on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Tourism, rest, entertainment > Watermelons busyness > "Take, all of it, without nitrates"

 "Беріть, все своє, без нітратів"

"Беріть, все своє, без нітратів"- цю фразу ви, мабуть, чуєте щоразу, купуючи на базарі фрукти та овочі. І нехай огірочки кривенькі, у помідорчиків форма «підгуляла», а кабачки і зовсім об'їли якісь комахи - ви залюбки їх берете. Адже все своє, рідненьке, і літом пахне, і смакує, як у дитинстві. І, знаєте, правильно робите. Можливо, скоро й не знайдете їх. Адже оком на нашу плодоовочеву продукцію накинули закордонні комерсанти. Найближчим часом Єврокомісія готується відмінити стандарти, які вона висувала до зовнішнього вигляду 26 видів овочів і фруктів, що експортуються з інших країн. На цей крок європейські чиновники були змушені піти через значне здорожчання продовольства.

Думка практика
Відоме фермерське господарство "Аделаїда" займається експортом сільгосппродукції за межі України з 2002 року. Свою продукцію возить у Швецію, Німеччину та Голандію. Керівник сільгосппідприємства, депутат облради Сергій Рибалко оцінює рішення Єврокомісії так.
- Кажете, Європа збирається зменшити вимоги? Алє й до цього вони були не такими вже суворими. Наприклад, стосовно кавуна. Кількість нітратів європейцями не враховувалася зовсім, а його споживчі якості заморським продавцям взагалі без різниці, їх цікавить лише наявність солей тяжких металів. Натомість зовнішній вигляд нашого кавуна - тобто, те, що дозволить якомога скоріше продати продукт споживачеві - на першому плані. Тож нам, з нашими нормативами і ГОСТами - набагато вимогливішими до сільгосппродукції - дотримуватися європейських стандартів не так складно. Якщо ж Європа спроможеться ще знизити свої претензії, то продавати нашу продукцію там буде ще легше.
 

Якось ми відправили партію наших херсонських томатів до Швеції. Так їх там довелося викинути. Наша гарна і смачна продукція з самого поля виявилася нікому не потрібною. Шведські партнери стверджують: щоб помідори користувалися успіхом, неважливо, чи є в них природні колір, запах і смак. Головне, щоб були здатні пролежати на полиці супермаркету два тижні.
Тож, помідор, огірок, перець, баклажан на експорт маємо вирощувати лише в тепличних умовах. Якщо кілька років тому ми були впевнені, що вирощуватимемо польову продукцію, то нині бачимо: тепличні комбінати займають всі позиції. В 2005 році наші супермаркети працювали як з плодоовочевою продукцією з полів, так і з тепличною. З минулого року, - лише з вирощеною у закритому ґрунті. Вона дешевша, упакована, гібридна і зберігається на прилавках довше. Відносно інших, зокрема, баштанних культур, то необхідне їх попереднє охолодження - вони мають "доходити". Точно так, як всі екзотичні культури, які по дорозі до нас достигають. В Європі такий "напіввизрілий експорт" - реалії. 

Побутує думка, що продукція з "бабусиної" грядки смачніша і безпечніша. Та це питання досить спірне. Жодна з господарок нині не виростить свою городину без гербіцидів і інших добавок. Та якщо в тепличних і польових умовах їх дози чітко регулюються, то на дачному городі все обробляється оприскувачем, а то і віничком. Тож я б рекомендував споживати продукцію великих виробників.

Сьогодні в Європі нестача тих культур, що потребують великої кількості землі для вирощування. Адже на Заході земля вартує чимало - в десятки разів більше, ніж в Україні. Наприклад, врожайність томатної групи в теплиці сягає до 60 кг на 1 кв.м. А от баштанні культури, рання картопля та капуста потребують великої площі. Більше, ніж раз на сезон, врожаю не збереш. І якби хто не намагався, а понад 80 тонн капусти з 1 га не візьмеш. В середньому десь 55-60 тонн.
Чималою популярністю в Європі користується останнім часом без кісточковий кавун. За останні 4 роки попит на нього виріс в 30 разів. Більше половини овочів і фруктів, які споживає населення Європи, припадає на кафе і ресторани. Зокрема, полюбляють їх подавати у фруктових салатах. Основними же наповнювачами десертів є найдешевші фрукти. Зараз це баштанні культури. Звідси і попит на без кісточковий кавун. Проте, звісно, це не ті велетні, які ми звикли бачити у себе на півдні: половину з'їв - більше не подужаєш. Шведи вимагають, щоб кавун важив 3-5 кг, німці - 6-8 кг. В цьому році ми посадили 14 га без кісточкового виду. Наскільки це економічно, казати зарано, адже це експеримент. 

Населення переймається, що як тільки відкриються кордони з ЄС, то вся наша сільгосппродукція потече до Європи. Та, вважаю, навряд чи ми розпочнемо повальний експорт. Переймаюся швидше тим, що з Європи до нас піде деяка продукція. Фрукти, наприклад, молода картопля, пізній буряк, капуста і морква. Всі процеси вирощування їх в інших країнах давно механізовані, тож собівартість такої продукції європейському виробнику обходиться дешевше. Наприклад, рання картопля в Єгипті коштує 20 центів. З усіма перевезеннями і витратами в Україні її продаватимуть лише вдвічі дорожче.

Тож, цей потік закордонної сільгосппродукції може боляче вдарити по наших виробниках. В першу чергу, по садівникам, адже вони ще не спромоглися вийти на ті обсяги, щоб конкурувати з європейською ціною. По-друге, це виробники томатної пасти для переробки. Фактично вся українська томатопереробка сконцентрована на Херсонщині. Вітчизняного виробника "перебиває" китайська і індійська паста, яка значно гірша за якістю, проте дешевша.

За останні кілька років ми зробили прорив у виробництві томатів - майже скрізь впроваджено комбайнове збирання. Підприємство "Інтегровані агросистеми", розташоване в Гопрах, показує приклад роботи в овочівництві. Там вирощують томати розсадою. За кілька років такі технології дозволять досягти українцям європейського рівня рентабельності.

Вступ до СОТ для сільгосптоваровиробників, в першу чергу, полегшує експорт зернових і олійних, від нестачі яких потерпає зараз світова економіка. А от для овочевих культур процес буде зворотнім. Плодоовочеву продукцію в Україну поставлятимуть не європейські країни, а Туреччина, Єгипет та Ізраїль.

Думка чиновника
Ми поцікавилися думкою про наслідки рішення Єврокомісії щодо послаблення вимог до плодоовочевої продукції першого заступника начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА Леонтія Стрельника.
- Сільське господарство - це перспективна галузь, якою населення Херсонщини надалі займатиметься все більше. В нинішньому році область планує зібрати 680 тис. тонн овочів. Зокрема, томатів -312 тис. тонн, огірків - 20 тис., цибулі - понад 50 тис., перця - до 25 тис. тонн.
Найрентабельнішою культурою для наших сільгоспвиробників є цибуля. Проте найбільшим попитом у іноземців користується не вона, а перець, який практично весь забирають у нас білоруси та росіяни. Вони є нашими традиційними покупцями і закуповують ранню продукцію у великій кількості. Це добре, адже на переробку вона не йде, а самі ми не подужаємо з'їсти. Адже, щоб задовольнити апетит населення, області на рік вистачить і близько третини врожаю, що збираємо. 

Херсонська продукція користується попитом скрізь за рубежем. Через нестачу коштів ми менше використовуємо мінеральних добрив, пестицидів. Наші грунти не заражені тяжкими металами і радіоактивними речовинами. Тож наші овочі та фрукти найбільш екологічно безпечні. Стосовно зовнішнього виду продукції, звичайно, треба попрацювати. Щоб овоч "лежав" (а це зараз основна вимога європейців), потрібні нові сорти та нові технології. Хоча, все відносно. Ще в 60-ті роки херсонські овочі та фрукти мали такі характеристики, що дозволяли транспортувати продукцію поїздом у Воркуту і до місця призначення наша городина приходила в досить презентабельному вигляді. 

Ми відзначаємо збільшення обсягів експорту продукції за межі країни. А наші давні партнери-білоруси навіть примудряються перепродувати куплені на Херсонщині овочі та фрукти в Прибалтику. Та нині прибалти вирішили працювати з нами напряму.

На жаль, наші сільгосптоваровиробники, ще масово не вийшли на зарубіжні ринки, Тож, ми дійшли думки, що потрібно їх об'єднувати в збутову спілку чи кооператив. Організація має виступати самостійним продавцем на міжнародних ринках і лобіювати інтереси херсонських селян, проводити маркетингові дослідження і вивчати попит на товар. Самі сільгосптоваровиробники повинні лише виростити і передати об'єднанню продукцію на реалізацію.

Нинішня зима показала селянам, що овочами займатися вигідно. Згадайте, як взимку ми купували овочі так званої «борщової групи» за ціною 10 грн. за кг, а то й більше. Хоча собівартість товару значно нижча. Сьогодні ми постійно робимо моніторинг, аналізуємо тенденції і дійшли думки, що цього разу такого злету цін на овочі не буде.

Наші вчені з Інституту баштанництва і овочівництва працюють над питанням розширення можливостей вирощування ранніх і над ранніх овочів в Нижньодніпровській піщаній зоні. Вже розроблено програму, затверджено в ОДА, однак на неї ще треба отримати схвалення в облраді.
Забезпечити населення області власною продукцією допоможе розвинена інфраструктура зберігання овочів. Мають бути побудовані спеціалізовані погреби, подібні до тих, які мав колишній "Міськплодоовочторг» або має спеціалізоване сільгосппідприємство, розташоване в Білозерському районі. В розпорядженні господарства холодильники і сховища, в яких повітря заміщене безпечним для продукції газом, тож круглий рік господарство реалізує свої яблука та виноград. Впевнений, що за кілька років будемо мати достатню кількість подібних об'єктів. Звичайно, овочі та фрукти до нас завозитимуть з-за кордону, але в тому випадку, якщо вирощування і транспортування продукції обходитиметься дешевше, ніж вирощування у нас. А взагалі, вважаю, люди самі мають розібратися. Може, свій кривенький огірок смачніший і безпечніший, ніж закордонний стандартний.

Оксана Корінна
Херсон Маркет, 2008-06-26, №26(128)

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page