on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.08.2018, 10:56

Август-2018

Сміється серпень над полями,  То дощ, то спека – Маковій!  Гудуть комбайни за ярами,  Співа бджолиний медо-рій!  В. Березовий  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

06.08.2018, 11:23

В Херсоне актеры-аматоры приглашают на уличный перформанс

Восемь актеров и музыкант: в таком составе началась жизнь новой труппы ...
06.08.2018, 10:36

Херсонщину "накроет" волна рок-музыки

Фото 0552.ua Олешки снова накроет волна настоящей рок-музыки. В сентябре ...
01.08.2018, 11:29

Оголошено прийом заявок для участі в обласному конкурсі «Краща книга Херсонщини»

> Новости региона > «Дорога Памела», або Доброта врятує світ
Все новости

17.07.2018 10:26

«Дорога Памела», або Доброта врятує світ


Всі фото Ігоря Бойченка

Після «Річарда ІІІ» варто було подивитися саме «Дорогу Памелу». Усі тривоги минулого дня, навіяні шекспірівськими пристрастями, як рукою зняло. Дуже добра та світла вистава і розвеселила, і змусила замислитися, і подарувала частинку оптимізму та віри в людей. Бо доброта врятує світ.

Звикли до іншого визначення? Впевнені, що, за Достоєвським, світ врятує краса? Нехай буде так - краса, але краса душі. Врешті-решт, якщо б Федір Михайлович і автор п'єси «Дорога Памела» Джон Патрик зустрілися б, вони точно у цьому питанні дійшли б згоди. Бо ми якось звужуємо слова російського класика, розуміючи під красою лише зовнішнє, насправді ж все значно глибше та складніше.

І якщо Достоєвського нікому представляти не треба, то кілька слів про Джона Патріка нам не завадять. Це відомий американський драматург і сценарист, лауреат Пулітцерівської премії, за його сценаріями знімалися голлівудські фільми, його п'єси йшли на Бродвеї. Серед найпопулярніших п’єс – «Дивна місіс Севідж» (до речі, кілька років тому в нашому театрі за нею була дуже гарна вистава) та «Дорога Памела» (саме в такому перекладі нам відома «Everybody Loves Opal»).

З березня цього року «Дорога Памела» увійшла і до репертуару театра Франка - як бенефісна вистава до ювілею народної артистки України Олени Хохлаткіної. І цю зовсім свіженьку роботу херсонцям презентували в рамках гастролей 12 та 14 червня.

На сцені - захаращений підвал, де живе Памела - колись забезпечена та щаслива, а нині самотня жіночка невизначеного віку. Вона збирає речі та їжу по смітниках - але попри це не втратила людяності та гідності. Та ось в її домі з'являється трійця аферистів - і закручується карколомний сюжет. Мета нових друзів - «пришити» стареньку заради страховки, але її немов хтось оберігає. Та найголовніше, що поруч з цією тихою наївною «бабкою-кульбабкою», яка любить весь світ, бачить людей добрими, пробачає навіть підлість і ненавидить, коли хтось страждає, пройдисвіти змінюються. Але час від часу вони постають перед вибором: на який бік пристати - добра чи зла? Разом з ними і глядачам доводиться шукати відповіді на непрості питання, найголовніше з яких: чи є складні життєві обставини виправданням підлості та злочину? І це питання зараз вкрай актуальне.

Але попри всю серйозність вирішуваних проблем - це дуже добра і весела комедія з хеппі-ендом. У цій історії доброта врятувала людей та їхній внутрішній світ. Врятувала від скоєння злочину, від черствості, від злості. Може, хтось і скаже, що ця історія стара та наївна, що це лише американська різдвяна казка для дорослих - а може, саме таких добрих та душевних казок нам зараз і не вистачає?

І наостанок - про роль особистості в історії (нехай і не в глобальній). Памела нікого ні до чого не примушує - просто люди поруч з нею поступово стають чистішими та добрішими. Вона самим фактом свого існування впливає на тих, хто знаходиться поруч. Але ж існують і люди зовсім протилежного складу, і особливо гостро це відчувається після знайомства «Річардом ІІІ», поруч з яким люди перетворюються у негідників та вбивць...

Та повернемось до Памели. Спокійна, дотепна і щира, легка у рухах, немов неземна. Її слова та інтонації то викликають посмішку - то змушують сльози навертатися на очі (дуже вразила її своєрідна молитва - звернення до Бога). Образ цієї дивовижної світлої жінки створила на сцені Олена Хохлаткіна, яку багато хто з херсонців добре пам'ятає і по ролях у нашому театрі, і по яскравих виставах донецького театру, які ми змогу бачити на «Мельпомені Таврії». Зараз новий етап в її житті, і Памела стала першою великою роллю актриси у театрі Франка. До речі, режисер Дмитро Чирипюк створив виставу саме для Олени Хохлаткіної, і для втілення свого задуму підібрав актрисі дуже гарну акторську команду: Олег Стальчук, Олексій Зубков, Тетяна Шляхова, Назар Задніпровський, Олексій Петухов - всі вони просто чудові. Але все ж головна тут пані Памела та її доброта, яка рятує світ.

P.S. Під час гастролей була змога поспілкуватися з Оленою Хохлаткіною - тож невдовзі чекайте на інтерв'ю з актрисою.

Лариса Жарких
Джерело інформації: Газета "Вгору"
Більше фото тут





Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.