Вчені та преса відстояли заповідник
Бурхливе обурення вчених та громадськості викликали плани включення національного заповідника Асканія-Нова на Херсонщині до складу зони "зі спеціальним режимом економічної діяльності". Проти проекту, який ініціював Інститут тваринництва і передбачає комерційну експлуатацію територій Асканії, виступила вчена рада заповідника у повному складі. Після критичних публікацій у пресі та звернень до Києва перегляд проекту зажадав навіть Президент Національної Академії наук України Борис Патон. І це викликало ефект: Кабмін відкликав проект із Верховної Ради. Його передбачається доопрацювати, але тепер уже за безпосередньої участі адміністрації Асканії-Нова та місцевих органів влади.
- Заповідник дійсно має в своєму розпорядженні ресурси, які можуть принести йому додатковий дохід, - каже головний спеціаліст відділу національних природних парків облуправління Мінекобезпеки Володимир Худолей. - Це, наприклад, продаж іншим заповідникам та зоопаркам представників рідкісних видів тварин і пернатих, які добре розмножуються у привіллях асканійського степу. Нинішнього року планується реалізувати сто екземплярів "червонокнижної" качки-огару, п'ять куланів та коней Пржевальського. Але подібні операції аж ніяк не замінять програми бюджетної підтримки унікальної екосистеми.
Якби ця підтримка виявилася потужнішою, заповідник міг би стати не лише "банком", що зберігає унікальну флору та фауну, але також джерелом поповнення ресурсів дикої природи, що зменшуються, за межами своїх кордонів. Тих же огарів та 10 коней Пржевальського 2000-го планують випустити у степу Голопристанського району Херсонщини.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
«Гривна» № 30 20-27.07.2000
