on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.05.2019, 09:22

май-2019

Люблю я час грози весною, Коли травневий перший грім, Немовби тішачися грою, Гуркоче в небі голубім. Луна співає голосисто, От дощик бризнув, пил летить, Краплин прозорчасте намисто На сонці золотом горить. Біжать потоки з гір суворих, Пташиний не змовкає гам, І в лісі гам, і шум у горах — Усе підспівує громам… Ф. Тютчев  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

22.05.2019, 13:44

Михайло Толстих у полоні сюрреалізму

22.05.2019, 13:30

В Херсоні покажуть фільм жахів для дітей на великому екрані

22.05.2019, 10:04

Підведені підсумки VII фестивалю «КІНОКАЛЕЙДОСКОП»

> Темы > КУЛЬТУРОЛОГИЯ > История культуры и краеведение > Таврия XX века > Дмитро Іванович Яворницький і Херсонщина

Дмитро Іванович Яворницький і Херсонщина

7 листопада 2010 року виповнюється 155 років від дня народження відомого історика, етнографа, громадського діяча Дмитра Івановича Яворницького (1867-1940 pp.). Присвятивши все своє життя вивченню історії запорізьких козаків, Дмитро Іванович не міг оминути увагою і наш край, адже на землях Херсонщини існували дві Січі - Олешківська і Кам'янська.

1886 року він звертається до Олександра Олександровича Русова, відомого громадського, культурного діяча Херсонщини, із проханням надіслати йому статистичні збірники Херсонського губернського земства із картами повітів та передавав вітання херсонцям: «Уклоняюсь вашим всім козакам і козачкам низенько». Найвідомішими херсонськими «козачками», напевно, були громадський діяч і педагог Софія Русова та письменниця Дніпрова Чайка, життя яких також було тісно пов'язано з Херсоном. Оригінал цього листа зберігається у фондах Державного архіву Херсонської області.

Яворницький неодноразово відвідував Херсонщину, проводив археологічні розкопки, збирав та записував етнографічний матеріал. Результатами його активної діяльності стали видання невеличкого, але ґрунтовного нарису «История села Фелеевка-Садовая Херсонской губернии». Нині це село Садове Білозерського району. Власником маєтку Фаліївка був Микола Комстадіус, військовий, юрист, історик-аматор, згодом генерал, письменник, член Катеринославської вченої архівної комісії. Саме на його запрошення влітку 1891 року Д.Яворницький проводив на території Фаліївки археологічні розкопки.

Незважаючи на свій невеликий обсяг (всього 99 сторінок), книга містить значну інформацію з археології, історичної географії, геральдики, краєзнавства. Умовно архітектоніку книги можна поділити на дві частини: у першій міститься історичний нарис, у другій - публікація документів. Видання містить багато ілюстрацій, виконаних відомим українським художником О.Г.Сластьоном. У додатку надана генеалогічна таблиця роду Комстадіусів. Книга була видана коштом М.М.Комстадіуса, останнього власника села Фаліївки-Садової.

Історія села невипадково привернула до себе увагу Яворницького. Зручне для життя географічне розташування, багатий природний світ цієї місцевості сприяли тому, що людина почала оселятися тут ще у часи кам'яного віку. 1774 року за Кючук-Кайнарджийським мирним договором ця територія увійшла до складу Інгульської або Перевізької паланки, тут була запорізька переправа і центр паланки. Після скасування Запорізької Січі (1775 р.) землі під назвою «Інгульська дача» у 1780 році стають власністю прем'єр-майора М.Л.Фалієва, за прізвищем якого село дістало назву Фаліївка. Після смерті у 1792 році М.Л.Фалієва, який не залишив законних спадкоємців, Інгульська дача дісталася його приятелю надвірному радникові Ф.С.Комстадіусу, який й назвав її Фаліївкою.

Згодом Ф.С.Комстадіус розвів тут чудові сади, внаслідок чого місцеві жителі дали Фаліївці нову назву - «Садова», яка стає офіційною. Починаючи з 1792 року й до 1917 року, село належало родині Комстадіусів. Значна увага в книзі приділяється археологічному аспектові. Д.І.Яворницький дає докладний опис результатів розкопок курганів, печер, могил у Фаліївці. В Інгульській печері була знайдена стоянка первісної людини. Всього на території села було зафіксовано майже 1000 могил. Археологічна інформація в книзі доповнюється зображеннями курганів, печер, могил та предметів, які були знайдені в них.

Як свідчать епістолярні джерела, Д.Яворницький підтримував дружні стосунки з М.Комстадіусом протягом майже 30 років. Він часто гостював у Фаліївці, у маєтках матері М.Комстадіуса - С.М. Таль та її брата - генерала О.М. Синельникова. Перед від'їздом у Середню Азію Д.Яворницький деякий час жив у М.Комстадіуса в Царському Селі. А коли учений опинився на засланні в Середній Азії (1892-1895 pp.), М.Комстадіус зберігав у себе книги та найбільш цінні речі Дмитра Івановича. Саме М.Комстадіусу висловлював Д.Яворницький подяку за допомогу у виданні першого тому «Історії запорізьких козаків».

Археологічні дослідження території Херсонщини Д.І.Яворницьким знайшли своє відображення у Працях XI Археологічного з'їзду у Києві (1901 рік): ним були описані розкопки курганів Херсонського та Александрівського повітів Херсонської губернії (у маєтках А.Н.Синельникова Михайлово-Апостолове та хутора О.В.Волкової). Відомий Д.І.Яворницький також як етнограф-фольклорист. Записані на території Херсонської губернії у 1878-1905 pp. народні пісні були включені до збірника «Малоросійські народні пісні», що побачив світ 1906 року. До нього увійшли записи із с.Фаліївки та хутора Шарикова Херсонського повіту.

1909 року Херсонський археологічний музей, засновником якого був В.І.Гошкевич (існував уже 20 років), перейшов у власність м.Херсона. Віктор Іванович отримує значну кількість привітальних адресів з цієї нагоди. Дмитро Іванович Яворницький також надсилає вітання від себе, зазначаючи, «сожалею, что после тяжелого лечения в Саках, я не могу принять лично участие в Вашем торжестве, но душой, мыслей и сердцем я с Вами и весь Ваш». У фондах Херсонського обласного краєзнавчого музею зберігається також книга із дарчим надписом, подарована Яворницьким В.І.Гошкевичу 1912 року. Крім цієї книжки, Яворницький подарував музею ще кілька друкованих видань.

У роки визвольних змагань доля ще раз зводить відомого історика з Херсонщиною. 1 липня 1917 року в Херсоні відкрилися педагогічні курси з українознавства, їх влаштувала Херсонська повітова земська управа за ініціативою товариства «Українська Хата». До занять приступило 120 слухачів з Херсонського, Дніпровського і Мелітопольського повітів, а 14 липня 1917 року на курсах українознавства розпочалися лекції з історії України, які викладав Д.І.Яворницький. Перша, присвячена пам'яткам старовини, відбулася у гімназії Марченко. Історія нашого степового краю багата і різноманітна. Тому і не дивно, що дослідники такого рівня як Дмитро Іванович Яворницький цікавилися і досліджували її. Завдяки його старанням прийдешнім поколінням залишилася у спадок багата колекція наукових праць, частина якої пов'язана з Херсонщиною.

Ірина Лопушинська, державний архів
Херсонської області
“Наддніпрянська правда”.- №83-84 (22139-22140).- 05.11.2010.- стр. 2

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.