on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

28.02.2024, 23:41

Проєкт “Lament of Kherson region” розпочинає створення книги про історії людей із Херсонщини

  В Естонії проєкт “Lament of Kherson region” під менторством ...
28.02.2024, 23:39

Херсонські громадські діячі отримали міжнародні відзнаки “History Keepers”

У Тбілісі  відбулось вручення відзнаки “History Keepers” ...
28.02.2024, 23:36

Армія РФ викрала з Херсона картину Людмили Вітковської

  Окупанти вкрали з Херсонського художнього музею картину майстрині ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Українське козацтво в Таврії > Чорноморське козацьке військо

Чорноморське козацьке військо
 

ЧОРНОМОРСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (1788-1860) - одне з найбільших козацьких формувань, створених на території Південної України після зруйнування Запорозької Січі 1775. Опозиційність частини населення колишніх Запорозьких Вольностей стосовно російської політики в регіоні й загроза нової війни з Туреччиною примусили російський уряд зробити крок, спрямований на встановлення контролю над козаками шляхом їх залучення до російської державної (військової) служби. 1.7.1783 від уряду на адресу колишніх запорожців надійшло перше запрошення вступити на російську службу. Це сталося через невдалу спробу російської адміністрації примусити козаків служити у шкіперських полках, 3. Чепіга та С. Білий повинні були сформувати два п'ятисотенні полки. Наприкінці жовтня 1783 у розпорядженні Білого було вже 800 колишніх запорожців. Втім, невизначеність статусу козаків і погане постачання призвели до різкого скорочення їх чисельності. Тільки після початку російсько-турецької війни 1787-91 процес створення нового війська із запорожців прискорився. 14.1.1788 вийшов наказ Катерини про створення «Війська вірних козаків». Своїм особистим листом від 31.1.1788 князь Г. Потьомкін гарантував козакам нового війська надання землі на Керченському куті або Тамані. 20.4.1788 за участь у боях та з погляду на перспективу поселення формування на чорноморському узбережжі військо одержало назву «Військо вірних козаків Чорноморських». 13.5.1788 Суворов привіз козакам Чорноморського козацького війська козацькі клейноди від Катерини ІІ та Потьомкіна.

 

Чорноморське козацьке військо (1788-1792 pp.)

 


Чисельність війська швидко зростала. Якщо на 12.2.1788 в його складі нараховувалось 944 козаки, то 22.6.1788 - вже 2436 козаків. На 30.11.1791 у війську перебувало 335 старшин і 7165 козаків. А всього з відсутніми і демобілізованими - 732 старшин та 11 888 козаків. Військо поділялось на дві частини - кінні загони та козаки на човнах. Всього до складу війська входило 38 куренів, які становили 4-6 полків. На озброєнні козаки-чорноморці мали списи, шаблі, рушниці (кінні козаки); піші козаки були озброєні широкими ножами (на зразок турецьких ятаганів), списами та рушницями. До 1820-х рр. основна маса козаків не мала уніфікованого обмундирування і одягалася за старою запорозькою традицією.
Під час російсько-турецької війни 1787-91 козаки Чорноморського козацького війська брали участь у боях при Хаджибеї, Терновці, Бендерах, Мачінє, штурмах Очакова, Березані, Хаджибея, Кілії, Ісакчі, Тульчі, Ізмаїла.
Протягом 1790-92 військо заселяло землі в Очаківському степу, де було засновано 25 селищ із центром у Слободзеї, багато зимівників і тимчасових рибальських поселень. За неповними даними, на той час у селищах мешкало 1759 родин козаків (5068 осіб чоловічої та 4414 осіб жіночої статі). Крім того, на землях війська оселилося декілька тисяч родин молдован, волохів, поляків, українців. Основу господарської діяльності чорноморців становили скотарство, рибальство, соляний промисел, збирання, бджільництво, землеробство, виноградарство, городництво та вирощування баштанних культур. Після смерті князя Потьомкіна та Ясського миру (1791) чорноморські козаки, умови життя яких значно погіршились, відрядили до Петербурга делегацію на чолі із військовим суддею А. Головатим просити про надання війську земель на Кубані. 30.6.1792 вийшов наказ Катерини II про надання Чорноморському козацькому війську за його заслуги під час «останньої з Портою Отаманською війни» земель на Кубані, грошей, артилерії, пільгових умов для заняття господарством та торгівлею тощо. З 1792 до 1800 на Кубань з України переселилося понад 20 000 чоловік. До 1811 переселилося ще понад 40 000 мешканців українських земель, а до 1831 - понад 45 000 чоловік.



 

Чорноморське козацьке військо на Кубані (1792-1860 рр.)


13.11.1802 затверджено положення про військовий і громадський устрій війська у складі 10 кінних та 10 піших п'ятисотенних полків. 1.7.1842 затверджене нове положення про військо, за яким це формування було поділене на Таманський, Катеринодарський та Єйський округи (12 кінних полків, 9 піхотних батальйонів, 3 кінні батареї). Протягом останнього десятиліття 18 ст. та 1-ї пол. 19 ст. козаки Чорноморського козацького війська брали участь у придушенні польського повстання (1793-94), у Каспійському поході (1796), російсько-турецьких війнах (1806-12; 828-29), наполеонівських війнах (1812-14), придушенні польського повстання 1830-31, у т. зв. Кавказькій війні (1810—60-і рр.) - у 1855-56 пластунські батальйони війська брали участь у Кримській війні.19.11.1860 вийшов указ про утворення на основі Чорноморського козацького війська та Лінійного війська нового формування - Кубанського козацького війська (фактично набув чинності з 16.9.1861). Кошові отамани: С. Білий (14.1.1788 - загинув 16.7.1788), 3. Чепіга (16.7.1788 -14.1.1797), А. Головатий (14.1 -29.1.1797; через раптову смерть обов'язків кошового отамана фактично не виконував).

Р. І. Шияп
 


Література:
Щербина Ф. История Кубанского казачьего войска: В 1 т. -Екатеринодар, 1910, 1913;
Голобуцкий В. А. Черноморское казачество. - К., 1956;
Попка И. Черноморские казаки в их гражданском и военном быту: В 2 ч. – СПб., 1858;
Скальковський А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. - Дніпропетровськ, 1994;
Бачинський А. Д., Бачинська О. А. Козацтво на Півдні України 1775-1869. - Одеса, 1995;
Сапожников И. В., Сапожникова Г. В. Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе. - Одесса, 1998.
 

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.