on-line с 20.02.06

Арт-блог

05.06.2020, 08:44

Июнь-2020

Одари, июнь, меня прохладой, Надоела вечная жара, Только затяжных дождей не надо, Подойдет июньская гроза! Пусть грохочет гром над головою. Молнии сверкают ярче пусть, Приходи скорей — окно открою, Я грозы нисколько не боюсь, Пусть ворвутся запахи июня, Ароматы липы и цветов, А в ответ восторгом одарю я, И любовью, что поймешь без слов. Босиком протопаю по лужам, Сразу же насквозь промокну — пусть, Приходи же, ливень, ты мне нужен Я зову тебя, и я дождусь!  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новости региона

05.06.2020, 11:12

Відкрито реєстрацію на Третій міжнародний ярмарок грантів у сфері культури English version is below

04.06.2020, 14:15

Херсонців запрошують взяти участь у кінодискусіях про права людини

03.06.2020, 10:30

Гончарівка візьме участь у міжнародному творчому проекті

Блискучий світ вітрил

Півстоліття тому, восени 1951 року, громадськість Херсона урочисто привітала екіпаж вітрильника «Товариш» з прибуттям до міста на Дніпрі. Високі кораблі. Так називають вітрильники з трьома щоглами і більше. Середина XVIII століття була часом панування на морських просторах фрегатів, на початку XIX століття їх славу перехопили чайні кліпери. Це була золота доба вітрил, час дерев'яних суден і залізних людей. Вітрильник «Товариш» (навчальне судно Херсонського морського коледжу) — з тієї когорти суден. Він добре знаний серед моряків світу. А ще зажив космічної слави. У 1983 році ім'я «Товариш» присвоєно малій планеті № 2787, яку виявив у сонячній системі співробітник Кримської астрофізичної обсерваторії Микола Черних. У вітрильника «Товариш» — цікава біографія. У 1933 році на верфі «Блом унд Фосс» у Гамбурзі всього за 100 днів був збудований барк «Горх Фок», названий на честь поета Иоганна Кінау, котрий мав псевдонім Горх Фок. Згодом були збудовані ще чотири вітрильники. Всі вони були визнані шедеврами. Їм судилася щаслива доля. Під час Другої світової війни «Горх Фок» уникнув бомбувань з повітря і пошкоджень на мінах. 1 травня 1945 року екіпаж барка в районі Штральзунда відкрив днищеві кінгстони і потопив судно.

У 1948 році «Горх Фок» був піднятий і переданий СРСР у рахунок репарацій. Друге життя вітрильнику дали на судноремонтній верфі «Вісмар». Вітрильник одержав ім'я «Товариш» на честь першого радянського навчального барка, який носив це ім'я і був підірваний німцями у 1941 році у фарватері Маріупольського порту. 10 липня 1950 року на флагштоці «Товариша» замайорів радянський прапор. Портом приписки став Херсон. Барк — романтичний красень. Довжина судна — 62 метри, ширина — 12, висота борту — 7,3 м, тоннажність — 1800 тонн, три щогли барка несуть 25 вітрил загальною площею 1872 метри.

8 липня 1951 року після спорядження у Ленінграді «Товариш» під командуванням балтійського капітана І. В. Трескіна з першими практикантами взяв курс на Чорне море. В Одесі вітрильник прийняв на борт нових курсантів мореплавних училищ Одеси і Батумі для проходження практики у рейсі Чорним морем. Як сталося, що доля вітрильника пов'язана саме з Херсоном?
Розповідає легендарний капітан барка Олег Ванденко:
— 24 січня 1951 року Херсонський обком партії направив телеграму міністру морського флоту Союзу РСР, у якій говорилося, що Херсонське морехідне училище є одним з найстаріших морських навчальних закладів, тож просить розглянути питання про передачу «Товариша» училищу. 1 лютого 1951 року міністр морського флоту повідомив листом обком партії, що він дав вказівку про передачу судна «Товариш» на баланс морехідного училища.

Готував вітрильник до рейсу відомий чорноморський капітан В. І. Баглай. Потім його прийняв досвідчений капітан І. В. Трескін, який пройшов парусну школу на старому «Товариші». Далі вітрильником командували капітани С І. Чорний (1952-1956), В. В. Васильєв (1956—1961), В. С. Антипов (1961—1968), О. П. Ванденко (1968-1985), В. П. Полозов (1985-1991), Б. С Кісов (1992), О. П. Ванденко (1992-1997). На час ремонтних робіт за кордоном капітаном призначили Ю. О. Кущенка (1997—2001). За всіх капітанів над. вітрильником сяяла щаслива зоря: з усіх навчальних походів члени екіпажу і курсанти поверталися живими і здоровими.

Після приходу до Херсона вітрильник «Товариш» здійснював навчальні рейси Чорним морем. У підготовці майбутніх штурманів і капітанів — велика заслуга херсонців. У 1952 році екіпаж барка очолив наш земляк, вихованець Олешківських морехідних класів, популярний чорноморський капітан Семен Чорний. Він був учасником легендарного рейсу довоєнного «Товариша» до Південної Америки, працював тоді навчальним помічником капітана. Тривалий час, з 1951 до 1956 року, навчальним помічником капітана на «Товариші» був Михайло Дворовенко — випускник Херсонського морського технікуму, колишній старпом «старого» «Товариша». М. Ф. Дворовенко був най-досвідченішим на Чорному морі на той час у цій справі. Він — батько всіх післявоєнних моряків «Товариша».

З 1951 до 1959 року одним з керівників палубної команди був найстаріший чорноморський боцман — легендарний Микола Бабич. Він розпочав кар'єру в позаминулому столітті, був учасником трьох воєн. Чудові традиції утверджували на судні херсонці — колишній перший помічник капітана Євген Кошелєв, другий помічник капітана Михайло Якушков, другий помічник капітана Володимир Зорін, третій помічник капітана Володимир Круглий, капітан Володимир Подозов, старший боцман Борис Дьяченко та інші. У 1957 році розпочалося велике океанське життя вітрильника «Товариш». Під командуванням В. Васильєва під час семимісячного походу навколо Африки побував у водах трьох океанів і чотирнадцяти морів, обігнув грізний мис Горн, мужньо витримав натиски штормів та ураганів. Всесвітня слава прийшла до вітрильника «Товариш», коли його очолив капітан далекого плавання, прекрасний вихователь молодих моряків, майстер спорту міжнародного класу Олег Ванденко. Він — представник династії моряків: народився в сім'ї моряка, дід теж морякував, а прадід служив разом з Нахімовим.

Старшими товаришами, наставниками Олега Павловича були голова клубу славетних капітанів Г. А. Мезенцев, капітан-наставник І. О. Ман, а першим вчителем парусної справи був М. Ф. Дворовенко — представник знаменитої плеяди збур'ївських, мореплавців на Херсонщині. Олег Павлович має кілька урядових нагород, а також нагороди Німеччини і Польщі, спортивні відзнаки низки країн. У 1972 році вітрильник «Товариш» перетнув Атлантичний океан і брав участь у святкуванні в США 175-річчя спуску на воду вітрильного фрегата «Констелейшн» і 175-річчя міста Балтімор. Нагородою за цей відважний похід, в якому майбутніх моряків екзаменували тропічний циклон «Кері», урагани «БеттІ» і «Сюзанн», стали «Золотий кубок Атлантики» і символічний ключ від міста.

Блискуче виступив барк «Товариш» у міжнародній регаті «Операція «Парус-74», до якої входили гонки по Балтійському морю від Копенгагена до Гдині, а потім перехід для урочистостей у Портсмут (Англія). Розповідає Олег Ванденко: — На старт вийшло 57 вітрильних суден з 12 країн. Уперше в таких гонках виступало аж шість найкрупніших повнорейних вітрильників класу «А». Одними з перших пройшли стартовий створ наш вітрильник і «Горх Фок-ІІ». У постановці вітрил наші курсанти зуміли випередити суперника. Як абсолютному переможцю регати «Операція «ГІарус-74» «Товаришу» було вручено Флорентійський кубок, «Камінь з мису Горн» і «Дзвін перемоги».

Цікавий епізод. Коли Олег Ванденко прийшов на концерт фестивалю пісні в Сопоті, присутні встали і гаряче привітали капітана — переможця регати. Наступна «Операція «Парус-76» була трансатлантичним змаганням великих навчальних вітрильників світу за маршрутом Плімут (Англія) — Ньюпорт (США) в три етапи: з Плімута до Санта-Круса на Канарських островах, далі до Гамільтона на Бермудських островах, а потім до Ньюпорта. Учасники гонки мали здолати дистанцію понад 4 тисячі миль всього за 2 місяці. Абсолютним переможцем першого етапу став «Товариш». Йому були вручені головні призи — «Морський кубок Іспанії» за перемогу в класі «А» і «Королівський кубок» за перше місце у загальному заліку.

16 червня у місті Гамільтон губернатор і представники оргкомітету перехідний приз «Камінь мису Горн» за перемогу в класі «А» і приз герцога Единбурзького за першість у загальному заліку вручили екіпажу «Товариша». 30 червня у давньому форті Адамс у Ньюпорті відбулося вшанування учасників регати. За підсумками трьох етапів «Товариш» був оголошений переможцем «Операції «Парус-76». Походи — це не тільки романтика, незабутні зустрічі. Це й робота без вихідних. З пам'ятного мені рейсу знаю про безсонні ночі капітана, коли налітали шторми, а шквальний вітер холодив серця. Наставав час авралів. Тоді Біскайська затока Атлантики двічі добряче колотила вітрильник. «Біскай уже в серці», — записав я до блокнота. «Пиши, що в печінці», — сказав капітан Олег Ванденко.

У зарубіжних портах вітрильник «Товариш» відвідали тисячі мешканців. Його почесними гостями були герцог Единбурзький принц Філіпп — чоловік королеви Англії, дочка президента США Ніксона — Джулія НІксон-Ейзенхауер, королева Данії Маргарет II, губернатори, адмірали, дипломати, «батьки міста Лондона» та інші. Почесними членами екіпажу зараховані Герой Радянського Союзу віце-адмірал Г. І. Щедрін, письменники Олесь Гончар і Володимир Беляев, капітан далекого плавання М. Ф. Дворовенко, льотчики-космонавти Б. В. Волинов і В. М. Жолобов та інші.

Цікаво, що про вітрильник «Товариш» О. Гончар згадує у кількох творах, а образ Ягнича з роману «Берег любові» — то світла данина пам'яті колишньому боцману барка М. І. Бабичу, вихідцю зі Старої Збур'ївки. На судні у музеї зберігається книжка «Берег любові» з дарчим написом: «Екіпажеві «Товариша» з вітанням та на щастя від автора. Олесь Гончар. 1976. Київ». Не менш романтична сторінка в біографії «Товариша» — участь у зйомках понад сорока художніх і документальних фільмів. Улітку 1951 року на борту вітрильника митці Київської кіностудії художніх фільмів зняли стрічку «Максимко», в якій були задіяні відомі актори М. Крючков, Б. Андреев, К. Сорокін, молоді тоді В. Тихонов і М. Пуговкін.

У 1960—1961рр. знімальна група «Мосфільму» перенесла «Товариш» у світ героїв Гріна — фільм «Червоні вітрила». Зібрався чудовий склад артистів — І. Переверзєв, В. Лановий, О. Анофрієв. Дебютувала в кіно юна Анастасія Вертинська. Далі були фільми «Капітан Немо», «Доля резидента», «Бунтівний «Оріон», «В'язень замку Іф», «Миклухо-Маклай», «Блискучий світ» та інші. Та найголовніше покликання «Товариша» — морська виучка курсантів. У походах брали участь понад 14 тисяч курсантів 22-х морських навчальних закладів СНД, а також представники 14 країн далекого зарубіжжя. 1500 практикантів виросли до капітанів суден різного призначення. Чимало членів екіпажу також стали відомими мореплавцями, серед них — капітани В. П. Зорін, М. Т. Якушков, Л. О. Новиков, В. К. Виноградов, старший механік В.О. Олійник, заступник начальника Херсонського морського коледжу О. І. Фомін та інші. «Товариш» відвідав 95 зарубіжних портів 46 країн Європи, Азії, Північної І Південної Америки. Над планетою завжди віятимуть вітри. Віриться, що одного чудового дня вони знову напнуть вітрила білокрилого барка «Товариш».

Анатолій Яценко,
учасник рейсу вітрильника «Товариш» навколо Європи,
матрос II класу, член Національної спілки журналістів
«Новий день».- 06.12.2001.- стр.18

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.