on-line с 20.02.06

Арт-блог

04.05.2020, 10:16

Май - 2020

Май Ночь нас одарила первым теплым ливнем, Он унес последний холод с мраком зимним, Вся земля покрылась пестрыми коврами, Бархатной травою, яркими цветами. Белая береза распахнула почки: Не стоять же голой в майские денечки! Босиком помчались мы под ветром мая. Растянись на солнце, грейся, загорая! Муса Джалиль

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

26.05.2020, 13:18

Фестиваль народної творчості «Купальські зорі» в Голій Пристані перенесено на наступний рік

25.05.2020, 11:19

«Неделя актуальной пьесы» объявила новый конкурс

«Неделя актуальной пьесы» объявила новый конкурс Фото ...
25.05.2020, 11:00

Театральна подорож до Італії, або Перша післякарантинна прем'єра

 

Де на Херсонщині пташиний рай?

Джарилгач, Бірючий, Кінбурнська коса... Херсонщина завжди вражала туристів своєю дикою природою. І навіть якщо у всіх цих унікальних місцинах гості вже побували, ми все ще знаємо, як і що показати, щоб люди їхали і дивувалися. Так з’явилися «гори» на Херсонщині. Ну які там гори, скажете ви, отам, у степу? А звичайні - станіславські. їх народила креативна подача туристичного маршруту на цікавий ландшафт. Але, погодьтеся, все ж глиняні кручі на Дніпровсько-Бузькому лимані - далеко не гори...

А от є на Херсонщині дивовижні місця, куди, як-то кажуть, ще й нога журналіста не ступала. Недавно, під час традиційного фестивалю туристичної журналістики, його учасникам презентували Сиваський під. Територія, що утворює так зване блюдце, розташована у Новотроїцькому районі. Якщо їхати із біосферного заповідника «Асканія-Нова», це не менше 60 км, з Херсона ж - чи не 200 км.

І якщо вам захочеться сказати «яка ж тмутаракань», радила б не поспішати з висновками. Не тмутаракань, а рай - пташиний! Екскурсію для журналістів проводить особисто директор заповідника «Асканія-Нова», заслужений природоохоронець України Віктор Гавриленко. Так, до сьомого дива України, як називають «Асканію-Нову», Сиваський під не має жодного відношення. Просто очільник заповідника постійно розширює горизонти наукової діяльності, своєї і колег, вивчаючи природу всієї Херсонщини і не тільки. Розповідає, раніше, приміром, наукові співробітники їздили на експедиції до Криму. Зараз же, на жаль, такої можливості немає, але й у нашій, Таврійській стороні, досі залишається багато чого непізнаного - непочатий край роботи для науковців. Так Віктор Гавриленко з колегами став виїжджати на орнітологічні експедиції до Сиваського поду. Дивно, але те, що за кермом автівки - залюблена в природу людина, птахи тут, як і звірі в біосферному заповіднику, наче відчувають. Поки слідуємо подом, нас постійно супроводжують якісь пернаті.

- Оце мала чапля, біла чи бура, а буває ще й руда, бачите, он полетіла? Їх були вже винищили. Річ у тім, що свого часу пір’ячко саме цих птахів використовували для дамських шляпок, тому чапель вибили неймовірну кількість. А сьогодні пір’я не потрібне, і чапля вже не цікава, - розповідає Віктор Гавриленко.

Так мінливість у модних тенденціях врятувала цілий пташиний вид. Зараз чапля навіть не в Червоній книзі, з охоронного списку птаха виключили, бо загрози його зникнення немає. Загалом Сиваський під став домівкою для 20 рідкісних видів птахів - шилодзьобки, кулика-довгонога, крячка каспійського, мартина середземноморського... А рожеві пелікани! Пощастило, зустріли цілу колонію цих дивовижних птахів, які всілися по той бік болота, десь зо дві-три сотні метрів від нас. Тут рожевий пелікан ніколи не гніздиться, на Сиваський під прилітає харчуватися. І, треба сказати, червонокнижний красень ще той ненажера - за одну трапезу з’їдає не менше двох кілограмів риби.

- Ці птахи поки що не розмножуються. Їм ще немає по три роки, такі собі парубки й дівчата, які тільки формують пари, - додає Віктор Гавриленко.

Дивовижна у цій місцині не лише фауна, а й флора. Зізнаюся, вирісши у селі, ніколи в житті раніше не бачила такого крупного будяка (всім нам відома розторопша, така корисна для здоров’я). А на ньому - як ви думаєте, хто? А сонцевик реп'яшковий. Метеликів цьогоріч, якщо ви помітили, надзвичайно багато. Ну а тут для них взагалі розгуляй.

Землі Сиваського поду розташовані в межах Сиваської селищної ради. У сезон полювань ними абсолютно безкоштовно користуються мисливські господарства. У самому Сиваському понад 4 тисячі населення, і бюджету на 9 мільйонів такому великому селищу, зрозуміло, не вистачає. Заїжджі журналісти та представники Всеукраїнської туристичної асоціації дивуються: як, на такому мальовничому куточку громада нічого не заробляє? Місцева влада не збагне - а на чому ж тут заробляти?

- Ми тут з дитинства все це бачимо, і нам здається, що це звичні речі. Під розділяє Сиваське на дві частини, тому птахи у нас, прямо в селищі, постійно літають. Та й, розумієте, щоб показувати щось людям, потрібна туристична інфраструктура, а в нас нічого такого немає, - говорить сиваський селищний голова Віктор Батрановський.

Утім, особлива інфраструктура тут і не потрібна, говорять фахівці. Туристів, особливо тих, які приїхали здалеку, зараз приваблює дика, первозданна природа. Поставити максимум пару біо-туалетів і якийсь намет - цього вистачить для прийому автобусних груп. Звісно, що без екскурсовода не обійтися, але це все. І навіть за такий формат вже можна брати гроші.

- Зараз ми запускаємо, обкатуємо проект «Херсонтур». Запрошуватимемо відпочивальників пансіонатів на Арабатській Стрілці і відправлятимемо їх на екскурсію сюди. Тому що люди мешкають у містах і не бачать дикої природи. Алгоритм заробітку для громади, звісно, треба продумати. Це може бути і сувенірна продукція, - розповіла в. о. начальника відділу промоції та маркетингу департаменту туризму і курортів Херсонської ОДА Катерина Дерев’янко.

Тож перші відвідувачі на Сиваському поді можуть з'явитися вже цього року. Головне - не боятися пропагувати свій рідний край, який ми часом так недооцінюємо. Херсонщина - шлях до вражень!

Марина Савченко
«Новий день».- №28 (5385).- 10.07.2019.- стр.15

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.