on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > Music > From musical history of Kherson > «Мій генерал без звання»


«Мій генерал без звання»

Чому давно заслужені серед людей митці з глибинки десятиліттями залишаються поза увагою влади?
Відомого в області співака Володимира Мікулу з Великої Лепетихи, який володіє унікальним голосом та неперевершеною сценічною майстерністю, місцеві шанувальники називають соловейком, або... генералом без звання. Це через величезний талант, прекрасне виконання ним сотень пісень, зокрема авторської «Мій генерал», та... відсутністю державних відзнак.

Без участі переможця численних обласних та всеукраїнських вокальних конкурсів і фестивалів Володимира Мікули не тільки у Великолепетиському районі, але й, певно, у всій області важко уявити будь-який художній концерт серйозного рівня. Коли слухаєш виступи цього чоловіка, просто дивуєшся його прекрасному голосу та вмінню чарувати глядачів. Зайвим цьому підтвердженням є численні перемоги у фестивалях, зокрема, найавторитетніших на Херсонщині - духовно-патріотичноі пісні «Сонячні дзвони» (с. Хорли Каланчацького району) та обласного фестивалю військово-патріотичної пісні «Обпалені війною» (смт. Горностаївка).

- І колишній губернатор Херсонщини Борис Сіленков, і нинішній Микола Костяк зізнавалися, що люблять виступи на сцені нашого соловейка, - розповіла голова Великолепетиської селищної ради Валентина Якименко. - Але на державному рівні його так і не відзначено. Від селищної ради, від будинку культури, де він працює, робили подання на область, аби Володимир Васильович удостоївся звання «Заслужений працівник культури України». Та далі паперової рутини справа так і не зайшла. На таланти з сіл не звертають уваги.

Володимир Мікула не аматор сцени, а професіонал. Він закінчив Київську театральну студію оперети. Працював в обласній філармонії. Але, як зізнається співак, за покликом серця в 1977 році переїхав на постійне місце проживання - до Великої Лепетихи. Загалом пісенній творчості та щоденній роботі з дітьми у будинку культури, де веде кілька гуртків, цей соловейко присвятив 35 років свого життя.

- Співаю принципово без фонограм, - розповів Володимир Мікула. - Люди заслуговують чути справжній живий голос. Найбільше шанувальникам творчості подобається виконання пісень «Мій генерал» та «Село». У моєму репертуарі переважають військово-патріотичні композиції. Переконаний, що музикою, мистецтвом можна і потрібно виховувати нинішню молодь. Маю багато й власних пісень, написаних у співавторстві з херсонськими композиторами.

За словами співака, на звання «Заслужений працівник культури України» його кандидатуру вже подавали кілька разів. Певно, більше цього робити не потрібно. Бо, помічаючи на кожному концерті вдячні очі людей, чоловік відчуває, що поміж них, простого народу, він давно став заслуженим. А за «любов» влади боротися не збирається. Чи вдасться великолепетиському «генералу» таки дочекатися свого заслуженого звання, автор цих рядків запитав у начальника управління культури і туризму ОДА Ірини Корольової.

- Творчістю Володимира Мікули захоплююся давно, - відповіла Ірина Володимирівна. - Але, на жаль, не все залежить від мене. Жодного документа, який виходив з районів та сіл стосовно присвоєння почесних звань дійсно визнаним митцям, я не повернула і не залишила без розгляду. Документи вчасно оформлюються і членами спеціальної комісії при ОДА направляються в Адміністрацію Президента. Мені прикро, що обдаровані люди, а це переважно справжні ентузіасти, бо в них невелика зарплата, таланти з глибинки, завоювали повагу та визнання серед людей, але державою поки що не відзначені...

Доки лабіринтами обласних та столичних канцелярій блукають документи «генерала» з Великої Лепетихи, місцеві люди шанують і люблять його творчість й без високих державних нагород. Однак селяни не втрачають надії, що влада у своїх відзнаках колись таки помітить перлину з глибинки, а не тільки заохочуватиме митців Херсона, Нової Каховки чи Скадовська.

Вадим Лубчак
«Новий день».- №3 (4997).- 12.01.2012.- стр.20
 

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page