on-line с 20.02.06

Арт-блог

04.05.2020, 10:16

Май - 2020

Май Ночь нас одарила первым теплым ливнем, Он унес последний холод с мраком зимним, Вся земля покрылась пестрыми коврами, Бархатной травою, яркими цветами. Белая береза распахнула почки: Не стоять же голой в майские денечки! Босиком помчались мы под ветром мая. Растянись на солнце, грейся, загорая! Муса Джалиль

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

29.05.2020, 09:46

Можливості для креативної молоді

28.05.2020, 15:19

Круглий стіл "Успішні практики по вирішенню еко-проблем" під відкритим небом

27.05.2020, 15:14

Переможці конкурсу грантів Програми творчої підготовки та розбудови потенціалу молоді від House of Europe та Goethe-Institut Ukraine

> Туризм, отдых, развлечения > Биосферный заповедник Аскания-Нова > Асканія-Нова і нова туристична фішка

 

Асканія-Нова і нова туристична фішка

Селище Асканія-Нова, в якому розташований однойменний всесвітньо відомий біосферний заповідник, зробило гучну заявку на нову туристичну фішку. Минулого уїк-енду тут відбувся перший в Україні «Гобелен-фест». Унікальність заходу в тому, що організовано його на грантові кошти, надані громаді як переможцю конкурсу проектів.

У центрі селища - знову гамірно і видовищно. Місцевих мешканців і гостей зібрав «Гобелен-фест». Очільник Асканія-Нова об'єднаної територіальної громади Віталій Свінціцький зізнається: поштовхом для колоритного дійства став попередній досвід проведення масштабного заходу. У травні цього року в Асканії-Новій відбувся «Турист-фест», яким офіційно стартував туристичний сезон на Херсонщині. За один день селище прийняло понад 5 тисяч гостей, довівши, що фестивалити до ладу під силу не лише містам. Після заходу, який пролунав на всю Україну, асканійська громада подається на конкурс «Малі міста - великі враження». Це відомий проект Міністерства культури України, який надає можливості для реалізації креативних ідей у вигляді культурно-мистецьких проектів громадам з населенням до 50 тисяч.

- Взяти участь у даному проекті нам запропонувала Асоціація міст України. Ми подумали: чом би й ні? Грант писали у відділі освіти, культури, спорту і туризму. Чесно, надія на перемогу була, адже по-іншому й бути не могло. Тим більше, що історично так склалося, Асканія-Нова почалася з вівчарства, - розповів селищний голова Асканії-Нової Віталій Свінціцький.

«Малі міста - великі враження» конкурс молодий і відбувається лише вдруге. Цього року Мінкульт проводив його спільно з Центром української культури. З цим пов’язано чи ні, але фінансування грантів збільшилося. У конкурсі перемогли 72 проекти громад з різних куточків України. На Херсонщині його виграли дві ОТГ - Високопільська з «Кронау-фестом» та Асканія-Нова з «Гобелен-фестом». Обидва заходи виявилися дуже яскравими, це щось суто нове для сільської місцевості, де начебто ж звикли до іншого рівня святкування. Проект асканійської громади переконливим без варіантів видався через вдалий акцент на відродженні традицій мистецтва, пов’язаного з вовною, якої тут завжди було вдосталь. Вівчарство на цій землі зародилося, відколи тут існують поселення. Заглиблюємося далеко в історію. 1828 рік. Німецький герцог Ангальт-Кетенський купує 42 тисячі десятин степу. Через 13 років тут з’являється хутір Асканія-Нова - на честь маєтку Асканія у Німеччині.

На своїх землях герцог взявся розводити мериносових овець, але господарство з часом занепадає. У 1856 році маєток продають іншому колоністові - Фейну. Згодом він поріднився з німецьким поміщиком - Фальцем. Фальц-Фейни активно скуповують навколишні землі, обравши все той же вектор - розведення овець. Кажуть, за досить короткий період нові власники стали «королями вівчарства» на півдні. Вівці на той час диковинних порід з’являться і в заповіднику «Асканія-Нова», який згодом заснує знаменитий філантроп Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн. Враховуючи традиції вівчарства Асканії-Нової, в радянські часи тут створюють інститут тваринництва степових районів. І якщо раніше монополістами у виведенні порід овець були англійці, то вчений М. Ф. Іванов робить революцію в галузі. Його методики розкривають всі секрети селекції тварин, на Херсонщині виводять десятки порід овець, які здобули світове визнання. Асканійська тонкорунна, гірський меринос, асканійський каракуль, асканійський кросбред і т. д.

Вівчарство розвивається шаленими темпами, і не лише на півдні. Так, у 1990 році поголів’я овець в Україні досягало майже 10 мільйонів. Лише на Херсонщині було не менше мільйона цих тварин. На жаль, з часом справи в галузі пішли на спад, поголів'я зменшилося в рази. Причин багато - від розпаювання земель до зниження попиту на вовну. Тим не менш, вівчарство на Херсонщині є, як і в Україні. Вмерти галузі не дають ентузіасти, які очолюють господарства, та науковці. Так, на базі Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» діє Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства. Тут і зараз виводять нові породи. Тож як асканійській громаді не популяризувати те, що тут існувало завжди? «Гобелен-фест» вирішили організувати на тому ж майданчику, що й «Турист-фест», адже локація себе вже виправдала. Це пустир з улоговиною перед одним із входів до біосферного заповідника. Точніше, колишній пустир. Бо вже кілька місяців як тут є постійно діюча сцена. Таким чином громада компенсувала відсутність будинку культури.

- Так склалося, що Асканія-Нова давно без будинку культури, одну бу­дівлю попередники вважали майном району, і в результаті вона пішла на розбірку. Друга - приватна, ми ведемо переговори з власником, аби передав її під об'єкт культури. І вийшло так, що асканійці залишилися без заходів. Так виникла ідея вулично? сцени, де б мог­ли збиратися люди на вихідні. Після «Турист-фесту» на цій сцені відбува­ються всі заходи. Люди дуже задово­лені, - розповідає Віталій Свінціцький.

На «Гобелен-фест» організатори конкурсу «Малі міста - великі вражен­ня» виділили Асканії-Новій 250 тис. грн, ще 100 тисяч громада відшукала з власних ресурсів. Фестиваль невипад­ково вирішили провести в кінці верес­ня, таким чином у селищі продовжився туристичний сезон, благо, і погода не підвела, порадувавши теплом. Черговий масштабний захід підтримала адміністрація Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Тут розуміють - промоушн навіть для перлини зайвим не буває.

- Звичайно, ми зацікавлені в тому, щоб громада розвивалася, аби місцеві жителі мали відповідні пріоритети в господарській діяльності, що не шкодить заповідній території. У всьому світі біосферні заповідники притягують як магнітом людей. Якщо ви подивитеся на нашого сусіда, Польщу, то там національні природні парки просто купаються в грошах - за рахунок того, що навколо знаходиться туристична інфраструктура. У нас же заповідник нічого не отримує. Ми залюбки сприймаємо такі свята, тому це ще раз рекламує «Асканію-Нову», організовує саме населення, - розповів легендарний директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.

Фестивальних локацій виявилося багато і, як-то кажуть, на різні смаки. Це і виставка гобеленів, серед яких курсові роботи студентів Херсонського училища культури, і майстер-класи з прядіння, ткацтва, вишивки, і сувенірний ярмарок, і креативні фотозони. У свої майже 80 на «Гобелен-фест» прийшла мешканка Асканії-Нової Катерина Лавренюк. Жінка пряде з молодості, от і тут сидить з веретеном. Особливо бабусею зацікавилася молодь. Дивуватися нічого: прядіння — забуте ремесло, і просто так процес народження вовняної нитки вже ніде й не побачиш.

- А я не розлучаюся з веретеном із 1970-х. І шкарпеточки, і светрики дітям-онукам завжди є, це ж так тепло і гарно, - розповідає Катерина Лавренюк.

А от майстриня з Олешок Тетяна Костюк показує валяні шедеври. Капці, капелюшки, прикраси — з вовни виготовити можна все, що завгодно, були б бажання, терпіння і фантазія, розповідає мисткиня. Окрема локація - загін з вівцями. Тварин декількох порід привезли з дослідного господарства, яке підпорядковується Інституту тваринництва степових районів. Не дивно, що локація прикувала увагу багатьох туристів, не часто побачиш вівцю в натурі та ще й погладити товсторунну дають. Звісно ж, на такому людному заході без смаколиків ніяк. В рамках «Гобелен-фесту» відбувся ще один фестиваль - «Таврія-Борщ». Ото вже всі охочі поласували його величністю стравою № 1, причому звареною за різними рецептами.

Завершився «Гобелен-фест» пізно ввечері. Після двох вистав Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша на відкритому повітрі та концерту на великій сцені.

- Мене часто запрошують на фестивалі в різні регіони України. Однозначно, «Гобелен-фест» - це те, що Асканія-Нова має підтримувати й надалі. Традиції, мистецтво, креатив завжди у тренді. Єдине, що хочу побажати організаторам, так це залучати туристів з інших областей. Для цього потрібен планомірний промоуншн. Скажу фахово: щоб зібрати десятки тисяч туристів, потрібно починати працювати за 2 - 3 місяці і більше, тому що туроператори інформують людей наперед, - зазначив директор центру розвитку туризму України Володимир Царук.

Організатори ж обіцяють: «Гобелен-фест» з Асканією-Новою тепер назавжди. Незабаром тут почнуть готуватися вже до наступного заходу, так, щоб через рік «Гобелен-фест» вийшов на новий рівень, ще креативніший.

Марина Савченко
«Новий день».- №42 (5397).- 02.10.2019.- стр.5

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.