on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.12.2019, 09:37

Декабрь 2019

ГРУДЕНЬ Уночі мороз поволі Інеєм упав на шлях… Спотикається на полі Місяць грудень по грудках. І тому такий він гнівний, Дружить з вітром крижаним. А хуртеча рівно-рівно Засипає слід за ним. Сипле сніг, мов стеле килим, Щоб за груднем із дібров Тим рипучим снігом білим Рік Новий до нас ішов. М. Литвинець  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

12.11.2019, 09:47

Творчий вечір Сергія Жадана!

08.10.2019, 10:24

Закінчився XIV Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія-2019»

03.10.2019, 10:10

У «Gameplay: Фантастичні хроніки» грала херсонська молодь

> Персоналии > Визуальное искусство > Быков Анатолий Федорович > «Чарівні кольори» та сонячна душа Анатолія Бикова

«Чарівні кольори» та сонячна душа Анатолія Бикова


Всі фото Онеги Халікової

Херсонський художник Анатолій Биков 28 березня відсвяткував 80-річчя, а 29-го в Херсонському художньому музеї ім. О.Шовкункна вікрилася його персональна виставка «Чарівні кольори Анатолія Бикова».

В експозиції - акварелі та олійний живопис з колекції музею, в різні роки подаровані художником. Їх майстер доповнив кількома картинами, написаними в останні роки. До речі, Анатолій Биков - один з найщедріших дарувальників, музейна колекція налічує 120 його робіт! Звісно, для виставки відібрали найкращі з них.

Дуже світлі, чисті та радісні пейзажі та натюрморти, навіть один портрет є - це «найстарша» робота на виставці, написана у 1971 році - «Портрет бабусі». Пан Анатолій зараз навіть жалкує, що не розвивався у цьому напрямку, бо, каже, портрет - то дуже складний жанр. Але кожний йде своїм шляхом, і шлях Анатолія Бикова - оспівування краси, яку дарує нам природа.

«Хужожника надихає абсолютно все, - ділиться своїми враженнями заступниця директора з наукової роботи Владислава Дяченко, - природа нашого краю, Криму, Західної України. Тут є і гори, і море, і ліси чудові, і пагорби, і дари природи в натюрмортах. Він вихованець південної школи живопису, мабуть, тому в його роботах так багато сонця».


Анатолій Биков "Серпень". Наймолодша картина на виставці, написана наприкінці минулого року.

А сам художник згадує, як він, «степняк», хлопчик, який народився у в Великій Олександрівці, завжди захоплювався величезними полями кукурудзи або пшениці. «Степ, море - в основному, моя тема це», - зізнається пан Анатолій. Тож не дивно, що серед картин ви знайдете рідні місця: найбільше херсонських пейзажів (Тягинка, Кринки, Станіслав, Джарилгач), є і кримські, є навіть закордонні.


Єдиний портрет в експозиції, «найстарша» робота «Портрет бабусі» не залишається поза увагою глядачів.

Але, на відміну від багатьох пейзажистів, Анатолій Биков майже не пише не натурі: він сприймає, запам’ятовує, іноді замальовує - і створює свої власні неповторні пейзажі. Згадує, як народилося «Волошкове поле»: «Ми були на Тарханкуті, зайшли в балочку, дивлюсь - бузкові квіти. Думаю: ось приїду в Херсон - обов’язково напишу. І написав».

Здавалося, все досить просто і дуже щиро. Але завідуюча науково-експозиційним відділом музею Наталя Кольцова впевнена, що на роботи Анатолія Бикова треба дивитися по-особливому, тому зробила все, щоб кожна з трьох десятків його картин, представлених в експозиції, виглядала найкраще, набула нового звучання, щоб звернули увагу і на філософський зміст. А неймовірні сонячні кольори, витонченість, поетичніть та любов до всього, що потрапляє майстру на очі, не помітить хіба що сліпий.


Анатолій Биков "Осінь. Буковий гай". «Я бачив буковий ліс, коли був у Польщі - я був у захваті від цих білих оголених дерев, їхнього ритму, їхньої палітри кольрів і вирішив, що це потрібно обов'язково написати. Зробив замальовочку - а потім написав»

Здавалося б, у 80 років можна послатися на поважний вік про і творчість геть забути. Але ж ні - Анатолій Биков дуже бадьорий і діяльний: приготоував багато полотен і після невеличкої перерві у роботі пише кожного дня. «Будь-якої хвилини я намагаюся працювати. Навіть вдома, навіть в автобусі - мізки повинні весь час бути в роботі. Працюю щодня, навіть якщо настрій не такий, якщо не хочеться - все одно встав і працюю», - зізнається художник. Зараз на полотні народжується один зимовий пейзаж, який вже довгий час не полишає уяву художника в спокої. Подивитися на майбутню картину вже вкрай цікаво. Але ж і цю виставку варто не пропусити - вона експонується до середини травня.

Лариса Жарких
Джерело інформації: Газета "Вгору" 
Більше фото тут

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.