on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > Show > From the history of shows in Khersonschina > “Че Рок І...”

“Че Рок І...”

3 11 по 14 червня у мiсті Скадовську відбувався Перший міжнародний байк-фестиваль «Че Рок І...», організований Херсонським мото-клубом «Степові вершники», за підтримки Комуністичної партії України. Таке дивне ім'я фесту дала степова вершниця, відома серед байкерів як Воля.

«Ми вирішили пов'язати захід з ім'ям Ернесто Че Гевари, тому і шукали слово з часточкою «Че». Чому саме Гевара, запитаєте ви? Все просто: Свого часу саме подорож країною на мотоциклі стала найголовнішим поштовхом для подальших революційних дій вождя пролетарів. Ця подорож настільки вразила тоді ще юного Ернесто, що він навіть написав книгу «Щоденник мотоцикліста», на основі якої з часом був знятий фільм. Biн був мотоциклістом та боровся за щастя для народу, байкери теж борці за щастя.

Якось холодним зимовим вечором їхали з одноклубниками у громадському транспорті i я вимовила «Черокі». Bci оцінили, погодилися. Далі таке написання назви не влаштувало, почала шукати варіанти. Розділили одне слово на три, вийшло Цікаво. «Че» означав у перекладі з мови індійців південної Америки «друг», а саме друзів хотілося зібрати на байк-зльоті, «Рок» - головний супутник будь-якого заходу з мототематикою, а до союзу «i» можна вигідно додавати piзнi слова кожного року, продовжуючи фразу. Цього разу над продовженням ряду «Че Рок І...» довго думати не довелося, головною родзинкою феста мало стати справжнісіньке весілля: моє та Президента нашого клубу, Вальтера», - розповідає вона.

Дати проведення зустрічі байкерів також були визначені організаторами напрочуд швидко. Степові вершники вирішили зібрати до кучі yci можливі приводи для святкування. Рівно piк тому вони відкривали клуб у день народження його засновника, Вальтера. На руку організаторам спрацювало i те, що дні народження команданте Гевари та головнокомандуючого херсонського мото-клубу співпадають.

Над програмою заходу розмірковували півpoкy. За цей час багато чого змінювалося у сценарії. I тільки на початку червня з'явився його остаточний вapiaнт. I от настав час фесту. З самого ранку першого дня на територію, орендовану для проведення зльоту з'їжджалися байкери з yciєї України. Вдень yci бажаючі вправлялися у стрільбі з луку, купалися, чи то так ходили у воді та засмагали. А під вечip біля святкової сцени зібралися вершники залізних коней зі сходу та заходу, півночі на півдня нашої держави. Уci вони протягом трьох годин насолоджувалися грою рок-гуртів та брали участь у конкурсах, останній з яких мав на меті поєднати ycix мотоциклістів, не зважаючи на марки та вартість мотоциклів.

Другий день фестивалю був найбільш насичений. Близько полудня yci бажаючі взяли участь у конкурсі на найкращого стрілка, показавши гарні результати, а вже о 13:30 організована колона у більш ніж півсотні мотоциклів рушила, у cyпpoводі ДАІ до скадовського РАЦСу, аби зареєструвати шлюб Вальтера та Волі.

Державні реєстратори, побачивши гостей наречених, навіть розгубилися: близько сотні ociб, yci неформально одягнені у футболках та джинсах, шкіряних захисних костюмах та зі шоломами... Байкери зайшли до реєстраційної зали, аби на власні очi побачити офіційне закріплення існування ще однієї байкерської родини. А молодята, в свою чергу, не залишили своїх гостей без уваги. На запитання реєстратора з приводу бажання одружуватися наречений порадився з присутніми у залі, а після підписання офіційних паперів, замість того, щоб поцілуватися, молоді потисли один одному руки. Та i виносити, як yci, свою новоявлену дружину з РАЦСу молодий не захотів, Воля видерлася йому на плечі, i тільки тоді Вальтер переступив пopiг офіційного закладу.  

Молодятам «перелили» дорогу монетами, yci сфотографувалися та вирушили до Пам'ятника невідомому солдату, щоб покласти квіти. Знову колективне фото на пам'ять. Настав час руху весільного мото-кортежу Оскільки маршрут руху колони був скадовчанам заздалегідь відомий, на вулиці, аби привітати вершників, вийшли десятки людей. Наступний пункт призначення - дитячий табір, у якому відпочивають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Юні хлопчаки та дівчата дарували байкерам свої вірші, більшість з яких була присвячена незвичній нареченій, котра вразила дітей своїм зовнішнім виглядом. У відповідь мотоциклісти подарували дітям пам'ятні значки та наклейки і покатали їх на своїх двоколісних.

Близько шостої години вечора прийшов час весільного столу. Та і тут організатори не давали гостям нудьгувати: одна за одною відбувалися маленькі театралізовані вистави. Молодят «вінчали» за байкерськими законами, Молода традиційно одягала усім незаміжнім дівчатам вінок, однак не танцювала з ними, а катала їх на мотоциклі. За допомогою упійманого вінка та підв'язки були виявлені дівчата та юнаки, що мають вступити до шлюбу наступними.

З-за столу усі бажаючі перемістилися до фестивальної сцени, на якій молодих вітав друг байк-зльоту, Перший секретар скадовського районного комітету Комуністичної партії України, Володимир Носков та Скадовський міський голова Олександр Гавриш. Останній пояснив, що у той день відбулося весілля не тільки Вальтера та Волі, а і байкерів з містом Скадовськом та запросив наступного року усіх на фестиваль «Че Рок і...», що відбудеться у самому центрі міста.

Протягом другого фестивального вечора учасникам зльоту вручали призи за виграш у певних номінаціях, для них грали рок-гурти, барабанники та виступала естрадно-циркова студія «Джин Рох» з м. Херсона. «Джин Рох» - це справжні володарі вогню, вони зачарували та змусили все ширше та ширше відкривати очі усіх присутніх. Після концерту усі оточили запалене велике вогнище і, під барабанний ритм, водили хороводи та стрибали через вогонь. У неділю була запланована екскурсія на заповідний острів Джарилгач, де усі бажаючі побачили старий маяк 1826 року та скупалися у відкритому морі. А ввечері відбулося святкування одразу трьох днів народження: «Степових вершників», їх засновника Вальтера та Ернесто Гевари.

Байк-фестиваль «Че Рок і...» закінчився, однак сказав «до побачення», а не «прощавай». Організатори пообіцяли: «Рівно через рік рев потужних двигунів сталевих коней знову розбудить тихе курортне містечко».

Анастасія Шишига
“Акценти”.- №24 (174).- 16.06.2010.- стр. 4

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page