Лоцмани - нащадки запорожців
У Дніпропетровську презентували перше за останні десятиліття фундаментальне видання «Дніпровські лоцмани». Значний вклад в це дослідження внесли херсонські вчені
Лоцманська служба на Дніпрі постала ще за часів козацтва. Серед запорожців були свої вправні провідники суден, добре обізнані із навігаційними умовами в районі порогів. Після руйнування Запорозької Січі потреба у фахівцях цієї справи не відпала, отож, за урядовим рішенням, лоцманів запросили заселити кілька наддніпрянських сіл й надалі переправляти човни, розказують дослідники. Праця була важкою, але певною мірою вигідною. Від держави лоцмани отримали привілеї - звільнення від повинностей і рекрутчини. Плата за проводження суден була такою: встановлена такса і винагорода від власника судна. Лоцманські громади зберегли деякі козацькі звичаї. Головним органом керування в них були загальні збори, їх скликали не менш як двічі на рік. Усі разом обирали скарбника, писаря й інших службових осіб, встановлювали розмір платні, приймали нових членів. Всередині лоцманської громади існував чіткий розподіл, розказує завідувач кафедри всесвітньої історії Херсонського національного університету, кандидат історичних наук Віталій Андреев.
«Усі лоцмани поділялися на три статті: лоцмани першої, найвищої, статті проводили через пороги судна, другої - були для проводження тільки плотів, третя - помічники лоцманів. І отака організація протрималась фактично до 20-их років 20 століття», - каже Віталій Андреев. Останній лоцман Дніпрових порогів, Григорій Омельченко, помер 10 років тому. Він встиг дещо розказати краєзнавцям і навіть видати книги спогадів, зазначає дніпропетровський краєзнавець і журналіст Микола Чабан. Лоцмани мали свою самобутню культуру, побут, звичаї, навіть власні пісні, констатують вчені. Однак визнають: лоцманство, як чумацтво, - малодосліджене. Фундаментальна праця про лоцманство побачила світ ще 1929 року, однак книга довгий час не «ходила» в науковому середовищі. Дехто з її авторів був репресований. Наразі з ініціативи херсонських, запорізьких та київських вчених це дослідження перевидали, доповнивши новими матеріалами, повідомляє «Радио Свобода».
"Херсон Маркет плюс".- №39 (349).- 27.09-03.10.2012.- стр. 11
