Добридень, «Степова Елладо»!
У Херсонському обласному краєзнавчому музеї відкрилася унікальна виставка «Степова Еллада». Її експонати охоплюють значний історичний період — від VII ст. до н. е. до IV ст. н. е. і розкривають всі сфери життя античного світу — політики, економіки, культури.
... Тільки-но входиш до просторої музейної зали, обставленої численними амфорами, колонами, мечами, жіночими прикрасами, огортає тебе почуття, що з промерзлого, хоча й сонячного Херсона потрапив у один із античних центрів Північного Причорномор’я — закутані сизою димкою Березань, Ольвію, Пантікапей...
А ліворуч від входу в античний світ чуються ніжні мелодії флейти. І флейта ця — не в ніжних руках талановитої учениці першої школи мистецтв Херсона Валерії Рейгольд, а в чарівної юної красуні-гречанки. «Степовою Елладою» першим назвав наші краї наш земляк, геніальний український поет Євген Маланюк, присвятивши їй такі рядки:
Повіє вітер з Понту.
Скитський степ Прокинеться, зітхне,
і буйна тирса Зеленим морем знов
на нім зросте, І побіжать зелені хвилі.
Зупиняюся біля ушитого очеретом макета скіфського мешкання, відчуваючи, як повіває священним теплом від вогню, що ритуально палахкотить у печі...
— У ході археологічних розкопок останніх років, що проводяться на Херсонщині, виявлені цікаві новітні знахідки, — зауважує старший науковий співробітник краєзнавчого музею Андрій Лопушинський. — У новій експозиції представлений вельми цікавий пізньоскіф-ський період, коли усі прибулі народи на територію сучасної Херсонщини жили разом. І хоча греки називали представників інших народів варварами, одначе існувати без культурної і торговельної взаємодії з ними не могли. І якщо раніше такі виставки будувалися за хронологічним принципом (часом появи представників тих чи інших народів у Північному Причорномор’ї), то зараз ми показуємо, як же ці народи співіснували між собою. Як сказав художник експозиції Анатолій Грязнов, дух тих часів сприймається тут навіть на підсвідомості.
— Тут, у цьому древньому житлі, представлені розкопки двох населених пунктів, зокрема Львового, де ми копали городище, — додає заввідділу науково-охоронних робіт на пам’ятках археології Денис Сікоза. — Саме за цими розкопками ми і зробили музейний макет пізньоскіфського житла. Ми передали тут всі конструктивні особливості облаштування житла — від печі, очеретяного даху до балок перекриття. А у вітрині поруч представлені експонати, знайдені при розкопках Чер-вономаяцького могильника, які ми ведемо протягом останніх п’яти років. Усі предмети, які будуть знайдені у майбутньому, ми плануємо й надалі передавати у Херсонський краєзнавчий музей, оскільки тут одна з найбагат-ших колекцій на Півдні України.
І ось актор обласного муз-драмтеатру ім. М. Куліша Євген Гамаюнов, прийнявши позу стародавнього грека, запрошує присутніх до захоплюючої мандрівки у глибину тисячоліть.
Директор музею, заслужений працівник культури України Тетяна Братченко не втримується від емоцій, що переповнюють її і всіх, хто причетний до нової експозиції:
— Як нам з вами пощастило, що саме на нашій землі, землі Північного Причорномор’я, зустрілися стародавні греки і скіфи, і готи, і сармати... Дуже багато племен побувало тут, і всі вони залишили після себе якийсь слід. І саме з тих предметів, які знайшли археологи, ми побудували цю виставку. Вона — вінець нашої багатолітньої праці, адже колекція предметів античної культури збиралася в музеї протягом понад 120 років! Славетні люди мають до цієї колекції відношення. Кому не відомі імена Фармаковського, Скадовського, Гошкевича?.. Це їхня заслуга в тому, що у нашому музеї є унікальна колекція.
Екскурсію виставкою одухотворено провела науковий співробітник музею Катерина Зелена. Так само одухотворено показали захопливу сценку з античних часів юні шанувальники театрального мистецтва НВК «Школа гуманітарної праці».
Відкриття «Степової Еллади» — взірець того, як слід долучати людей до духовних надбань краю — без помпезності за участі акторів із «білого дому», без зайвого пафосу. З душею!
Василь Піддубняк
"Новий день".- №9 (5264).- 22.02.2017.- стр.20
