Чорноморський біосферний. Ми його втрачаємо?
Останні півтора роки землі навколо територій та акваторій Чорноморського біосферного заповідника стали об'єктом прискіпливої уваги бажаючих привласнити якнайбільше земельних ділянок. Про це заявив на прес-конференції директор біосферного заповідника Дмитро Черняков. За словами заступника губернатора Андрія Граділя, який взяв участь у обговоренні, облдержадміністрація стурбована такою ситуацією.
Чорноморський біосферний заповідник існує з 1927 року. Нині в його користуванні близько 90 тис. га землі і водних ресурсів та більше 9 тис. га земель, які відносяться до охоронної зони. За словами Дмитра Чернякова, на «тіньову» ліквідацію охоронної зони пристала місцева земельна служба - Голопристанське райуправління земельних ресурсів та Головне управління земельних ресурсів в Херсонській області. Вони стверджують, що нібито немає жодних відомостей про те, що ця територія є охоронною зоною. Дирекція заповідника, як стверджує Д.Черняков, має повний пакет необхідних документів, що підтверджує: охоронна зона таки існує.
Останнім часом навколо заповідника почали створюватися приватні мисливські господарства, яким надають в оренду і землі охоронної зони. І це - не дивлячись на те, що полювання там заборонено. 4 листопада минулого року сесія облради надала в оренду товариству мисливців та рибалок «Голопристанська Чайка» мисливські угіддя площею 10 га в адміністративних межах Краснознаменської сільради. З них 1,5 га належать охоронній зоні і водно-болотним угіддям міжнародного значення, розповів директор ЧБЗ Дмитро Черняков. «Про створення мисливського господарства ми дізнаємося випадково - лише, коли розпочалося полювання. В поточному році на полюванні ледве не дійшло до збройної сутички. А потім друга сторона намагалася довести в суді, що моя служба охорони діяла незаконно. Я звернувся до районної і обласної природоохоронних прокуратур. Прокуратура подала апеляційний позов по відміні рішення Голопристанського суду, яке визнало, що в діях голови «Голопристанської Чайки» Петра Нефьодова правопорушення не було. В апеляційному суді справа провалилася. Далі це завершилося нічим. Я хотів би отримати від прокуратури бодай який-небудь документ, що підтверджує - документи ЧБЗ на охорону зону чинні. Прокуратура цього не зробила. За моїми даними, нині голова товариства швидкими темпами намагається оформити у власність територію озера, яке на більш ніж 90% входить до охоронної зони», каже Дмитро Черняков.
Ще одна так звана «гаряча» точка - околиці селища Залізний Порт. На початку 2007 року від останнього паркану селища до межі охоронної зони залишалося 17 метрів. Нині засекречені особи влізли на її територію, розгородили ділянки і вже продають їх бажаючим. Дмитро Черняков розповів, що ці приклади - далеко не єдина спроба передати в оренду чи власність землі із охоронної зони. «Проїхати вздовж берега лиману Кінбурзької коси майже неможливо. Окрім заповідної солоно-озерної ділянки і шматка Кінських островів, все інше - аж до заповідника - розділено», - уточнив Дмитро Черняков.
До міжнародної спільноти сенсу звертатися в Чорноморському біосферному заповіднику не вбачають. Кажуть: вони не втручаються у внутрішні справи країни і можуть лише дати пораду. Тож невже настане час, коли з охоронної зоною буде покінчено і почнуть дерибанити абсолютно заповідні землі і води ЧБЗ? Це питання - вже до відповідних органів.
Оксана Корінна
Херсон маркет. - 11.09.2008
