Казка під зоряним небом: Херсонському планетарію 64 роки
50-ті роки минулого сторіччя - цікаво та подієва сторінка української історії.
Час між польотом першого штучного супутника Землі і першим польотом людини в космос. Час надій і нових звершень у генезисі людства. Для Радянського Союзу після бурхливих атеїстичних 30-х років двадцятого століття - період активної боротьби з релігійним світоглядом громадян. Нова сфера знань - космонавтика - займала передові позиції у протистоянні «наука та релігія».
Для планетаріїв відводилася роль поширювачів атеїстичного наукового світогляду. По всьому колишньому Радянському Союзу вони стали відкриватися з неймовірною швидкістю, і найчастіше - в колишніх культових будівлях.
Ідеологом створення планетарію у Херсоні можна вважати прекрасного ученого-астронома Олену Казимирчак-Полонську, котра у післявоєнні роки переїхала з Варшави до нашого міста і працювала викладачем у педагогічному інституті. Вона вела гурток астрономії, захоплюючи студентів і городян своєю пристрастю до цієї науки. Так, починаючи з 1957 року, питання про відкриття планетарію регулярно виноситься на порядок денний, як засідань правління обласної організації товариства «Знання», так і на засідання обкому Компартії України в Херсонській області, який курирував це питання. Обласній організації з розповсюдження наукових і політичних знань було доручено провести реконструкційні та будівельні роботи на виділеній площі - колишньому «Будинку санітарної культури». Реконструкція тривала три роки, і дата 15 травня 1960 стала датою відкриття в місті Херсоні планетарію.
Ініціативна група херсонців та працівників музею надіслала листа на ім'я першого льотчика-космонавта. У ньому викладалося прохання ініціативної групи про присвоєння планетарію імені Юрія Гагаріна. З особистої згоди самого космонавта, про що свідчить отриманий і збережений до нашого часу лист Юрія Олексійовича, Херсонський планетарій став носити ім'я першого героя-космонавта. У 1965 році на фронтоні будівлі з'являється напис «Херсонський планетарій ім. Ю.А. Гагаріна». Першому директору планетарію, Сергію Луценку, довелося очолити колектив з 62 осіб.
Тисячі херсонців старшого покоління пам'ятають легендарних лекторів того періоду - Людмилу Ємакову, Сергія Рижкова, Ларису Тверезовську, і особливо врізався в пам'ять голос Оксани Майнзюк, котра 33 роки свого творчого життя присвятила роботі в стінах планетарію, творячи таїнство сходу Сонця під звуки музики Едварда Гріга.
Лектори постійно проходили підвищення кваліфікації і в Пулковській, і в Кримській обсерваторіях, а також на Терсколі у Чічено-Інгушетії, де і до цього часу встановлений і працює один з найбільших телескопів у світі. Окрім того, планетарій постійно проводив виїзні сеанси по області та всій території країни.
Слайдпроектор «Етюд» став похідним інструментом лекторів на заводах, підприємствах, фермах та піонерських таборах. Знання активно просувалися в маси. Ті періоди пам'ятні і курйозними історіями. Так, як згадує лектор Оксана Майнзюк на сайті планетарію, при виступі під час збирання врожаю на імпровізоване місце лектора прийшов погрітися щур. Жінці знадобилася неймовірна мужність, щоб не зчинити переполох та перервати свою розповідь. Щур же після закінчення лекції спокійно пішов собі геть.
Чого тільки не читалося під зоряним куполом: географія та історія, література, біологія і вже зовсім екзотичні науки, як біоніка і голографія.
Але настали смутні 90-і роки. Упав покрив таємничості знань, що вважалися тривалий період антинауковими, спливло те, що довгий час було заховано під грифом «Секретно». Херсонці тепер змогли почути лекції про підготовку американської програми «Апполон - 13» із достовірних джерел, від самих американських космонавтів, які відвідали наш Херсонський планетарій. Не тільки в космонавтиці відкрилися невідомі раніше сторінки; в життя людей увірвалася хіромантія, астрологія, езотерика, гіпноз, сексологія, які кинулися завойовувати свій лекційний простір, своїх слухачів.
Лекторська трибуна надавалася кожному, хто побажав звернутися до відвідувачів з цікавою інформацією. Початок цьому було покладено постановкою різдвяного спектаклю «Зірка Віфлеєму» херсонського режисера Ігоря Рикова.
Аби побачити це феєричне видовище, глядачі погоджувалися сидіти прямо на підлозі або між рядами. З того ж 1990 року в планетарії стали практикуватися і новорічні лекції-шоу. Казка під зоряним небом ставала реальністю.
Далі були і курси англійської мови, і курси ушу, виставки «НЛО - проблема контакту», боді-арту, самодіяльних поетичних вечорів, фоторобіт художників-аматорів - всього того, що допомогло б установі вистояти і зберегти свою дієздатність.
Поставлений в далекі 60-ті роки апарат «Планетарій» поступово постарівся та не міг конкурувати з сучасними технологіями. Однак заклад не міг придбати собі гідного обладнання.
І тут руку допомоги простягнув відділ екології Міськвиконкому. Разом з ним був розроблений багатофункціональний проект для школярів із актуальних питань екології в Херсоні та Херсонській області.
Відеопродукцією допомогли і колеги інших планетаріїв. Робота професійного режисера - Світлани Шулешко, що створила унікальні музичні програми, відома у багатьох планетаріях пострадянського простору. Відновилася робота з піонерськими таборами - лекції та спостереження в телескоп.
Проект каналу «ВТВ плюс» «Мовою зорь», авторами і ведучими якого стали співробітники планетарію, відкрив двері астрономії в багато родин мешканців міста і став одним з найбільш рейтингових проектів ефірного часу.
За активну діяльність в галузі популяризації астрономії Херсонський планетарій приймають колективним членом в Українську астрономічну асоціацію. Провінційний планетарій, який відкрив двері першим його відвідувачам ще в Радянському Союзі, вистояв і відзначив свій 50-річний ювілей уже в новій державі - Україні, зумівши зберегти і не розгубити традицій попередніх поколінь.
Херсонський планетарій - єдиний на півдні України, який є колективним членом міжнародної спілки планетаріїв IPS, а також колективним членом Української - астрономічної асоціації та громадської жіночої організації «Дія». Планетарій пропонує пізнавальну програму для дітей і дорослих. А на сьогоднішній день класичні лекції доповнені 3D сеансом, в залі планетарію встановлено апарат «Малий Цейс», який здатний працювати у будь-яку погоду. Останнім його проектом стала «Сонячна система в стерео форматі», що дозволило наочніше і ближче розглянути світ близької зірки - Сонця.
Руслана Мітюхіна
«Наддніпрянська правда плюс».- №18 (29).- 15.05.2014.- стр.4,5
