on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Organizations > Music > N. Kulish Kherson regional academic music and drama theatre > “Gamlet”: there are not words are emotions

“Гамлет”: немає слів — самі емоції

Прем'єра нової вистави Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша «Гамлет: нешекспірівська трагедія» після перегляду викликала настільки діаметрально протилежні враження та емоції, що більшість з опитаних глядачів не могли відразу визначитися: сподобалося їм чи ні? Але всі зійшлися на думці: такого переосмислення класики та креативного втілення режисерського задуму херсонці ще не бачили.

Щойно увійшовши до театру, дивуєшся вишуканому танку балерини у... протигазі. Це своєрідне попередження глядачам: сьогодні показуватимуть далеко не твір Шекспіра. Знаходиш своє місце у залі, сідаєш іще до початку вистави звертаєш увагу на кілька стареньких телевізорів та холодильників, розкидані протигази й солдатські шинелі на сцені. Що ж тут відбуватиметься?

Завідувач відділу літературної частини Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії Володимир Понізов кілька років тому переосмислив шекспірівську трагедію по-своєму. Драматург припустив, що події у творі могли б відбуватися зовсім не так, як у класика, аби самі актори цього захотіли і збунтували. Так і виник сценарій нового «Гамлета».

Вистава розпочинається закликом датського принца до інших персонажів трагедії відмовитися від вивчених слів і отриманих ролей, жити так, як вони самі побажають.
Незважаючи на переінакшення класичного твору, головним героєм поставленої у нашому драмтеатрі трагедії миколаївський автор залишив-таки Гамлета (актор Олександр Мельник}, але, на відміну від знайомого шекспірівського персонажа, цей датський принц виступає перед глядачем злодієм та бунтарем. Він нецензурно висловлюється, веде аморальний спосіб життя (вживає алкоголь та наркотики) і цілком в дусі жанру - прямо чи опосередковано вбиває практично всіх персонажів, котрі відмовилися бунтувати проти волі (сценарію) великого Вільяма.

Переглянувши виставу, розумієш: подібне переосмислення класики для світової літератури та театру вже давно не нове. І в цьому плані молодий автор нічого незвичного для обізнаного з сучасними мистецькими тенденціями глядача не показав.
Зовсім інша справа - режисерська робота. Поставити не-шекспірівську трагедію взялися відразу два херсонські режисери-постановники: молода дівчина, ще студентка Влада Бєлозо-ренко (для неї це була перша велика постановка} та вже відомий в театральних колах Сергій Павлюк (з власною десятою виставою). Попри новизну та креатив, саме до режисури після прем'єри у вимогливих глядачів було чимало запитань. Люди не зрозуміли, чому актори піввистави ходили в протигазах? Навіщо відверта нецензурщина? Де естетизм? Кому потрібно стільки вульгарщини? І який підтекст вистави?

Склалося враження, що протягом всієї постановки режисери відверто знущалися з акторів. Наприклад, Офелія (актриса Тетяна Проворова) двічі з'являлася на сцені повністю мокрою. А в одній зі сцен вона навіть грала, не виходячи з наповненої водою ванни. Інші актори або подовгу нерухомо лежали на сцені, або у спідній білизні грали божевільних. А під час найвульгарнішого моменту вистави, коли Гамлет відверто хапає за груди свою матір Гертруду (Олену Галл-Савальську) і вимагає від неї молока, частина глядачів просто, відвернулася.
Від такого креативу одні в захваті вигукували «браво» і оплесками не відпускали акторів зі сцени, інші, бурмочучи про себе «повний абсурд», залишили театр в антракті.

Після вистави кореспондент «НД» попросив глядачів поділитися враженнями від вистави.
Олексій Дмитренко, приватний підприємець: «Скажу дуже коротко: віват! - акторам; що це було? - режисерам».
Рустам Авдеев, працівник телекомунікаційних служб: «Для херсонського глядача ця вистава - дещо нове, креативне, цікаве. Але до такого він, можливо, ще не підготовлений. Оригінальність постановки змушує замислитися над повсякденністю людського буття. Мені сподобалося. Режисери змусили авторів робити на сцені те, чого вони, можливо, ще ніколи не робили. Мельник, якому закидають амплуа коміка, у цій трагедії проявив себе якнайкраще. Знаю режисера Владу Бєлозоренко п'ять років і не міг не прийти на її першу виставу».

Антоніна Коломієць, пенсіонерка: «Наш театр, репертуар якого я загалом люблю, останнім часом відверто розчаровує. «Спочатку «вразила» «Жаба», у підзаголовку якої помилково написали «мистецький абсурд». Ні, не мистецький - просто абсурд. А тепер ось це. Воєнні мундири, шинелі, протигази, нецензурні слова, непотрібні сцени. Невже, крім самого Павлюка, вистава ще когось вразила?».

Вадим Лубчак
“Новый день”.- №48 (4886).- 26.11.2009.- стр.18

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page