"Гуцул Каліпсо" на кордоні України з Тринідадом і Тобаго
Вони приїздили в наші краї пару років тому - на фестиваль «Купальські зорі» до Голої Пристані. І одразу сподобались усім, хто їх побачив та почув. Хоча до того, як вони вийшли на сцену, про них навряд чи хтось знав. Отака «темна конячка» - подарунок «Купальським зорям» від «Таврійських ігор». До останнього навіть точна назва була невідомою - ходили чутки, що приїде чи то гуцул Каліпсо, чи то гуцулка Ліпсо. Нарешті таємниця розкрилася: на сцені з'явився гурт з Чернівців «Гуцул Каліпсо», поки ще невідомий широкій публіці. З'явився - й одразу «розшевелив» голопристанську набережну і так званий партер. Стільці, що були завчасно принесені, відставлені, і під задерикуватий український стьоб публіка «пішла у відрив». Мабуть, після «Братів Гадюкіних» на українській сцені нічого подібного не було.
Вони мали успіх і на малій сцені «Таврійських ігор» (звісно, тоді, коли цей фестиваль ще не порушував топоніміку), через деякий час засвітилися і на МІ - у програмі Сашка Положинського «Свіжа кров» - і теж успішно.
Тож знайомтесь, ось вони - музиканти з Чернівців, які здатні змусити навіть солідного і тверезого дядю забути про вік і посади. Тромбоніст Дима Герасим'юк і саксофоніст Петрович - Валера, «самий Петрович із Петровичей». Вокаліст Богдан. Брати Шаляпіни: старший -барабанщик Валік, молодший - бас-гітарист Серьожа. Та гітарист Сергій Зубічанський, який переграв в купі колективів, поки добрався до «Гуцул Каліпсо»
- Хлопці, звідки у вас така чудернацька назва?
- По-перше, «гуцул» - це мається на увазі гуцульський фольклор, який присутній в нашій творчості. А «каліпсо» - це вже аутентіка і фольклор островів Тринідад і Тобаго, мотиви, які теж присутні в нас. Загалом, фольклор досить схожий, незалежно від країни, від континенту. Те, що грають в Мексиці, схоже нате, що грають в Молдавії.
- Тобто, ви стверджуєте,що Україна близька до Тринідаду і Тобаго?
- І до скандинавів, і до румун, і до купи країн, в яких є фольклор, - вони всі близькі нам.
- Розкажіть трошки про себе.
- Працюємо ми десь з 2000 року, але два роки були у творчих пошуках, в тіні - чорна полоса в нас була така. Хтось в цей час працював, хтось навчався, пробували себе в музиці іншій. Потім «Гуцул Каліпсо» знову став на рельси і пішов потужним потягом вперед. Вже кілька років як ми активно виступаємо, граємо і просуваємось потроху, і це приємно. Нарешті добралися і до Херсона, і саме до Голої Пристані - дивна назва, дійсно. Мені сподобалося - Гола... Я думав, що тут нудісти будуть. А насправді, звичайне місто з прикольними людьми, щирими і добродушними.
- Як ви себе почуваєте на фестивалі?
- Чесно кажучи, нам дуже сподобалося. Кайф в тому, що прийом дуже радушний, щирий. Сам фест організований дійсно жирно, ЖИРНО (це в мене слово-паразит, напевно). Класно зроблений саме для музикантів, умови найкращі, файнюнечкі. Правда, зі сцени дійсно нічого не видно, тому я не зміг зрозуміти, як публіка реагує: кричали - це чув, але от бачити не бачив. Це, як в давнину, - робили мури в кріпостях, і перед муром був ще невеликий ров з річкою. Так і тут люди - за рвом із річкою. Складнувато в таких умовах працювати, незвично, перший раз ми так граємо, враження нові, але приємні. Я радий, що публіка реагувала класно.
- Поки слухали вас, дуже живо згадалися «Брати Гадюкіни»...
- Так, вплив «Братів Гадюкіних» дуже сильний, це для всіх любима банда, яку ми слухаємо із задоволенням. Вони перші в Україні, хто намагався грати фанк, блюз, рок-н-ролл -такі напрямки в музиці, в яких використовуються духові і яка «качає». Задача проста - відчувати себе щасливими, натхненими і робити людей щасливими по мірі можливостей. Це просто. І в деякій мірі творчість «Братів Гадюкіних» І дала нам якийсь поштовх до того, щоб це творити. Ми навіть маємо cover отдєльний - «Дупа железова», правда, її переробили. В принципі, в тій музиці, яку ми граємо, ми намагаємось змішувати багато різних стилів докупи - від реггі до екай, від фанку до диско. Якби ви мали можливість до нас попасти на концерт, то ви б бачили більш широку грань гурту «Гуцул Каліпсо».
Маємо надію, що в ваших планах ще є візити до наших країв. Ми фаталісти, тому планів ніяких не загадуємо. Але точно, що ми збираємось робити - це напевно далі грати і приїжджати туди, куди нас будуть запрошувати.
Лариса Жарких
Херсон Маркет. - 14.06.2007
