Кордон біосферного заповідника "Асканія-Нова" з Каховським районом нагадує фронтову смугу часів Другої Світової війни. Про це на засіданні Херсонського прес-клубу реформ заявив директор заповідника Віктор Гавриленко.
За його словами, мисливці орудують за два метри від заповідної території і стоять через кожні 250 метрів. Птахи, які звикли ховатися від пострілів на заповідній території, природно, вважають за краще зимувати там. Тоді мисливці за задоволеннями ганяють із рушницями на джипах буферними зонами заповідника, де дозволено сільськогосподарську діяльність, але заборонено будь-яке полювання. При цьому любителі постріляти ігнорують навіть нескладне правило, згідно з яким у рушниці має бути лише два патрони.
Можливості зброї використовують на повну котушку. Так, 9 грудня 2006 року у буферній зоні заповідника було затримано директора херсонської юридичної фірми зі своїм знайомим. Любителів постріляти особисто вивіз начальник охорони одного з довколишніх господарств. А напередодні нового року у заповіднику було затримано директора районного лісгоспу зі своїми співробітниками. Причому, за словами Віктора Гавриленка, тих, хто «проштрафився», затримують не вперше. Тільки раніше вони відбулися вилученням рушниці... Вже полюють із новою. Директор нарікає, що напади на заповідник стають дедалі частішими. А смішна розплата за браконьєрство не заважає полювати знову.
Наприклад, якщо взяти події останніх чотирьох років, то за браконьєрство на природоохоронній території лише кілька осіб отримали за рік покарання умовно. Найчастіше браконьєри або сплачують штраф, або взагалі уникають покарання.
Зі слів Віктора Гавриленка стає ясним, що 2005-го року, наприклад, кримінальні справи порушувалися «зі скрипом». І лише заяви про деякі випадки браконьєрства у пресі дозволили довести розгляд справ до кінця.
Олена Веруш
Горожанин - Горожанка.- 2007.- 20-21 січня
