площ, щоб уже цієї осені дати чіткі відповіді на поставлені питання. А облдержадміністрація взяла на себе благоустрій території.

— Що сьогодні вдалося зробити?
— Чимало. Ми знайшли укріплені кордони Січі, врятували досить великий курінь, що йшов у береговий обрив, виявили кілька господарських будівель та приміщень, головну та малу площі. Також встановили місце розташування рядів інших куренів, виявили скіфський могильник, що частково пішов під воду.

— Чи Кам'янська Січ є складним об'єктом для археологів?
— У принципі ні. Тим більше, що розкопки тут проводяться з деякими перервами вже майже 100 років — з 1913 року. За цей час вироблено методики роботи: як ви можете переконатись, копаємо ми тут зовсім неглибоко. Але ця Січ унікальна тим, що добре зберегла свідчення побутових та соціальних умов життя козаків.

— Чи багато нових відкриттів ще приховано під землею у Кам'янській Січі?
— Сьогодні у нашому музеї запорізького козацтва зберігається близько 3,5 тисяч особливо цінних експонатів, які свого часу знайдені в селі Республіканець. Переконаний, що під землею їх приховано значно більше. Звичайно, на цілісність Січі вплинуло будівництво Каховської ГЕС: її частина назавжди пішла під воду. Однак близько 70% території, включаючи залишки об'єктів, що розташовані на ній, збереглися до наших днів.

— Як же вдалося уберегти Січ від набігів чорних археологів?
— Багато в чому завдяки місцевим жителям, які не один рік спостерігають за розкопками та добре знають, на якому місці вони мешкають. Втім, Каменська Січ ніколи особливо не цікавила чорних археологів. Набагато більше від них постраждали решта археологічних об'єктів Херсонської області.

— Відомо, що нещодавно розпочалися розкопки у Тягинці Бериславського району. Яке завдання тут стоїть перед вами?
— Про це поки що рано говорити. Там працює загін, який досліджує дві фортеці на невеликому острові та на території самого села. Яка з них належала туркам, а яка козакам, ми сказати поки не можемо. Розібратися з усім цим і має наша експедиція.

— Хто вам зараз допомагає у розкопках у Бериславському районі?
— Влітку було багато волонтерів із усієї області. Велику допомогу нам надавало керівництво Бериславського району, Новокаїрської сільради. Зараз зі мною працюють науковці заповідника «Хортиця». Але говорити про терміни завершення розкопок ще зарано.

"На місцеві бюджети і не розраховуємо".
Відповісти на кілька питань ми також попросили генерального директора НЗ «Хортиця» Максима Остапенка.

— Максиме Анатолійовичу, скільки часу знадобиться для створення в Бериславському районі філії вашого заповідника?
— Ще минулого року ми виступили з ініціативою перед Секретаріатом Президента, Кабінетом Міністрів щодо надання Кам'янській Січі статусу національного заповідника. Звичайно, ця проблема досить серйозна, а на її реалізацію знадобляться великі фінансові витрати. Тому прозвучала пропозиція створити тут філію «Хортиці», що підтримало керівництво Херсонської облдержадміністрації. Зараз все залежить від рішення наглядової ради заповідника «Хортиця», яка має зібратися у найближчі два місяці. Тільки після цього можна буде говорити про конкретні дії щодо створення філії. Але ми сподіваємось на позитивний результат.

— Голова Бериславської райдержадміністрації Володимир Стеценко нещодавно заявив, що для створення філії національного заповідника в Республіканці не буде витрачено жодної копійки з державного бюджету — все за рахунок спонсорів. Це справді так?
— На наш погляд, «підняти» такий заповідник можна лише за допомогою державного бюджету. Крім того, надалі знадобляться кошти для його утримання та зарплату працівникам. Тому навряд чи доведеться розраховувати на кошти спонсорів чи місцевих бюджетів.

Запитував Олег БАТУРІН
"Новий день". -№39 (4877). -24.09.09. -Стор.8

Напишіть свій коментар

Ваше ім'я

E-mail (не буде опублікований)

* Текст повідомлення

Введіть число, яке Ви бачите праворуч

Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.