on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Новини регіону

17.06.2024, 12:25

У Львові проходить виставка “Вас вітає Музей сучасного мистецтва, Херсон 2002-2022”

  До 15 липня у Львівському муніципальному мистецькому центрі триватиме ...
17.06.2024, 12:23

На хустці з колекції українського бренду зобразили роботу, викрадену з херсонського музею

До благодійної колекції шовкових хусток “Викрадене мистецтво” ...
17.06.2024, 12:20

У Словаччині покажуть стрічку "Редакція" Романа Бондарчука, яку знімали на Херсонщині

  23 та 28 червня у місті Кошиці (Словаччина) відбудеться прем’єра ...

 

Білозерський район

Свою назву цей район отримав від назви озера, яке знаходиться у цім краї - озеро Біле. Славнозвісний Білозерський район розкинувся у західно-південній частині Херсонщини. Його розділяє на дві частини обласний центр - південну і північну. З півдня і сходу його омивають води Дніпровсько-Бузького лиману і Дніпра, на північному сході Інгульця, що саме тут впадає у Дніпро. На заході простягається степ, що зливається з миколаївськими просторами.

По території району не раз прокочувались численні племена, які залишили тут щедрі пам'ятні сліди. Сьогодні нагадують про ті часи більше двадцяти древніх городищ, поселень, поховань, розташованих уздовж правого берега Дніпра. Вони привертають увагу любителів історії, туристів і просто мандрівників. На території району розташовані три заказники, що приваблюють любителів природи.

Наприкінці XIV ст. узбережжям Дніпровського лиману оволодів Великий князь Литовський, Жмудский і Російський Вітаутас (Вітовт), що побудував в 1398 р. фортецю св, Іоанна. В II пол. XV ст. ці землі були завойовані Османською імперією. Боротьбу з турецькими загарбниками вели запорізькі козаки: в 1616 р. гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний завдав поразки турецькому флоту на Дніпровському лимані, в 1678 р. кошовий отаман Іван Сірко розгромив ворожу ескадру на річці Корабелка. Вже в XVII ст. запорожці міцно закріпилися на цих землях. В 1734 р. виникла Перевозська (Інгульська) паланка Славного Війська Запорізького Низового, центр якої з 1740 р. був розташований в усті Інгульця. В останню чверть XVIII ст. землі майбутнього Білозерського району населяли запорізькі козаки, а також вихідці з різних губерній України й Росії. Виняткове значення мала ця територія в період російсько-турецької війни 1787-1791 р.р. В урочище «Глибока пристань» була розташована корабельня, на якій оснащувалися побудовані в Херсоні військові кораблі.

Вигідне географічне положення дає зручний вихід водними і сухопутними шляхами до обласних центрів Миколаєва, Одеси й інших міст України та зовнішній світ.
На території району більше двадцяти древніх городищ, поселень, поховань, розташованих уздовж правого берега Дніпра.

Благовіщенський монастир. Заснований в 1866 р. як громада, тоді ж споруджена Троіцька церква (згодом - трапезна). В 1883 р. громада перетворена в монастир. В 1912 р. за проектом архітектора К.І. Квінто зведений новий Троїцький собор у псевдо руському стилі, розписаний за зразком Володимирського собору в Києві. До наших днів збереглися: Святі врата та корпуси келій XIX століття Благовіщенського монастиря, античне укріплення «Скелька» І-II ст. н.е. Останнім часом в колишніх монастирських приміщеннях розташовувався професійно-технічний навчальний заклад. За пам'яткою архітектури не було належного нагляду. Два роки тому кілька монахинь намагалися відродити монастир і навіть звертались до різних місцевих та київських можновладців, знайшли в архівах документи та свідчення, на основі яких можна було б починати роботи по відновленню святині. Втім, на звернення позитивно ніхто так і не відреагував, жінкам у цій справі ніхто не хотів допомагати, тому поки про відродження роботи Благовіщенського монастиря не йдеться. Мабуть, що є дуже зацікавлені у цій справі люди. Навчальний заклад - не перепона для приватизації чудових земель, з прекрасними краєвидами. Та й не секрет, що ці землі користуються великим попитом серед нових українців, які будують тут заміські маєтки, а кожна сотка цієї землі коштує досить дорого, та й вартість її з кожним роком зростає.

Інший пам'ятник: першому губернатору Катеринослава генерал-майору І.М. Синельниковому розташований у селі Садове. Зведений він у стилі класицизму і являє собою пірамідальний обеліск, складений з каменю вапняку, прикрашений скульптурою ангела, барельєфом Синельникова й символічною похоронною урною.

Білозерський район завжди славився своєю сільськогосподарською діяльністю. В білозерському краї переважають чорноземні і темно-каштанові ґрунти, які забезпечують високі врожаї екологічно чистих зернових, овочевих та інших культур. У минулі часи за двома колхозами та 19 совхозами було закріплено 106,2 тис. га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 97,2 тис. га пахотної землі, з них 26,6 тис. га зрошувальної. Сьогодні ж по всій області руйнується система зрошування, унікальна магістраль, завдяки якій у кліматично сурових для врожаїв умовах тут збирали мільйони гектарів хліба, сотні тисяч тон фруктів та овочів. Провідною галуззю у радянські часи в районі стає виноградарство і виноробство. У районі діяла тоді регіональна програма розвитку прилиманного виноградарства.

На території району розташовані три заказники, які завжди привертали увагу любителів природи. Багата історія, щедре південне сонце, приємна прохолода дніпровської води літньої пори, багатоманіття овочів і фруктів, що визрівають тут, створюють сприятливі умови для туризму, які, на жаль, не використовують у повній мірі. Зараз лише місцеві жителі насолоджуються залишками колись дивовижних краєвидів.

Наша область завжди була співучою, народжувала вокальні таланти. Не дивно, що саме у Білозерському районі народився фестиваль народного хорового мистецтва «Чорнобаївські зорі».

Колись в районі працювало 16 будинків культури, 36 бібліотек, народний музей і 5 музейних кімнат, районний будинок піонерів, юнацька спортивна школа, 3 музичні школи. Тепер далеко не всі осередки культури функціонують чи знаходяться у належному стані.

І все ж, незважаючи на те, що останніми роками в районі більше руйнували, ніж будували, тут жили і живуть прекрасні люди, які вже колись відроджували свій край, достатньо буде в них наснаги й на відновлення його після політичних буревіїв, революцій, реформ та розподілів, адже ця земля належить тільки людям, які живуть та працюють на ній.

Рижова П.

Джерело інформації: «Акценти».-24.06.2009

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.