on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Organizations > Music > Kherson regional Philharmonic society > Low bow to you, veterans!

Низький уклін вам, ветерани!

Пам'ять! Саме вона дозволяє ще й раз озирнути шлях, пройдений тими, чиє життя, молодість, талант та наснага творили біографію нашої філармонії, її минуле, її історію...
... Березневим ранком 1944 вільно зітхнув визволений Херсон, понівечений, майже повністю зруйнований, спалений. А вже через місяць в невеличкому малопристосованому залі почала своє існування обласна філармонія. Архівна довідка: «На підставі наказу Комітету в справах мистецтв при РНК СРСР № 180 від 5.04.1944 р. і наказу Херсонського обласного відділу в справах мистецтв від 15.06. 1944 року в травні 1944 року було організовано обласну філармонію».


Очолила її талановита, невгамовна, закохана в світ прекрасного людина — Поліна Володимирівна Орлова. Саме її хист, енергійність, адміністративний та творчий пошук згуртували колектив молодих талановитих акторів. Вже в перші роки було створено фольклорний «Таврійський ансамбль пісні та танцю», перший на півдні України. А у 1949 році в філармонії працювали симфонічний оркестр, струнний квартет, капела бандуристів, кілька естрадних груп, театр ляльок. 889 концертів дали тільки за рік колективи філармонії. М. Кропівнянська, П Ковбасенко, Л. та А. Гурічи, А. Алексєєв, М. Вайнштейн, А. Малінський, М. Табак, В. Тавожнянський, Л. Мошевич, — саме вони, разом з іншими були першим поколінням акторської слави філармонії. Саме з них розпочала свій творчий шлях, творчий зліт і перша «зірка» естради Херсонщини, співачка з неповторною особистістю, глибокою душею, безмежним темпераментом, зворушливою красою голосу Ганна Соломонова — виконавиця українських та російських пісень, перша, хто був потім удостоєний звання заслуженої артистки республіки за участь в пропаганді українського мистецтва в братніх республіках.


Дуже любили херсонські любителі класичної музики виступи скрипаля-віртуоза, учня славетного П. С. Столярського Івана Курляна; співачки, колоратурного сопрано Діни Давидової, які і стали прекрасними сторінками історії філармонії. В солдатських шинелях прийшли в філармонію «оксамито¬вий баритон» Василь Собінін та лірико-романтичний тенор Микола Горевий, які десятиріччями дарували херсонцям своє мистецтво: безсмертні образи оперної класики, народні пісні, твори буремних воєнних років.
Філармонія — у перекладі з грецької — поєднання жанрів. І в історії нашої філармонії органічно поєднувалась оперна класика та гумористична майстерність З. Страховой та Є. Борзенка, оригінальність номерів акробата В. Жукова, ілюзіоніста В. Гепарда і палке поетичне слово Л. Галіної, яка завжди в своїх виступах йшла в «ногу з часом», відповідала на жагучі питання молоді і поезією війни, котру пройшла сама, й творами знаменитих радянських 60-тидесятників: Є. Євтушенка, Р. Рождественського, А. Вознесенського. Дійсно народним артистом, улюбленцем публіки став майстер українського гумору Г. Бабін, хоч не було у нього ні почесних звань, ні нагород. А вже підростало нове покоління — З. Гуренко, З. Колісніченко, Л. Черніна, С. Бєлякова, М, Дядченко, Л. Рєпіна, В. Сахарова, Л. Солецький, В. Возник, В. та Н. Обіход, Ю. Сердюков...


У 1961 році дуже поталанило колективу — на довгі роки її очолив новий директор І. С. Добрикін, засл. працівник культури України. Це звання він здобув саме за багаторічне керування філармонією, підготовку нових творчих колективів — ансамблю «Веснянка» хореографічно-фольклорного плану, естрадного колективу «Здрастуй, сонце», нових мистецьких та адміністративних кадрів. А гастрольним концертам того часу могла позаздрити будь-яка столиця: Е. Гілєльс, П. Серебряков, Д. Шафран, Б. Руденко, Ю. Гуляєв, А. Солов'яненко, М. Есембаєв, Й. Кобзон, Е. П'єха, Е. Хіль, Л. Лещенко і ще десятки імен, колективів... Без перебільшення — в Херсон хотіли їхати всі, бо знали: тут чекає відмінний слухач та добрий прийом. І не помилялися.
Було виховано і кількох лауреатів конкурсів різних рівней — Н. Костенко, Н. Єфіменко, Г. Шебаршина. В Херсоні починали свій творчий шлях Ю. Богатіков, К. Новікова, М. Невідничий, В. Легкоступова та інші.


Але філармонія — це не тільки «зірки», майстри сцени, солісти. Це й концертмейстери, які повинні мати не тільки великий талант, а й витримку, такт, високий естетичний смак, вміння бути однодумцями. Всі ті якості були у В. Шульгіна, Р. Літманович, Г. Бородовської, Д. Фішер, концертмейстерів більш молодого покоління Е. Пасік, В. Резідор, В. Головецького (двоє останніх й сьогодні продовжують творчу працю). Це й музикознавці, й адміністративний склад, серед якого є по справжньому творчі особистості: І. Л. Гінзбург, П. Б. Межерицький, М. І. Мак, В. І. Гепард...
... Багато можна було б ще згадувати. Але ювілейний буклет теж не безмежний. Ті, хто сьогодні зв'язав своє життя з мистецтвом й працює в ньому, глибоко вдячні тим, хто заклав надійний фундамент, створив традиції нашого мистецтва.
 

В. САХАРОВА,
лектор –музикознавець.

Автор цієї статті працює
в Херсонській філармонії
з 1958 року і могла бути одним
з її «героїв» — віддамо належне
ще одному ветерану.


Джерело: Херсонській обласній філармонії 50 років/ І.Я. Головецька, Е.І. Добрикін, В.Й. Панасюк. - Херсон, 1994

 

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page