on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Новини регіону

17.06.2024, 12:25

У Львові проходить виставка “Вас вітає Музей сучасного мистецтва, Херсон 2002-2022”

  До 15 липня у Львівському муніципальному мистецькому центрі триватиме ...
17.06.2024, 12:23

На хустці з колекції українського бренду зобразили роботу, викрадену з херсонського музею

До благодійної колекції шовкових хусток “Викрадене мистецтво” ...
17.06.2024, 12:20

У Словаччині покажуть стрічку "Редакція" Романа Бондарчука, яку знімали на Херсонщині

  23 та 28 червня у місті Кошиці (Словаччина) відбудеться прем’єра ...
> Організації > Музика > Херсонський обласний академічний музичний драматичний театр ім. Н. Куліша > Театр просто неба в Херсоні: коза-акторка, 6 мільйонів за пандемію та оркестр на скелях

 

Театр просто неба в Херсоні: коза-акторка, 6 мільйонів за пандемію та оркестр на скелях

Щороку, з приходом травня, перед українськими театрами постає нелегка задача - як затягнути глядача всередину? Як зробити так, аби мистецтво привабило людей більше, ніж такі довгоочікувані сонце, тепло, приємний вітер? Та, як мінімум, один театр точно вирішив цю проблему - він не кличе глядачів усередину, а навпаки - запрошує їх у ліс!

Редакція «О, Море» розповідає, як працює театр, де дерева та озера стають сценами, кози - повноцінними акторками, а місяць виконує роль світла та відповідає за атмосферу.

Головні дійові особи розмови:
Олександр Книга, генеральний директор і художній керівник Херсонського академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша.
Херсонський музично-драматичний театр імені Миколи Куліша, на базі якого й діє Лісовий театр.
Олешківський ліс, Станіславські скелі та вся Херсонщина, де й проходять вистави.

Пролог
У Олександра Книги з сім’єю (до речі, чоловік - батько п’яти дітей - двох синів і трьох доньок) є невеликий бізнес - база зеленого туризму «Чарівна криниця», розташована в Олешківському лісі.

Саме там було вирішено обладнати сцену, залу - й поставити для херсонського глядача чи не найбільш пронизану природою п’єсу української літератури - «Лісову пісню» Лесі Українки.

Дія 1. Людей потрібно дивувати
На місці, де був природний пагорб, Олександр за свої гроші зводив лавки для глядачів. Неподалік викопали справжнє озеро, а сцену будували так, аби зберегти дерева, що ростуть просто крізь неї.

«У нас є сцена біля озера. Там із води виходить Водяник, або Лукаш бігає мокрий, коли його ганяють духи. Природа дуже сильно відгукується в кожній із вистав. Адже театр так і зародився», - вважає Олександр Книга.

Він згадує, що спершу люди відреагували на вистави, як на щось нове. Та в команді театру точно знали - аби глядач приходив, його треба дивувати.

Усе починалося з 50-ти глядацьких місць. Людей кликали на виставу до лісу й буквально звозили в Олешки. «Коли ми оголосили другий виступ - люди починали цікавитися, а на третій бігли та купували квитки», - розповідає Олександр Книга.

Зараз лісовий театр може прийняти 450 глядачів. Кожні вихідні з кінця травня до жовтня там ставлять вистави.

Театральний сезон під відкритим небом 2021-го розпочався вже 22 травня. Квиток на виставу коштує від 200 до 250 гривень. Крім того, є можливість за 80 гривень купити квиток на автобус, який довезе глядачів від Херсонського музично-драматичного театру до лісу й назад.

Лісовий театр утримує сам себе. Сцену та лавки здають для концертів і корпоративів, а всі зароблені гроші вкладають у обладнання.

Дія 2. Місце зустрічі змінити можна
Наявна сцена в Олешківському лісі зовсім не означає, що театр обмежується тільки нею. Митці використовують для своїх творчих задумів усі цікаві об’єкти Херсонщини.

До прикладу, Станіславські скелі. Вони знайомі українцям із кліпу Скрябіна «Місця щасливих людей». До речі, Олександр каже, що саме він показав Кузьмі ці місця, які згодом надихнули музиканта на кліп.

Так ось, минулого року на День Конституції оркестр театру Куліша зіграв там акустичний концерт. У театрі не було грошей, аби привезти на скелі дизельний генератор і підключити електрику, але була ідея - зіграти останній акорд у момент, коли сонце сідатиме в Дніпро-Бузький лиман.

«У день концерту мені телефонує наша адміністраторка й каже, що там неможливо грати та співати. На місці була навала “сонечок”, їх були десятки тисяч! Не можна було не те що співати - навіть очі відкрити було важко! Та за годину подув вітер - “сонечок” не стало. Концерт відбувся - й спричинив справжній бум!» - розповідає Олександр Книга.

Приїхали люди з усіх районів Херсонщини. Це дало змогу театру вижити та підвищило туристичну привабливість усього регіону.

Молоді режисери також часто не обмежуються стандартною сценою. До прикладу, Євген Резніченко, випускник Київського національного університету театру, кіно й телебачення, прийшов до художнього керівника театру Куліша з ідеєю - поставити в лісі імпресивну постановку «Сон літньої ночі» за п’єсою Вільяма Шекспіра.

Ідея така - глядач пересувається разом із акторами чотирма лісовими локаціями. їх молодий режисер кілька днів підбирав разом із художником. На деяких спеціально поставили пеньки, солому чи дошки, аби глядачі мали, де сісти.

«Уявіть, глядачі ідуть разом із акторами, несуть факели. Один із дійових осіб усю виставу водить із собою козу з нашого домашнього господарства. Люди навіть прозвали її актрисою. Щоправда, вона вже трохи підросла, тому на цей рік доведеться шукати нову акторку», - жартує Олександр.

Ще один цікавий приклад - вистава на храмовому дворі. Там місцевий театр втілив у життя оповідання Марії Матіос «Не плачте за мною ніколи». Художній керівник згадує, що довелося доволі довго домовлятися зі священниками, та коли вистава відбулася - спричинила справжній фурор.

«Це моновистава. Старі бабусі готують собі на похорон хустини, посуд, а деколи навіть домовини. Ось про це й іде розповідь. Та вона зовсім не про смерть, а про життя. Тому я вирішив домовитися з місцевим храмом, аби зіграти цю виставу просто на їхньому подвір’ї. Щоб головна героїня розповідала історію й паралельно вивішувала на жердинах рушники», - згадує Олександр Книга.

Антракт. 2020 рік і 6 млн гривень за пандемію
8 березня 2020 року в театрі Куліша вдалося поставити одразу чотири прем’єри. Всі - з переповненими залами. Натхненні актори та режисери вже готувалися до нової прем’єри. Дата 27 березня - особлива - відзначається Міжнародний день театру.

У момент, коли все вже було на фінішній прямій, здавалося, ось-ось пролунає третій дзвоник - і в залі вимкнуть світло, як через пандемію всю країну закрили на жорсткий карантин, а про вистави з глядачами можна було забути. Спершу на два тижні, які згодом розтягнулися на кілька місяців. Зараз генеральний директор згадує, що тоді це сприймалося як нові умови, в яких потрібно вчитися працювати та творити по-новому.

«Усі репетиції ми перевели в онлайн. Крім цього, робили безліч різних перформансів і соціальних проектів. Наші актори записували кліпи та відео на підтримку лікарів. По всьому місту театральні афіші замінила соціальна реклама “Носити маску - це по-театральному”. Отже, про театр не забували», - зауважує Олександр Книга.

Щойно карантин послабили - й перші глядачі з’явилися в театральному дворику. Взагалі, херсонці зізнаються, що можливість робити вистави під відкритим небом тоді допомогла театру вижити. Навіть більше, не в останню чергу за рахунок відкритих майданчиків театру імені Куліша вдалося заробити 6 мільйонів гривень за 2020-й і навіть поставити кілька прем’єр.

Весною 2020-го людям бракувало всього: спілкування, подорожей, мистецтва. Й у театрі це чудово розуміли.

«Ми завжди хотіли відкрити сцену в дворику театру, але пандемія значно прискорила цей процес. Було вирішено ставити італійську постановку, взагалі перенести людей у Італію. Тому дворик прикрасили квітами, маленькими столиками та іншими атрибутами італійського стилю. Глядачам пропонували італійські вино та смаколики», - пояснює Олександр Книга.

Це справді спрацювало. Перша вистава проходила все одно з обмеженнями. Продали всього 100 квитків. Ціна - 200 гривень. За словами Олександра, доволі дорого для Херсона. Та квитки розкупили за день. Дворик, крім італійського, ставав французьким і традиційно українським. Театр знайшов спосіб функціонувати та почав безперервно ставити вистави. А можливість робити це не в класичний спосіб і без традиційної глядацької зали неабияк врятувала ситуацію.

Дія 3. Аукціон ролей
Незважаючи на те, що пандемія відступає, від креативного підходу в театрі не збираються відмовлятися. Окрім лісового театру та театрального дворика, музично-драматичний театр ім. Куліша має ще й 4 сцени всередині.

Перша - це класична велика сцена. Також є сцена-кафе, яку Олександр називає єдиною подібною в Україні. Сцена під дахом - місце, де раніше розташовувався декоративний цех, а зараз грають вистави. А сцену під сценою використовують для моноперформансів.

Усіма цими локаціями театр хоче провести своїх глядачів. Але зробити це не просто екскурсією, а також виставою з кількома варіантами фіналу. Квитки на таку подію коштуватимуть приблизно 1000 гривень.

Ще одна креативна ідея цього року - втілити мрії людей про акторство. «Ми ставимо мюзикл “12 стільців” і вирішили провести аукціон ролей для тих, хто мріяв виступати на сцені, але колись обрав інший шлях. Загалом ми продали 12 ролей на суму 200 тисяч гривень!» - повідомив Олександр Книга. Учасники отримують можливість відвідувати репетиції, займатися сценічною майстерністю, вокалом, пластикою. Не факт, що вони вміло зіграють, виконавців ролей призначатиме режисер.

Епілог
Херсонські актори доводять, що театр можна зробити будь-де.

«Людям це цікаво. Зараз навіть складають спеціальні маршрути, щоб не везти людей напряму з Одеси до Херсона. Їм пропонують дегустацію вина чи поглянути на піски в Олешках, а потім відвідати наш театр. Квитки на вистави часто замовляють із Миколаєва, Кривого Рогу чи Запоріжжя», - каже Олександр Книга. Керівник творчого колективу впевнений, що культура та театр зокрема можуть бути туристичним магнітом. Усе, що для цього потрібно, - люди. Одні - готові придумати та втілити що завгодно. Інші - яким усе це буде цікаво й потрібно.

Андрій Костюк

Джерело інформації: «Гривна».- № 24 (1380).- 16-23.06.2021.- стр.9

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.