Козача планета Вадима Федоровича
Роботи оригінально мислячого скульптора з Цюрупинська Вадима Федоровича відомі поціновувачам в усьому світі. Вони розлетілися по приватних колекціях Австрії, Голландії, Швейцарії, Чехії, мандрують виставками Німеччини, Польщі, США, є навіть у Ватикані. А от для земляків метр, як-то кажуть, прокинувся знаменитим одного дня - коли на набережній Голої Пристані відкрили його провокаційну композицію «Нестяма». Вона зображує трьох козаків - із здоровецькими чубами, голопузих, вочевидь трохи «піддатих», але з шаблюками, котрі хтиво видивляються гологрудих русалок з композиції навпроти.
Що тоді почалося! Хтось тішився гумором автора, хтось затято вимагав знести розвеселу компанію, звинувачуючи автора у цинічному знущанні над славою січового товариства та самою історією України - не менше. Словом, байдужих не залишилося. І прізвище автора скульптури стало широко відоме навіть обивателям, далеким від монументального мистецтва. Не дивно, що на виставці Вадима Федоровича, відкритій у Херсонському художньому музеї, першого ж дня був аншлаг, наче в театрі. І скульптор сподівання публіки виправдав, продемонструвавши просто дивовижну багатогранність своєї творчості. На вернісажі, звісно ж, був присутній Федорович-скандаліст, у якого козаки - такі ж самі розгульні й голопузі. Вони насторожено оглядалися навколо і хвацько витанцьовували босоніж простісінько на земній кулі. Біля них тут же зав'язалася дискусія.
- Говорю відверто: я козаків Федоровича не сприймаю. Ну не бачу я їх такими, - знизував плечима не менш відомий херсонський скульптор, автор відомої пекторалі біля Центрального ринку Юрік Степанян.
- Козаки були різними: і билися, і гуляли від душі, Тож авторське їх втілення цілком має право на існування, - парирував міський голова Херсона Володимир Миколаєнко.
- Козаки ніколи янголами не були. І головна їхня душевна якість - це прагнення до безмежної волі, якої на цілий світ вистачало. Тому вони в мене і ушкварюють гопака на земній кулі. Та якщо брати композицію на набережній Голої Пристані, прошу не сприймати її серйозно - то лише скульптурний шарж, що дуже пасує до русалок навпроти. Хоча, згадую, сучасні козаки з Голопристанщини наполегливо мене вмовляли: так композиція нормальна, треба тільки шаблі й чуби прибрати, і все буде добре, - посміхається митець.
Та відвідувачі виставки зрозуміли, що Вадим Федорович - не тільки майстер шаржу (окрім козаків, на огляд публіки він представив і доброзичливий шарж на письменника Льва Толстого). Перед херсонцями постала й інша, несподівана для них іпостась скульптора, натхненного релігійними сюжетами. Це копії робіт під загальною назвою «Хресний шлях». Над чотирнадцятьма бзрельєфами-стаціями Вадим Валентинович працював п'ять років, і нині вони прикрашають стіни костелу святої Олександри у Києві. Як там сприйняли його роботи, розповіла на вернісажі дружина автора Лариса Федорович.
- Чоловікові роботи привезли до Києва рано-вранці. Служитель костьолу довго не розумів, чого його турбують. Вислухавши наші пояснення, він відкрив запаковані роботи Вадима, поглянув... і впав перед ними на коліна, - згадує пані Лариса.
Вадим Федорович також повністю виконав оздоблення православного храму святої Магдалини в Одесі. Помилувавшись ним, митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел назвав скульптора упорядником церков Феофаном. З того часу цюрупинський скульптор має творчий псевдонім Феофан. І пишається ним: адже це також щире визнання таланту, який був би неможливий без того відчуття душевної свободи, що його автор вкладає у кожне своє зображення предків-січовиків.
Сергій Яновський
«Новий день».- №37 (5188).- 10.09.2015.- стр.28
