on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Новости региона

23.04.2021, 16:19

Вечір-реквієм "Пам'ятаємо" пройде в Херсоні

23.04.2021, 15:55

«Мамай мандрує Херсонщиною»: у Гончарівці оголошено результати регіонального художнього конкурсу

23.04.2021, 11:50

Тюльпани розквітли в ботанічному саду ХДУ (відео)

> Туризм, отдых, развлечения > Биосферный заповедник Аскания-Нова > Асканія-Нова і нова туристична фішка

 

Асканія-Нова і нова туристична фішка

Селище Асканія-Нова, в якому розташований однойменний всесвітньо відомий біосферний заповідник, зробило гучну заявку на нову туристичну фішку. Минулого уїк-енду тут відбувся перший в Україні «Гобелен-фест». Унікальність заходу в тому, що організовано його на грантові кошти, надані громаді як переможцю конкурсу проектів.

У центрі селища - знову гамірно і видовищно. Місцевих мешканців і гостей зібрав «Гобелен-фест». Очільник Асканія-Нова об'єднаної територіальної громади Віталій Свінціцький зізнається: поштовхом для колоритного дійства став попередній досвід проведення масштабного заходу. У травні цього року в Асканії-Новій відбувся «Турист-фест», яким офіційно стартував туристичний сезон на Херсонщині. За один день селище прийняло понад 5 тисяч гостей, довівши, що фестивалити до ладу під силу не лише містам. Після заходу, який пролунав на всю Україну, асканійська громада подається на конкурс «Малі міста - великі враження». Це відомий проект Міністерства культури України, який надає можливості для реалізації креативних ідей у вигляді культурно-мистецьких проектів громадам з населенням до 50 тисяч.

- Взяти участь у даному проекті нам запропонувала Асоціація міст України. Ми подумали: чом би й ні? Грант писали у відділі освіти, культури, спорту і туризму. Чесно, надія на перемогу була, адже по-іншому й бути не могло. Тим більше, що історично так склалося, Асканія-Нова почалася з вівчарства, - розповів селищний голова Асканії-Нової Віталій Свінціцький.

«Малі міста - великі враження» конкурс молодий і відбувається лише вдруге. Цього року Мінкульт проводив його спільно з Центром української культури. З цим пов’язано чи ні, але фінансування грантів збільшилося. У конкурсі перемогли 72 проекти громад з різних куточків України. На Херсонщині його виграли дві ОТГ - Високопільська з «Кронау-фестом» та Асканія-Нова з «Гобелен-фестом». Обидва заходи виявилися дуже яскравими, це щось суто нове для сільської місцевості, де начебто ж звикли до іншого рівня святкування. Проект асканійської громади переконливим без варіантів видався через вдалий акцент на відродженні традицій мистецтва, пов’язаного з вовною, якої тут завжди було вдосталь. Вівчарство на цій землі зародилося, відколи тут існують поселення. Заглиблюємося далеко в історію. 1828 рік. Німецький герцог Ангальт-Кетенський купує 42 тисячі десятин степу. Через 13 років тут з’являється хутір Асканія-Нова - на честь маєтку Асканія у Німеччині.

На своїх землях герцог взявся розводити мериносових овець, але господарство з часом занепадає. У 1856 році маєток продають іншому колоністові - Фейну. Згодом він поріднився з німецьким поміщиком - Фальцем. Фальц-Фейни активно скуповують навколишні землі, обравши все той же вектор - розведення овець. Кажуть, за досить короткий період нові власники стали «королями вівчарства» на півдні. Вівці на той час диковинних порід з’являться і в заповіднику «Асканія-Нова», який згодом заснує знаменитий філантроп Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн. Враховуючи традиції вівчарства Асканії-Нової, в радянські часи тут створюють інститут тваринництва степових районів. І якщо раніше монополістами у виведенні порід овець були англійці, то вчений М. Ф. Іванов робить революцію в галузі. Його методики розкривають всі секрети селекції тварин, на Херсонщині виводять десятки порід овець, які здобули світове визнання. Асканійська тонкорунна, гірський меринос, асканійський каракуль, асканійський кросбред і т. д.

Вівчарство розвивається шаленими темпами, і не лише на півдні. Так, у 1990 році поголів’я овець в Україні досягало майже 10 мільйонів. Лише на Херсонщині було не менше мільйона цих тварин. На жаль, з часом справи в галузі пішли на спад, поголів'я зменшилося в рази. Причин багато - від розпаювання земель до зниження попиту на вовну. Тим не менш, вівчарство на Херсонщині є, як і в Україні. Вмерти галузі не дають ентузіасти, які очолюють господарства, та науковці. Так, на базі Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» діє Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства. Тут і зараз виводять нові породи. Тож як асканійській громаді не популяризувати те, що тут існувало завжди? «Гобелен-фест» вирішили організувати на тому ж майданчику, що й «Турист-фест», адже локація себе вже виправдала. Це пустир з улоговиною перед одним із входів до біосферного заповідника. Точніше, колишній пустир. Бо вже кілька місяців як тут є постійно діюча сцена. Таким чином громада компенсувала відсутність будинку культури.

- Так склалося, що Асканія-Нова давно без будинку культури, одну бу­дівлю попередники вважали майном району, і в результаті вона пішла на розбірку. Друга - приватна, ми ведемо переговори з власником, аби передав її під об'єкт культури. І вийшло так, що асканійці залишилися без заходів. Так виникла ідея вулично? сцени, де б мог­ли збиратися люди на вихідні. Після «Турист-фесту» на цій сцені відбува­ються всі заходи. Люди дуже задово­лені, - розповідає Віталій Свінціцький.

На «Гобелен-фест» організатори конкурсу «Малі міста - великі вражен­ня» виділили Асканії-Новій 250 тис. грн, ще 100 тисяч громада відшукала з власних ресурсів. Фестиваль невипад­ково вирішили провести в кінці верес­ня, таким чином у селищі продовжився туристичний сезон, благо, і погода не підвела, порадувавши теплом. Черговий масштабний захід підтримала адміністрація Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Тут розуміють - промоушн навіть для перлини зайвим не буває.

- Звичайно, ми зацікавлені в тому, щоб громада розвивалася, аби місцеві жителі мали відповідні пріоритети в господарській діяльності, що не шкодить заповідній території. У всьому світі біосферні заповідники притягують як магнітом людей. Якщо ви подивитеся на нашого сусіда, Польщу, то там національні природні парки просто купаються в грошах - за рахунок того, що навколо знаходиться туристична інфраструктура. У нас же заповідник нічого не отримує. Ми залюбки сприймаємо такі свята, тому це ще раз рекламує «Асканію-Нову», організовує саме населення, - розповів легендарний директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.

Фестивальних локацій виявилося багато і, як-то кажуть, на різні смаки. Це і виставка гобеленів, серед яких курсові роботи студентів Херсонського училища культури, і майстер-класи з прядіння, ткацтва, вишивки, і сувенірний ярмарок, і креативні фотозони. У свої майже 80 на «Гобелен-фест» прийшла мешканка Асканії-Нової Катерина Лавренюк. Жінка пряде з молодості, от і тут сидить з веретеном. Особливо бабусею зацікавилася молодь. Дивуватися нічого: прядіння — забуте ремесло, і просто так процес народження вовняної нитки вже ніде й не побачиш.

- А я не розлучаюся з веретеном із 1970-х. І шкарпеточки, і светрики дітям-онукам завжди є, це ж так тепло і гарно, - розповідає Катерина Лавренюк.

А от майстриня з Олешок Тетяна Костюк показує валяні шедеври. Капці, капелюшки, прикраси — з вовни виготовити можна все, що завгодно, були б бажання, терпіння і фантазія, розповідає мисткиня. Окрема локація - загін з вівцями. Тварин декількох порід привезли з дослідного господарства, яке підпорядковується Інституту тваринництва степових районів. Не дивно, що локація прикувала увагу багатьох туристів, не часто побачиш вівцю в натурі та ще й погладити товсторунну дають. Звісно ж, на такому людному заході без смаколиків ніяк. В рамках «Гобелен-фесту» відбувся ще один фестиваль - «Таврія-Борщ». Ото вже всі охочі поласували його величністю стравою № 1, причому звареною за різними рецептами.

Завершився «Гобелен-фест» пізно ввечері. Після двох вистав Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша на відкритому повітрі та концерту на великій сцені.

- Мене часто запрошують на фестивалі в різні регіони України. Однозначно, «Гобелен-фест» - це те, що Асканія-Нова має підтримувати й надалі. Традиції, мистецтво, креатив завжди у тренді. Єдине, що хочу побажати організаторам, так це залучати туристів з інших областей. Для цього потрібен планомірний промоуншн. Скажу фахово: щоб зібрати десятки тисяч туристів, потрібно починати працювати за 2 - 3 місяці і більше, тому що туроператори інформують людей наперед, - зазначив директор центру розвитку туризму України Володимир Царук.

Організатори ж обіцяють: «Гобелен-фест» з Асканією-Новою тепер назавжди. Незабаром тут почнуть готуватися вже до наступного заходу, так, щоб через рік «Гобелен-фест» вийшов на новий рівень, ще креативніший.

Марина Савченко
«Новий день».- №42 (5397).- 02.10.2019.- стр.5

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.