Клубна установа чи... планетарій?
Ще влітку 2002-го стихія завдала значної шкоди покрівлі будинку культури села Дудчан Нововоронцовського району. Посадовцями з Херсона, котрі швидко прибули на місце, було встановлено, що природною стихією завдано збитків на 44 тисячі гривень. На той час це були чималі кошти. І якби своєчасно з бюджету змогли їх виділити, то давно б забули про проблему. Мій співрозмовник сільський голова Дудчан Михайло Лисишин не втрачає надії повернути нове життя клубній установі, та, на жаль, з кожним роком проблема ще більше загострюється.
—Аби поставити новий дах і зробити капремонт усіх приміщень, сьогодні потрібно не 44 тисячі, а майже півмільйона гривень, — невесело посміхнувся пан Михайло. —Два роки тому наша сільська громада витратила 5 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації, але вона досі припадає пилюкою.
—Для нас сьогодні ці кілька тисяч були б не зайвими. Два роки тому БК було внесено до обласної програми розвитку культури на селі, і є надія, що якщо не область, то Київ нам допоможе. Мені відомо, що управління культури і туризму ОДА вже передало необхідні документи до відповідної столичної служби.
М'яко кажучи, в мене закрався сумнів: чи зможе Міністерство культури і туризму України у цей непростий для країни час викроїти півмільйона гривень для сільської клубної установи, яких у державі тисячі?.. Та, як мовиться, надія вмирає останньою. А виправляти становище вкрай необхідно, бо велика споруда руйнується на очах. Тут уже давно ніхто не працює, бо перебування в приміщенні небезпечне для життя. Латана-перелатана покрівля, а це 900 кв. м, протікає в багатьох місцях, руйнуючи стіни, підлогу та перекриття. Хіба що вночі, як у планетарії, тут можна спостерігати за небесними світилами.
Жарти жартами, а директор СБК Галина Потишняк, художній керівник Володимир Іванів, ансамбль «Дудчанські парубки», фольклорні й танцювальні та інші відомі не лише в районі, а й за його межами самодіяльні колективи змушені впродовж шести років ділити невеличку частку приміщення в адмінбудівлі або проводити репетиції, співати й танцювати... під відкритим небом. Попри це, дудчанці завжди були і є першими на фестивалях, оглядах і конкурсах не лише в районі. Невже сільські культармійці не заслужили кращої долі? Хочеться вірити, що не стоятимуть осторонь цієї проблеми й народні депутати України, котрі в своїх програмах обіцяли всіляко підтримувати культуру в сільській місцевості. Невже знову селянам доведеться чекати нових виборів до парламенту, аби вкотре приймати на віру обіцянки?!
Микола ГУРЕПКО.
Новий день.-16.04.2009
