> Organizations > Cinema > International festival of amateurish film "Kinokimmeriya" > «Кінокіммерія» кличе
«Кінокіммерія» кличе
07.06.2007Цьогорічний конкурс любительських фільмів, організований оргкомітетом Міжнародного кінофестивалю «Кінокіммерія», громадською організацією «Союз любителів кіновідеомистецтва» та обласним комунальним підприємством «Кіновідеопрокат», був присвячений пам'яті талановитого митця-аматора Якова Підвального. Перегляд майже півтора десятка представлених фільмів відбувся 26 травня в кінотеатрі «Ілюзіон». У його залі розмістилося чимало студентської молоді. Зважаючи на тематику фільмів, їх перегляд був доволі повчальним для юнаків та дівчат. Більшість демонстрованих фільмів умовно можна об'єднати девізом: «Життя без ретуші і художнього вимислу».
Розпочинав конкурс фільм «Вони повернулись з війни» (автор — голова Херсонської міської організації УСВА Ігор Телєгін). Трагедія кількох поколінь — обпалені афганською війною долі. Підступні гірські стежки, гуркіт важкої бойової техніки під пекучим сонцем, ревіння моторів авіації, град куль, що прошивають тіла, мужність воїнів, кров... В кадри унікальної кінохроніки вплетені кадри гіркого сьогодення інвалідів тієї війни, сльози ще молодих вдів і очі вже дорослих дітей, яким за мирного життя не судилося пізнати батьківського тепла. Замість нього — чорні хрести на кладовищах. Кінострічка побудована на реальних фактах і коментарях очевидців, учасників страшної війни. Ці сивочолі солдати мають право на оцінки. Вони не звинувачують керівництво колишньої супердержави, яка втягнула їх у збройний конфлікт, вони просять у сучасників співчуття, розуміння горя, яке не виміряти, а знівечені душі матерів словами пісні благають: «Нам не треба Чечні і Іраку», бо «ціна війни — могили ветеранів». Добре, аби подібні фільми частіше демонстрували на широких екранах, аби нинішні політики зі своїми зухвалими амбіційними заявами відчували реальну відповідальність за ціну життя й біль людей, які пройшли пекло. Добре б частіше показувати такі фільми підліткам та молоді, тоді поняття «патріотизм» для них перестало б бути абстрактним.
Документальний фільм «Fire» побудований на зйомках пожежі Новокаховського Палацу культури. Студія «Артвідео» та автор Дмитро Янковський в стихії вогню, який знищив візитну картку міста, розгледіли трагедію багатьох поколінь, які приходили сюди відпочити душею. Цей палац — справді свято душі новокаховчан. Безжально понівечений пожежею, нині він нагадує чорну пустку. Глибокий сум і розпач городян, які на ранок вражено споглядали замість витвору архітектури наслідки стихії вогню, красномовно свідчать про справжню духовну цінність і нетлінність вцілілих осередків культури.
Відеомайстер «Студіо» представив фільм про трагедію нещасливого кохання «Порок». Філософськи підійшли до сучасного осмислення теми «Вовків та овець» автори фільму «Зупинена мить». В його кадрах Херсон в усій буденній красі. Суєта суєт: руйнація старовинних будівель, гуркіт будівельної техніки, що риє котловани посеред старовинного міста, сила-силенна банків, елітних автівок і поруч — вуличні музики, жебраки, засмічені центральні квартали. Генералісимус Суворов зі свого постаменту з сумом споглядає на нащадків, які поруч смітять, розпивають пиво та палять. Багатство, бідність і сіра посередність.
Думається, документальне кіно — від серйозного до розважального — вразило глядачів своїм розмаїттям тем та філософським підтекстом. На переможців конкурсу після підбиття підсумків чекає участь у фестивалі «Кінокіммерія».
Олена АНТОНЕНКО.
Новий день.-7.06.2007
