Бібліотеки глибинки - з інтернетом
Каланчацька ЦБС вкотре перемогла у престижному міжнародному конкурсі
Ні для кого не секрет, що українські бібліотеки сьогодні перебувають на межі виживання: книжкові фонди майже не поповнюються, з періодики виписують не більше одного-двох видань, а про комп'ютеризацію та придбання нової медіаапаратури і взагалі не доводиться говорити...
Виходячи з нинішніх реалій, у Каланчацькому районі давно зрозуміли: якщо керівництво бібліотек саме про себе не подбає, згори підтримки можна так і не дочекатися. Тому завдяки зусиллям депутата районної ради, директора Каланчацької централізованої бібліотечної системи Надії Федкевич віднедавна бібліотеки тут — з комп'ютерами та інтернетом.
— Коли немає підтримки влади (а я вважаю, що її майже немає, бо книги поповнюються за допомогою читачів, а з періодики нам не передплатили взагалі жодної газети), то розраховувати доводиться тільки на свої сили, — розповідає Надія Федкевич. — Потрібно не скиглити чи, стоячи на колінах, випрошувати копійки, а брати участь у всеукраїнських та міжнародних грандах і перемагати. Якщо у рідної області чи країни не вистачає для нас грошей — допоможуть із-за кордону. Тож з гордістю скажу, що наша Каланчацька ЦБС цього року єдина серед районів Херсонщини безплатно отримала 19 комп'ютерів, принтерів та сканерів. А також — пільгове підключення до всесвітньої мережі інтернет. Відтепер наші сільські діти з'єднані з цілим світом.
За словами головного бібліотекаря району, звістка про перемогу в конкурсі програми «Бібліоміст» Ради Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у Каланчак надійшла саме під час відзначення 60-літнього ювілею дитячої бібліотеки. Це стало приємною несподіванкою та подарунком не лише для бібліотекарів та читачів, а й сільських педагогів. Адже підручників сьогодні катастрофічно не вистачає. У Міністерстві освіти і науки порадили качати їх у електронному вигляді з сайту, от тільки доступу до нього у сільських школах практично немає. Тепер і педагоги, і учні по кілька разів на день забігають до місцевих книгозбірень.
— На сьогодні наша бібліотечна система відповідно до проекту вже отримала технічне обладнання, програмне забезпечення, підключила інтернет-центри на базі ЦРБ, районної бібліотеки для дітей, Мирненської селищної та Новопавлівської сільської бібліотек — філій ЦБС, — продовжує Надія Василівна. — Але на досягнутому не зупинилися: щойно отримали цю техніку, відразу ж подали заявку на участь у міні-конкурсі «Експериментальні сайти» від всеукраїнського «Бібліомосту». Результат не забарився — і там перемогли. Сьогодні чи не все село Новокиївка радіє чотирьом новеньким комп'ютерам з принтером/сканером, програмному забезпеченню та інтернету.
Але, погодьтеся, недостатньо просто мати комп'ютери. Дітей потрібно вчити ними користуватися. Відтак, при районній бібліотеці для дітей створено клуб за інтересами «Інтернет-Чомучки», відвідувачів якого вчитимемо комп'ютерної грамотності та самостійній роботі в інтернеті. Розпочали впровадження інноваційного проекту «Дзвінок на бібліоурок» у трьох філіях: Новокиївській, Новопавлівській та Мирненській, у яких віднедавна, як я вже говорила, є комп'ютери. Життя не стоїть на місці, а разом з ним і наша бібліотечна система.
Просиджуватимуть бібліотекарі області свій робочий час мовчки у книгозбірнях чи створять нормальні, цікаві та сучасні умови для своїх читачів за допомогою міжнародних грандів та конкурсів, залежить тільки від них. Але я вважаю: якщо нам вдалося практично без підтримки районної влади, яка за друге півріччя не передплатила жодного примірника газети та не придбала нормальної книги, одержати комп'ютери та своїми силами зробити у приміщеннях ремонт, цього можна досягнути і в інших селах та районах. Головне, аби було бажання.
Який добрий дядько привіз новенькі комп'ютери до рідної бібліотеки та чому обрав саме їхній Каланчацький район, місцевий семикласник Денис Чопей не знає. Та воно його, зізнається хлопчик, не дуже і цікавить. Головне, що з відкриттям комп'ютерної зали до дитячої бібліотеки йому стало ходити набагато цікавіше.
— У нас дуже класна бібліотека, — говорить Денис. — Багато цікавих книг та розумні працівники. Живу недалеко, тому бігаю до бібліотеки частенько. Боюся, що невдовзі почнуть виганяти звідти... Вдома комп'ютера немає, тож разом з друзями, як говорять мої батьки, тут практично і живу.
Чи радітимуть діти в інших районах відвідуванню бібліотеки так, як у Каланчацькому, покаже час. Але хотілося б, аби бажання працювати від душі, творчий запал та професіоналізм місцевих бібліотекарів став хорошим прикладом для працівників інших книгозбірень області.
Нестор Дим
“Новий день”.- №37 (4927).-09.09.2010.- стр.22
