До Херсона — під вітрилами
В обласному центрі багато років поспіль намагалися організувати велику вітрильну регату. Місто щоразу гостинно зустрічало учасників, от тільки їх прибувало не так багато, як хотілося б. Яхтсмени скаржилися на те, що їм в чималу копійку обходиться проходження шлюзів, тож деякі змушені були просто відмовитися від участі. Але цього року все було інакше: свято отримало міжнародний статус. Вперше в історії херсонського яхтингу співорганізатором вітрильної регати, яку було присвячено пам'яті польського генерала Маріуша Заруського, стала офіційна Польща, і до херсонських берегів пришвартувалися п'ять польських яхт. враженнями про подорож до міста на Дніпрі з «НД» поділився командир круїзу пан Войтек Скура.
— Пане Войтеку, розкажіть, який шлях ви подолали?
— Ми приїхали з різних міст Польщі: Варшави, Бидгоща, Катовіце, Гданська... 5 яхт, 11 чоловік та дві собачки. Зі столиці Польщі ми прибули трейлерами до українського Славутича, там скинули човни на воду і почали плисти вниз до Херсона. Ця подорож тривала 6 тижнів. У кожному містечку ми зупинялися на два-три дні, аби подивитися на цікаві місця, познайомитися з яхтсменами. Найприємніше для нас — це люди, яких ми зустріли
на шляху. Серед них і українські яхтсмени, і чимало рибалок. Вони зазвичай пригощали нас юшкою і рибою. Разом ми співали пісень.
— Усі учасники вашого круїзу — яхтсмени? І чи вперше Ви в Херсоні та Україні?
— Так, звичайно, у нас навіть дружини — яхтсменки. І в вашій країні ми не вперше. Дуже подобається Україна. Я особисто був у Херсоні вже тричі, але яхтою — вперше.
— Чи кожному в Польщі по кишені такий спорт, як яхтинг (в Україні, наприклад, не всім)?
— У Польщі зовсім інші закони. Якщо я не помиляюся, 80% яхт у нас туристичні (в Україні ж яхти переважно спортивні), і, якщо маєш яхту, пливеш, куди бажаєш. Відпочиваємо цілими родинами.
— Якщо не секрет, наскільки витратно було дістатися до Херсона?
— Найдорожче, певно, це шлях від Варшави до Славутича. Він налічує близько 1200 км. А машини їдуть в обидва кінці. Фінансово нам допомагає міністерство спорту. Але скажу, що усі видатки — ніщо порівняно з усвідомленням, що все це робиться у пам'ять генерала Заруського.
— Певно, це велика честь присвятити круїз пам'яті однієї з найшанованіших постатей Польщі?
— Так. Хочеться, аби якомога більше людей дізналися, ким був Маріуш Заруський, що він зробив, І це найголовніша ідея цієї міжнародної вітрильної регати.
Тетяна Підгородецька
“Новий день”.- №44 (4986).- 27.10.2011.- стр.17
Дарья
Вот как полякам помогает администрация спорта, а наша вообще не пробивная, на все проведение мероприятия регаты Дню города было выделено всего 4 тыс гривен, и что за такие деньги можно проводить? и как всегда почти обосрались, " за державу обидно", что хмыри сидят в управлении и только думают как и на каких мероприятиях денег побольше украсть! Поляки дарили серебряные подносы победителям , а наши пластмастки за 47 гривен, вот так!!!!!!