Зберігають традиції
Той, хто шанує своє минуле, ніколи не знатиме негараздів майбутнього. Так вважають сучасні мешканці Новотроїцького району. Історія землі, на якій вони живуть, для них не менш значуща, ніж історія особистого коріння. Свідченням тому є створений руками дорослих і дітей історичний музей на базі районної гімназії. Свого часу зібраний, як по намистинці, він став віддзеркаленням життя різних поколінь населення, осередком місцевої культури та архівом добрих справ почесних земляків.
Відвідувачів музею на порозі завжди гостинно зустрічає його директор, історик за фахом, Раїса Осипенко. Вчителька по-справжньому любить рідний край, цьому вчить і школярів. Не дивно, що її чудові розповіді про маленьку батьківщину цікаво слухати годинами.
— Ми не є спадкоємцями якогось іншого музею. Усе, що відкривається оку гостей, збирали наші учні і педагогічний колектив; певні експонати передавали представники громадськості. Та попри невеликий вік (музей відкрито у жовтні 2007 року. — Прим, ред.), вже можемо похвалитися унікальними речами, — розповідає директор. — Наприклад, бронзовими вістрями скіфських стріл: наприкінці XX століття на території району велися археологічні розкопки, разом з вістрями було знайдено фрагменти кольчуги та інші раритети, які є доказом того, що наш край був заселений ще у давні часи. Новоствореному музею школи знахідки охоче передав місцевий краєзнавець Віктор Тимошенко.
Одне з чільних місць в музеї відведено експозиції, що відображає історію заселення краю. У XIX столітті він славився Свято-Троїцькою церквою, калатання дзвіниць якої розносилося навкруги у різні села. Аби про пам'ятку архітектури та духовної культури пращурів мали уявлення сучасні діти, храм було відтворено на макеті.
А ще тут працюють над створенням експозиції, присвяченій кримсько-татарському народу. Адже Новотроїцьке засноване на місці колишнього татарського аулу, що мав назву Сарабулат.
Перші письмові згадки про це поселення датуються 1816 роком. У1860—61 роках, з переміщенням частини татар до Приазов'я та Туреччини, царський уряд прийняв рішення про освоєння цих земель селянами. Так сюди прибули люди з Чернігівської губернії та ЗО родин з села Агаймани Мелітопольського повіту. З 1863 року населений пункт став центром Дніпровського повіту.
— Напередодні Першої світової війни наше Новотроїцьке було вже великим селом, де проживало понад три тисячі чоловік. А з 1923 року стало центром району. До його складу увійшли Громівська, Новотроїцька та Павлівська волості, — продовжує розповідь Раїса Осипенко.
Знаряддя праці, якими користувалися перші поселенці, зразки старовинної вишивки, Усе, що б не робилося учнями, педагогічним колективом гімназії для цього музею, має одну головну мету — патріотично впливати на підростаюче покоління. Нещодавно на конкурсі музей гімназії було визнано найкращим у районі. У навчальному закладі вважають це прекрасним свідченням того, що новостворена установа обрала вірний курс свого розвитку.
Марія ФОКІНА.
Новий день.-21.08.2008
