Демократичний розвиток областей України – Херсонщина не пасе задніх...
23.03.2017 11:33В прес-клубі «Новий день» відбулася регіональна презентація результатів дослідження по Херсонській області «Індекс демократичного розвитку областей України – 2016». Організатором заходу була Херсонська міська громадська організація - Центр досліджень південноукраїнського прикордоння. Захід проводився в рамках проекту «Сприяння реформам та розвиток підзвітності в регіонах України», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Херсонською міською громадською організацією Центр досліджень південноукраїнського прикордоння. у складі Асоціації регіональних аналітичних центрів за підтримки National Endowment for Democracy (NED).
По показнику рівня демократичного розвитку Херсонщина знаходиться в групі змішаних/перехідних регіонів з нестабільними демократичними інститутами – висновок експертів
В рамках дослідження проводилось експертне опитування, яке доповнювалося та доопрацьовувалося на основі числових даних та аналізу національних і регіональних джерел вторинних даних (аналітичні доповіді, результати соціологічних досліджень, статистичні дані тощо). Дослідження виконувалося протягом листопада 2016 року – січня 2017 року в 24 областях України за виключенням тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей.
Розрахунки індексу демократії для Херсонщини (2,93), які здійснені на основі проведеного експертного дослідження і аналізу відкритих джерел, показують, що рівень демократичного розвитку регіону не є високим, і по цьому показнику Херсонщина знаходиться в групі змішаних/перехідних регіонів з нестабільними демократичними інститутами. Проте у загальному рейтингу область посідає 17 місце із 24, випереджаючи Одеську і Миколаївську області. Позитивні тренди демократичного розвитку в Херсонській області – це деяке зростання громадської і політичної активності, покращення ситуації із забезпеченням прав людини, позитивні зрушення в роботі місцевих органів влади у напрямку прозорості і відкритості. Проте негативними чинниками такого розвитку в регіоні можна вважати перш за все безпекові проблеми, зростання рівня злочинності (особливо незаконного обігу зброї), конфліктогенність місцевої політики, слабкість ЗМІ, економічні проблеми, труднощі децентралізації, прояви корупції. На думку керівника Центру досліджень південноукраїнського прикордоння Володимира Коробова, негативним чинником демократичного розвитку регіону є недостатнє зміцнення, модернізація,реформування політичних інститутів, перш за все органів державної влади. Помітне відставання якості політичних інститутів від зростаючих вимог громадян і викликів часу.
Результати дослідження дозволили сформувати рекомендації щодо подальших напрямів зміцнення демократичності на місцевому рівні. Серед основних на національному рівні – це продовження обраного курсу реформ (судочинства, прокуратури, правоохоронної системи та децентралізації) з одночасним забезпеченням інституційної підтримки у найбільш проблемних сферах; удосконалення партійного та виборчого законодавства, а також проведення загальнонаціональної антикорупційної кампанії. На місцевому рівні головними задачами названо розбудову регіонального соціального капіталу, орієнтованого на демократичний розвиток, підвищення якості інформаційного простору, активізацію використання інструментів е-демократії тощо.
