on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Organizations > Visual art > Центр Валерия Моругина > Гармония жизни кистью Валерия Моругина

*СЛІД НА ЗЕМЛІ        Наддніпрянська ПРАВДА, №96 12 листопада 2012 року

Гармонія життя пензлем Валерія Моругіна

Нещодавно в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара згадували херсонського художника, члена Спілки дизайнерів України, Валерія Михайловича Моругіна (1946-2010), особистість талановиту, сміливу у творчому пошуку та дуже скромну в реальному житті. Тому В. Моругін, на жаль, ще мало знаний земляками, хоча і залишив по собі багатий творчий спадок, розсипаний по приватних колекціях українських та зарубіжних шанувальників творчості (країни СНД, Німеччина, Угорщина, Ізраїль, США…).
Принагідно слід сказати, що «Наддніпрянська правда» була першою газетою, яка розповіла читачам про творчість Валерія Моругіна, ще коли він починав свою діяльність художником- десинатором на Херсонському бавовняному комбінаті.
Валерій Моругін – невід’ємна частина «зіркової епохи» Херсонського бавовняного комбінату, на той час – найкрупнішого в Європі. Народився В. Моругін 25 вересня 1946 року у місті Гаврилов-Ям Ярославської області. Закінчивши художній факультет Московського технологічного інституту, влився до лав ХБК, на якому пройшов шлях від художника-десинатора до головного художника комбінату (до 2006 р.), ставши одним із провідних творців славетних херсонських тканин, знаних на багатьох широтах. Як свідчать колеги, із самого початку творчий почерк Моругіна був особливим – відзначався оригінальністю, легкістю та чистотою ліній, жвавістю ідей.
Пам’ятаю виставку Моругіна в асортиментному кабінеті ХБК, головним героєм якої був японський одяг кімоно (про неї я тоді написав кореспонденцію «За японськими мотивами», 20.08.1976 р.). Працюючи під час творчого відрядження у Ленінградському музеї етнографії народів світу та Державному музеї мистецтв народів світу в Москві, Валерій створив серію замальовок із найбільш вишуканих у художньому плані кімоно – вихідних та церемоніальних. Він розповів мені, що кожна із його замальовок може бути цікавим матеріалом для подальшої творчої роботи. Художник не просто старанно переніс на папір незвичну східну фактуру, він побачив і вирізнив у ній щось своє: одне – посилив, інше – приглушив. «Пошук художника - десинатора має чіткий прикладний характер, – сказав він тоді. – Пишеш, наприклад, щось із натури, а сам подумки робиш «прикидку»: а як заживе малюнок у текстильній «версії»? Адже композиція підпорядкована своїм законам: тут і мода, і тканина, і її призначення…».
Багато води спливло з тих пір. Тепер, крок за кроком, осягаючи масштаби творчості нашого земляка, розумієш, що окрім суто технологічного, художньо-прикладного виміру, він реалізовував високі світоглядно-духовні завдання. Валерій Моругін створював багато картин духовного напрямку, кожна з яких є сходинкою до найвищих цінностей людства – Любові, Гармонії, Чистоти, Світла, Людяності.
Цю невловимо-складну «тканину життя», що створив на своїх незвичайних полотнах майстер, належить ще осягнути фахівцям, дати їй гідну оцінку. На жаль, більшість його робіт зафіксовані лише на аматорських фото, до того ж, не кращої якості. За життя Валерія Моругіна не було випущено жодного цілісного видання: його твори, мов птахи, розлітались по світу. Лише кілька робіт було використано в якості ілюстрацій.
Та крига скресає: ініціативна група шанувальників творчості художника з «Центру Валерія Моругіна» робить реальні кроки зі збереження та поширення його спадку: ведеться пошук та копіювання картин, постійно поповнюється розділ, присвячений Моругіну, на херсонському інтернет-порталі АртКавун, організована експозиція картин з приватних колекцій, вийшло у світ перше, благодійне видання – набір листівок з роботами митця. Ця остання подія і стала темою зустрічі у переповненому гістьми відділі нових надходжень обласної бібліотеки.
Після презентації видання із зацікавленістю спілкуюся із Іриною Скидановою - лікарем вищої категорії, яка свій вільний час присвятила організації «Центру Валерія Моругіна»: «Творчість Валерія Моругіна має велику естетичну та виховну цінність, - каже Ірина,- тому так важливо зберегти та донести її до нащадків. Наш центр об’єднав людей небайдужих, які піклуються про духовну спадщину нашого краю, залучення населення до естетичного та духовного виховання. Дебютне видання майстра наблизить його творчість до широких мас. Кошти від реалізації будуть використані для другого випуску. Ми з радістю даруємо обласній бібліотеці екземпляри видання і готові й надалі співпрацювати з організації експозицій картин В. Моругіна. Також триває співпраця з обласним художнім музеєм ім. О.О. Шовкуненка з організації персональної ретроспективної виставки художника.
Я переконана, що з часом ми будемо пишатися тим, що в нашому місті жив та творив такий непересічний майстер, тому вже зараз раджу херсонцям знайомитись із його творчістю. Завдяки Інтернету, коло шанувальників Моругіна швидко розширюється. Аби знайти бажану інформацію, достатньо лише набрати в пошуковій системі його ім’я. Але Інтернет не замінить спілкування з живою картиною, та й листівку з репродукцією в руках тримати приємніше. То ж завітайте на виставку, або до художнього салону за листівками – і у вас на серці стане світліше…».
Місто на Дніпрі мало на Моругіна магічний вплив. Один із друзів якось запитав: «Не шкодуєш, що лишився у Херсоні?». На що Валерій Михайлович відповів: «Херсон охопив мене повністю. Мов магніт. Я маю бути тут…».
Хтозна, може з часом на туристичній мапі Херсона з’явиться ще одна стежина – до реального, а не віртуального «Центру Валерія Моругіна», як пам’ятного місця, присвяченого людині, яка, картина за картиною, животворила серцем.
Ірина СКИДАНОВА,
Олександр ГОЛОБОРОДЬКО