on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.03.2020, 09:19

Март-2020

Дух пряный марта был в лунном круге, Под талым снегом хрустел песок. Мой город истаял в мокрой вьюге, Рыдал, влюбленный, у чьих-то ног. Ты прижималась все суеверней, И мне казалось — сквозь храп коня — Венгерский танец в небесной черни Звенит и плачет, дразня меня. А шалый ветер, носясь над далью,- Хотел он выжечь душу мне, В лицо швыряя твоей вуалью И запевая о старине… И вдруг — ты, дальняя, чужая, Сказала с молнией в глазах: То душа, на последний путь вступая, Безумно плачет о прошлых снах. Александр Блок

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

31.03.2020, 12:55

Херсонці проводять онлайн лекції та майстер-класи

31.03.2020, 12:48

Херсонщина хоче розвивати спа- та велнес-туризм

26.03.2020, 10:31

"Фільми з херсонськими коріннями"

  На своїй сторінці у Леонід Єжуров повідомляє про те, що фільми ...

До Польщі - з українськими піснями

Обмін культурним досвідом між різними народами зазвичай позитивно впливає на творчих і духовно багатих людей. Особливо, якщо народи ці мають спільне коріння. Це допомагає простежити історію розвитку національної культури, порівняти її з рідною. Наприкінці жовтня заслужений працівник культури України, викладач Херсонського музичного училища по класу бандури Наталя Мазур та священик Сергій Дмитрієв з музичним візитом відвідали кілька міст Польщі. Аби дізнатися про враження від творчої мандрівки до сусідньої країни, ми завітали до Наталі Петрівни в гості.

- Пані Натале, як виникла ідея поїхати в Польщу?
- Це ініціатива отця Сергія. Справа в тому, що я - одна з парафіянок церкви святої мучениці Варвари, тобто ми з ним знайомі вже не перший день, і він знає, чим я займаюся. Тож з радістю відгукнулася на його пропозицію відвідати польські міста і заспівати там церковних та народних українських пісень.

- Яким був ваш творчий маршрут?
- Спочатку ми приїхали до міста Ломжа, де домовилися про невеликий концерт у місцевому храмі. Потім переїхали до Ланцута, де також представили парафіянам церковні пісні. Полякам сподобався виступ, тож вони влаштували для нас екскурсію маєтком графа Потоцького. Взагалі нас приймали дуже тепло і привітно. Особливо це було відчутно в Перемишлі, де ми зустрічалися з чисельною українською діаспорою. Разом з їхнім ансамблем співали наших пісень, згадували рідні звичаї, веселилися. Тоді прийшло чи не найбільше глядачів. А ще в Перемишлі ми познайомилися з відомою польською художницею-іконописцем Маргаритою Давидюк. Вона запросила до своєї майстерні, показувала роботи. Ікони справили особливе враження, адже техніка їх виконання незвичайна: на зрізах деревини майстриня лише підправляє деякі лінії, надає їм виразності, потім додає образу німб - і перед очима дійсно постає лик святого. У гості нас також запросив друг отця Сергія, різьбяр і художник Олександр Маєрський, котрий нещодавно приїздив до Херсона. Він познайомив нас із польськими графинями, які родом із Волині. Українська пісня їм теж припала до душі.

- Чи відвідали ви якісь осередки культури?
- Так, далі ми вирушили до міста Ярослава, де знаходиться католицький культурний центр. До речі, там уже не ми, а нас зустрічали концертом. У місцевій школі селища Острова учні організували невеличке свято на честь відомих харцерів (це організація патріотичної молоді на зразок нашого пласту). Особливо вразили завзяття і вогник любові цих дітей до своєї нації.

-А чи не дивно було полякам дізнатися, що Ви з півдня України і так добре знаєте народну творчість, говорите українською?
- Чесно кажучи, перепитували, дещо дивувалися. Але ми переконали їх, що українці живуть на всій території нашої держави, а рідну мову, звичаї, пісні шанують не тільки на заході, а й на сході чи півдні. Все залежить від того, як батьки і вчителі ставляться до виховання дітей. У сфері, де я маю вплив на молоде покоління, стараюся завжди прищеплювати своїм учням патріотизм. На це часто спрямована й наша творчість.

- Як Ви гадаєте, чи є нам чого повчитися у польських сусідів?
- Безперечно. Найперше, як на мене, це ставлення до християнської віри. Там люди ставляться до цього дуже серйозно і змалечку виховують так само дітей. Це духовно збагачує, розширює світогляд, робить нас толерантнішими, стриманішими, поміркованішими і змушує частіше замислюватися над своїми вчинками. Сьогодні, коли ми живемо у надзвичайно швидкому темпі, гармонійний розвиток без духовності, гадаю, неможливий. А ще треба повчитися щирої, а не показної любові до рідної країни. Цим можуть пишатися наші сусіди, а от ми поки ні.

Іван Антипенко
“Новий день”.- №46 (5040).- 08.11.2012.- стр.24

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.