on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > Visual art > Art of Tavriya > Art to create perfection

 

Мистецтво творити досконалість

28 травня до Національної Спілки художників України приєдналися чотири талановитих художники Херсона: Максим Трапєнок, Ольга Гуляєва, Григорій Зозуля і Віталій Ракович.
...Невеличка домашня майстерня молодого художника, а тепер вже й члена Національної спілки Віталія Раковича осяяна ранковими сонячними променями. На стінах- галерея портретів, етюдів, натюрмортів. Незавершений портрет на мольберті, запах свіжої олійної фарби... Тут народжуються ідеї, думки, найкращі почуття і відчуття мистецтва. А головне - невичерпна енергія творити прекрасне...
- Завжди у творчому пошуку, -ділиться роздумами Віталій. Робіт усіх стилів і жанрів-понад двісті п'ятдесят, точно не рахував. Жодну роботу не залишаю. Залишаю лише у етюді. Коли є натхнення, знову повертаюся до неї.

- Віталію, мабуть, стати художником - мрія з дитинства. Що у дитинстві найбільше подобалось зображувати?
- Подобалося малювати фарбами. За пензля взявся років з шести. А ще, пам'ятаю, як у дитинстві малювали шматками цеглин на асфальті. їх було таке різнобарв'я! Червоні, білі, зелені... Створювали такий собі «міні - монументалізм» на плитах. Якось ще роздобув пастель. Домальовував газетні малюнки, так бешкетував. Моя сестра Валя (на десять років старша за мене) навчалася тоді у художній школі. У неї завжди була папка робіт. Не втримувався, заглядав до неї весь час і дивувався: як можна так гарно малювати? Зараз вона журналіст. Пішла шляхом батька.
З альбомом не розлучався ніколи. Замальовки робив будь-де. Навіть у технікумі, де я вчився на технолога приготування їжі. Хотів спочатку відслужити у армії, потім відкрити свою справу, пов'язану із кулінарією. Та мрія стати художником не залишала мене весь цей час. Потяг до мистецтва перший помітив батько. Він добре малював карикатури на шпальтах записників. Дуже вдячний йому, що спрямував мене на улюблену справу. Саме у цей час (це був 1998 рік) у Херсонському педагогічному інституті імені Н.К.Крупської (нині –Херсонський державний університет - прим.авт) якраз відкрився новий художньо - педагогічний факультет, який зараз має назву «Факультет культури і мистецтв». На цьому факультеті була спеціальність «Образотворче мистецтво. Художня культура». Я знав, що у вищий навчальний заклад не просто прийти «з вулиці». Зі мною навчався син херсонського художника Віктора Трапєнка Максим, який зараз живе і працює у Києві. До речі, одночасно зі мною він теж став членом Національної Спілки художників України-. І Сашко Танасюк, який закінчив художнє училище Грекова у Одесі. Я мав приклад для наслідування, мені із цим пощастило.

- У твоїх художніх творах відчувається якась неймовірна прониклива енергетика, яка свіжою хвилею захоплює глядачів і заставляє їх затримуватися біля кожної роботи не по п'ять хвилин, затамовуючи подих. І це відчули усі, хто нещодавно відвідав виставку ваших творчих робіт у виставковій залі. Працюєш у класичній техніці живопису і малюнку. Розкажи про викладачів, які подарували тобі путівку до світу прекрасного образотворчого мистецтва.
- Це - Наталя Леонідівна Кругла. Жінка цілеспрямована, вимоглива і разом з тим - відкрита серцем до кожного свого учня, студента. І ще - неймовірно сильна! Вона спрямувала мене на творчі пошуки у малюнку і живопису, допомогла віднайти свій мистецький шлях, який, як для всіх творців будь-якого виду мистецтва, простим ніколи не буває. Ще - Станіслав Петрович Курак, талановитий графік. Ну, і, звичайно, Володимир Григорович Чуприна, мистецтвознавець, прекрасної душі людина, талановитий живописець. Я у 2006 році захищав у нього магістерську роботу - портрет засновника Археологічного музею ( нині - Херсонський краєзнавчий музей) Віктора Івановича Горшкевича.
Придивлятися до мистецтва потрібно весь час. Розрізняти художнє від нехудожнього, «попсове» від класичного, як то кажуть, зернятко від полови. Це повинно бути у кожного художника. Цьому я навчився у Володимира Чуприни. І вдячний йому за цю школу життя.

- Ти працюєш у різних видах образотворчого мистецтва: живопис, малюнок. Навіть, комп'ютерною графікою займаєшся. Що більш до вподоби?
- Дуже захоплююсь комп'ютерною графікою. Але, на жаль, часу не вистачає. А ще малюю фантасмагоричні картини, у мене їх кілька. Хотів би колись зробити персональну виставку таких робіт. Але все потрібно вдосконалювати. Мої улюблені жанри - натюрморт і портрет. Останнім часом займаюся пошуками колориту для того, щоб вірніше передавати настрій. Хотілося б ще поїздити по регіонах України, дослідити народне мистецтво, відчути його самобутню красу, спробувати поспілкуватися мовою кожного жителя куточка нашої України. Звідти взяти натхнення і творити картини. Є прагнення виходити на пленер, працювати на природі. Мрій дуже багато, буду пробувати впроваджувати їх у дійсність.
Із технік люблю олію і пастель. Є у цих матеріалах щось ліричне.

- Ти працюєш у класичній манері малюнку і живопису. Напевно, у тебе є зразки наслідування з класичного мистецтва.
- Звичайно. Захоплююсь світовим та вітчизняним мистецтвом. В Україні для мене найулюбленіші художники - Костянтин Ломикін, Іван Труш, Микола Глущенко, Федір Кричевський, це величини світового масштабу. У Росії це -плеяда Рєпінського покоління: Валентин Сєров, Сергій Коровін. З херсонських гарний приклад для наслідуваня - Костянтин Московченко, Венера Такаєва. У їх портретах і етюдах - надзвичайна легкість, прозорість акварелі, тендітність пастелі, чистота кольорів... Просто неймовірно!

- Знаю, що ти вже понад п'ять років замаєшся викладацькою діяльністю. Є якийсь особливий секрет підходу до дітей?
- Викладацька діяльність - одна зі сторінок моєї творчої біографії. Бути педагогом, як і бути художником, це - мистецтво. Передати свій талант наступним поколінням - це покликання. До такої роботи треба ставитися із відповідальністю. Є такий відомий вислів: не буває поганих учнів, є погані викладачі. Діти приходять зі школи, стають першокурсниками нашого вузу. Саме тоді у них формується світогляд. Своє бачення. І завдання кожного педагога на цьому етапі - розкрити талант у дітей, спрямувати їх творчі пошуки у потрібне русло. Роздивитись, у кого до якого виду мистецтва є хист.

- Що б хотілося побажати читачам, а, можливо, майбутнім художникам, які щойно взяли до рук пензля чи олівця?
- Коли ще був студентом Херсонського державного університету, дуже запам'яталися слова нашого поета Тараса Шевченка: «Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь...». Так отті слова мені просто надушу лягли. І, на мій погляд, наслідувати це велике Слово Кобзаря зараз актуально для молодих художників, які тільки розпочинають відкривати світ прекрасного. Мистецтво - вічне. Із плином часу воно лише набуває якогось особливого забарвлення, притаманного лише епосі створення. Якщо є потяг до малювання, пробуйте різні техніки, експериментуйте. І відкривайте кожного дня сторінки прекрасного. Образотворчого мистецтва.

Розмову вела Ярослава БУРАЧЕК
Херсонський вісник.-17.07.2008

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page