Ксенія Бородавкіна стала Оксаною Петрусенко в Херсоні

Нещодавно в Києві вийшло друком четверте, значно перероблене і суттєво доповнене, видання художньо-документальної повісті Миколи Кагарлицького «Легендарна Оксана Петрусенко».
Автор, ґрунтуючись на раніше невідомих історичних матеріалах і спогадах, простежує тернисті шляхи артистки.

Ксенія Бородавкіна (справжнє ім'я Оксани Петрусенко) народилася 5 лютого 1900 року в Севастополі. Вона змалку любила співати. Спочатку співала в шкільному хорі, потім є українському аматорському хорі «Рада», в українських драматичних аматорських трупах.
Наприкінці 1918 року потяг до співу привів дівчину в український побутовий музично-драматичний театр у Херсоні. Театр мав хор і оркестр, власні костюми, декорації. Херсонці охоче відвідували театр, підтримуючи його тим самим матеріально.

Саме тут формувався винятковий вокальний талант Ксенії Бородавкіної.
Композитор Петро Павлович Бойченко, який керував оркестром і хором театру, відразу ж «перехрестив» юну співачку на Оксану. Коли Оксана мала дебютувати з партією Одарки в "Запорожці за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, то всі артисти театру зійшлися на думці, що прізвище Бородавкіна не пасує синьоокій красуні. Пропонували десятки псевдонімів - Величко, Шевченко, Петрова, Бойченко, Любченко, Веселка, Барвінок... Тоді Петро Бойченко згадав, що батько змолоду називав його Петрусенком.

Так з'явилося ім'я - артистка Оксана Петрусенко.
Режисер Іван Сагатовський свідчить: «У сезоні 1919-1920 року О.Петрусенко виступила вже в «Наталці Полтавці» (Наталка), «Запорожці за Дунаєм» (Одарка), «Сорочинському ярмарку» (Хотина), «Пошились у дурні» (Оришка), , «Ой не ходи, Грицю» (Галина), «Циганці Азі» (Аза), «За двома зайцями», «Марусі Богуславці» (Леся). Співала також у концертах української пісні та романси і дуже скоро стала улюбленицею слухачів».

До цього переліку ролей ще можна додати Панночку у «Вії», Наталку в «Ночі під Івана Купала» М.Старицького, Уляну в «Сватанні на Гончарівці» Г.Квітки-Основ'яненка, Килину в «Про що тирса шелестіла» С.Черкасенка, партії Катерини в однойменній опер М.Аркаса, Кулини в опереті «Чорноморці» М.Лисенка.

Незабаром Петрусенко стала провідною артисткою театру. Досить було одного прізвища «Петрусенко» на афішах вистав, щоб вони збирали повну залу глядачів Оксана Петрусенко разом з іншими артистами гастролювала з успіхом по містечках і селах Херсонщини.

О.Петрусенко грала в театрах України, потім Росії але згодом повернулася до Києва. Їй запропонували роботу у Великому театрі у Москві, але співачка відмовилася залишити Україну. Всього шість років, з по 1940-й, виступала артистка на провідній київській оперній сцені, але то була епоха Оксани Петрусенко. Злет Оксани Петрусенко був стрімким, запаморочливим, а раптова смерть у зеніті слави і всенародного визнання - приголомшливою. 15 липня виповниться 67 років від дня смерті знаменитої співачки.

На презентації книги Миколи Кагарлицького «Легендарна Оксана Петрусенко» в київському Будинку вчителя вільних місць майже не було.

Анатолій Зборовський
Наддніпрянська правда. 20.06.2007

Leave a reply

Your name

E-mail (not to be published)

* Message

Enter the number you see to the right.

If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page