on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Новости региона

22.09.2021, 10:12

Чи подорожчають квитки у херсонських театрах?

22.09.2021, 10:06

У Херсоні в обласній бібліотеці три дні працюватиме пункт масового щеплення проти COVID-19

22.09.2021, 10:00

Скарбничка культурної спадщини - як у Херсоні працює жіноча артмайстерня

Джамбуйлуцька орда
 

ДЖАМБУЙЛУЦЬКА ОРДА, Перекопська орда - одна з ногайських орд. З'явилася на території Північного Причорномор'я після розпаду Золотої орди та переходу ногайських племен із прикаспійських земель у 2-й пол. 16 ст. У 2-й пол. 18 ст. отримує паралельну назву - Перекопська орда. Кочувала між Перекопом, Дніпром і Бердою. Кордони проживання постійно змінювалися. Знаходилася у васальній залежності від Кримського ханства. На чолі орди стояв каймакан - генерал-губернатор Перекопу, що призначався особисто кримським ханом. Найвідомішим із керівників  був мурза Тугай-бей - союзник Б. Хмельницького у боротьбі з поляками. Під час російсько-турецької війни 1768-74 визнала зверхність Російської імперії (1770). На той час орда нараховувала 5000 кибиток. У 1771 була примусово переселена російським урядом на Кубань, але у 1790 ногайців повернули на попередні місця мешкання. Від цього часу вони перейшли до осілого способу життя, освоїли землеробство. Після Кримської війни 1853-56 залишки переселилися до Туреччини (1860).

Література:
Сергеев А. А. Ногайцы на Молочных водах (1790-1832 гг.): Исторический очерк// Известия Таврической ученой архивной комиссии, - №48. - Симферополь, 1912. - С. 1-144;
Скальковский А. О ногайских колониях Таврической губернии // Памятная книга Таврической губернии. - Вып. 1 - Симферополь, 1867; Кокошинский А. Н. Расселение, общественное устройство и занятие ногайских татар на территории запорожского края // Из прошлого Запорожья. -Вып. 1. - Запорожье, 1992. - С. 10-18.
 

В. І. Мільчев
 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.