Морські походи
МОРСЬКІ ПОХОДИ - активні дії запорозьких козаків по знищенню військового і торговельного флоту противника, висадка морських десантів у 15-18 ст. Морські ппоходи проводилися з метою звільнення невільників, знищення збройних сил противника і захоплення трофеїв. Крім бажання помститися туркам і татарам та захопити багату здобич, до морських походів козаків спонукало і безкорисливе прагнення слави. Боротьба козаків з могутньою Туреччиною викликала захват і подив у сучасників і піднімала престиж Війська Запорозького. Лише після участі в морських походах козак здобував повагу і авторитет у товариства.
Головним противником, проти якого козаки здійснювали переважну більшість походів, була Османська імперія. Турецькі султани мали наймогутніший на Чорному морі флот. Його основу складали весельно-вітрильні судна. Залежно від кількості лав для веслярів ці судна поділялися на різні типи: фрегати - 12, бригантини - 18, галіоти -24, баштарди - 27, галери - до 25. Ще з 15 ст. Туреччина оволоділа північними берегами Чорного моря і контролювала гирла Дніпра, Дністра, Дону. Турецькі фортеці перекривали вихід у Чорне море, в якому панував османський флот. Можливості вести боротьбу з Туреччиною на морі у козаків були обмежені. Державна підтримка по створенню флоту була відсутня. Польський уряд, за винятком кількох поодиноких випадків фінансування козацького флоту, протидіяв його створенню. Тому побудова човнів, їх оснащення та озброєння проводилися за кошти Запорозької Січі. Козацький флот складався з річкових і морехідних човнів.
З огляду на відсутність морських портів і турецький контроль за виходом із Дніпра в Чорне море, великі кораблі козаками не використовувались, хоча мали місце випадки використання трофейних галер. Але переважну більшість морських походів козаки здійснювали на морехідних човнах - чайках. Чайкою називали човен, пристосований для плавання по річках і по морю, який був озброєний кількома малокаліберними гарматами і мав екіпаж у 50-70 козаків. Чайки були більш маневреними і мали більшу швидкість на веслах, ніж турецькі галери. Але під вітрилами турецькі кораблі мали більшу швидкість і завдяки більшим розмірам могли таранити козацькі човни. Крім того, перевага калібрів турецьких корабельних гармат робила неможливим ведення артилерійської дуелі між козацькими чайками та галерами.
Успішні дії козацького флоту багато в чому зумовлювалися застосуванням ретельно відпрацьованої тактики морських походів. У її основі лежало максимально можливе використання козаками маневру, швидкості і несподіваності удару. Рішення про морський похід приймалося козацькою радою. Якщо кошовий отаман не йшов у похід, то на раді обирався і наказний отаман, який мав його очолити. Мета походу не розголошувалася. Тому противник не міг довідатись про напрямок головного удару навіть у захоплених у полон. Для виходу в море обиралися безмісячні ночі, які мали сприяти непомітному проходженню повз турецькі фортеці.
На Тавані турки перегороджували Дніпро ланцюгом, який пристрілювався турецькою артилерією. Для подолання цієї перешкоди козаки вночі пускали за течією колоду, яка з брязкотом і стукотом вдарялася в ланцюг. Турецькі гармаші, впевнені в тому, що у них на прицілі знаходяться козацькі човни, відкривали вогонь. Поки турки перезаряджали гармати, козаки вже минали небезпечну зону. Після виходу в море з максимально можливою швидкістю козацька флотилія рухалася в обраному напрямку. Завдяки великій швидкості, з якою рухались чайки, через 30-40 годин козацький флот досягав турецьких берегів. Тому дуже часто висадка козацького десанту проводилась раніше, ніж розходилася звістка про їх вихід у море. Для охорони біля кожного човна залишалося по 2 козаки і 2 хлопці. Всі інші штурмували турецькі міста та села. Іноді козацькі загони заглиблювалися на кілька кілометрів від берега. Знищивши противника і запаливши його поселення, козаки із звільненими невільниками й захопленими трофеями повертались до човнів і знову виходили в море. Якщо в морі зустрічалися турецькі кораблі, то козаки опускали щогли на чайках і займали позицію із сонячного боку. Завдяки сонцю, яке сліпило турків, і низькій осадці чайок (0,75 м) їм вдавалося залишатись непоміченими. Вночі козаки зближувалися з турецькими кораблями і йшли на абордаж. На захопленому судні мусульман знищували або захоплювали в полон. Невільників звільняли.
Все цінне, особливо гармати, переносили у човни, а корабель топили. Якщо козакам доводилося вступати у бій вдень, то вони відкривали безперервний вогонь з рушниць і змітали з палуб турецьких кораблів усе живе. Після цього знову йшли на абордаж. Враховуючи те, що у галер гармати розміщувались на носі, козаки намагалися атакувати їх із корми. Гірше було, коли на морі підіймався вітер. Турецькі кораблі, користуючись перевагою у швидкості під парусами, таранили козацькі чайки. У таких випадках, щоб зменшити втрати, козакам доводилося розпорошуватись по морю. У прибережних районах козацькі чайки могли укриватися на обмілинах, куди не могли підійти турецькі галери. Козаки ж, дочекавшись ночі, або вислизали непоміченими, або атакували ворога. Дуже вміло використовували козаки і зарості очерету. Повернення на Січ із походу було не менш складним. Дуже часто турки виставляли в гирлі Дніпра свій флот, який мав знищити козаків під час їх повернення. Коли козацька флотилія була досить численною, то козаки нападали на турків і з боєм проривалися на Запорожжя. Іноді козаки приставали в затоці за 3-4 милі від Очакова. Звідси вони по низькій улоговині перетягали чайки на руках (по 200-300 чол. на човен) і, обминувши турецький флот, через 2-3 дні знову спускали їх у Дніпро. Іноді козаки затоплювали чайки перед Очаковом, а самі пересідали на захоплених у татар коней і на них повертались на Запорожжя.
У наступний похід із Січі козаки виходили на маленьких човнах, і прокравшись мимо турецьких міст і кораблів, піднімали затоплені чайки і вже на них продовжували похід. Бувало, що запорожці поверталися з морських походів на Січ через Азовське море - Кальміус - Вовчі Води - Самару (яка впадала в Дніпро); на цьому маршруті доводилось перетягувати човни по суші з Кальміуса до Вовчих Вод. Боротьба козаків з турецьким флотом почалася ще в 15 ст.: 1492 біля Тягині був захоплений корабель, що викликало скарги кримського хана великому князю литовському. Листування з цього приводу і донесло до нас першу письмову згадку про українських козаків. На поч. 16 ст. об'єктами нападів козацького флоту були турецькі фортеці в пониззі Дніпра. Під удар потрапляли і татарські міста на кримському узбережжі. Пізніше козаки стали атакувати і міста на узбережжі Туреччини. Крім Очакова, Акермана, Кафи Варни, Силістрії, Трапезунда, Синопа та інших міст і сіл Туреччини козаки нападали і на передмістя Стамбула. 1-а чверть 17 ст. відзначалась найбільшою активністю козаків на морі. Комбінованими атаками із суші і моря козаки захоплювали турецькі прибережні фортеці. Флотилії козацьких чайок неодноразово громили флот, спустошували узбережжя Туреччини. Доходило до того, що під час активних дій козацького флоту на морі паралізувався підвіз продовольства в Стамбул.
А деякі міста погрожували визнати владу запорожців, якщо султан не зможе захистити їх від козацьких нападів. Відвага, мужність і вміння перемагати ворогів наводили жах на турецьких моряків. Інколи, щоб відправити їх у бій проти козацького флоту, доводилось палицями заганяти їх на галери. Іноді запорозькі козаки діяли на морі спільно з донцями, які також виходили в море на своїх стругах. Дії на морі завжди були пов'язані з небезпекою, і дуже часто козацькі флотилії несли великі втрати (до половини учасників походу). А в невдалих походах гинула чи потрапляла в полон більшість козаків. З полоненими козаками турки розправлялися з особливою жорстокістю. Їх чавили слонами, розривали на шматки галерами, живцем спалювали в чайках, саджали на палі, відправляли на галери веслярами. Однак і в полоні козаки не скорялись і за найменшої нагоди піднімали повстання. Під час битв невільники, незважаючи на небезпеку власному життю, кидали весла, що прирікало галеру на загибель. Крім того, відомі випадки повстань невільників, які знищували турків і на захоплених галерах втікали в Європу.
Починаючи з кінця 30-х рр. 17 ст., активність козацького флоту різко зменшилася. Придушення Польщею козацьких повстань і запровадження «Ординації Війська Запорозького реєстрового» 1638, яка поставила козацтво у повну залежність від шляхетського уряду, утруднило проведення морських походів. Визвольна війна і Руїна також не сприяли розгортанню дій на морі. Знищення росіянами на поч. 18 ст. Чортомлицької Січі і перехід козаків під протекторат султана зробили морські походи проти Туреччини неможливими. Перехід з 2-ї пол. 30-х рр. 18 ст. Запорозької Січі під протекторат Росії так само не сприяв розвитку походів запорожців. Лише під час російсько-турецьких воєн 18 ст. козацькі човни знову виходили в море, хоча масштаби морських операцій змінилися. Козацький флот охороняв узбережжя, нападав на кораблі, що везли підкріплення в турецькі прибережні фортеці, підтримував дії сухопутних військ. У 1771 запорозькими козаками була створена Дунайська військова флотилія, яка активно діяла на Дунаї. Після знищення Запорозької Січі будь-які морські походи стали неможливими.
С. Ф. Плецький
Література: Апанович О. М. Запорозька Січ в боротьбі проти турецько-татарської агресії. - К., 1961. — С. 58-61;
Боплан Г. Опис України. - К., 1990 - С. 70-74;
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1.-Львів, 1990. - С. 273-280;
Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків. - К., 1991. - С. 70-82;
Сергійчук В. І. Морські походи запорожців. - К., 1992. - С. 14-59;
Остапчук В., Галенко О. Козацькі чорноморські походи у морській історії Кятіба Челебі «Дар великих мужів у воюванні морів» // Mappa mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя,-Львів; К.; Нью-Йорк, 1996.-С. 341-426.
Перелік морських походів запорозьких козаків
Рік | Об'єкт походу | Кількість козаків | Керівник(и) |
1545 | Очаків | 800 козаків на 32 чайках | Ісачко, Карпо Масло, Іван Держко |
1552 | Очаків | ? | ? |
1556 | Очаків Іслам-Кермен |
300 козаків 600 козаків на 18 чайках |
Д.Вишневецький |
1557 | Акерман | ? | ? |
1559 | "фортеці у пониззі Дніпра" Азов, Керч |
? |
Недригало Д.Вишневецький |
1560 | Азов | ? | Д.Вишневецький |
1561 | "фортеці на узбережжі Азовського моря" | ? | ? |
1562 | Очаків | ? | Микола |
1563 | Околиці Очакова | ? | ? |
1574 | Азов, Акерман | ? | ? |
1575 | Євпаторія, Кафа, Трапезунд, Синоп | ? | Б.Ружинський |
1576 | Іслам-Кермен Кілія, Варна, Кафа Трапезунд, Синоп |
? ? ? |
Федір Богданко ? Нечай |
1587 | Козлов, Азов, Акерман | ? | Захар Кулага |
1594 | "на море" | 1300 козаків | Богдан Микошинський |
1595 | Синоп (перша згадка про козацькі підводні чайки) | ? | ? |
1598 | Кілія, Білгород, Тягиня, Силістрія | ? | ? |
1602 | Переможний бій з турецькою ескадрою біля Кілії | 30 чайок | ? |
1603 | Ізмаїл | ? | ? |
1606 | Кілія, Білгород, Варна, Кафа | ? | П.Сагайдачний |
1607 | Переможний бій з турецькою ескадрою біля Очакова | ? | П.Сагайдачний |
1608 | Перекоп | 3000 | Михайло Найманович |
1609 | Кілія, Ізмаїл, Білгород | 16 чайок | ? |
1612 | Гезлев, Бабадаг, Варна, Месембрій | 60 чайок | ? |
1613 | "Два походи на чорноморські міста Криму" | ? | ? |
1614 | Невдала виправа на море Взяття Трапезунда і Синопа |
40 чайок | ? ? |
1615 | Спалено околиці Стамбула | 80 чайок | ? |
1616 | Переможний бій з турецькою ескадрою в гирлі Дніпра Взяття Кафи, Трапезунда, Синопа |
2000 козаків ? |
П.Сагайдачний ? |
1617 | Спалено околиці Стамбула | ? | Дмитро Барабаш |
1619 | Тягиня | ? | ? |
1620 | Варна | ? | ? |
1621 | Невдалий похід на місто Різа Напад "на місто Помпеї, біля входу в канал Чорного моря" Переможний бій з турецькою ескадрою біля гирла Дунаю Одночасно з боями під Хотином на Чорному морі діяло близько 10 000 козаків |
? ?
|
? ? ? |
1622 | "Похід на море" | 30 чайок | ? |
1623 | Трапезунд Спалено околиці Стамбула |
300 чайок 6000 козаків на 100 чайках |
? ? |
1624 | Кафа Две походи на Стамбул |
80 чайок 102 та 150 чайок відповідно |
? Григорій Чорний |
1625 | Бій з турецькою ескадрою Невдалий штурм Трапезунда Бій з турецькою ескадрою |
350 чайок 10000 козаків на 300 чайках 350 чайок |
? ? |
1626 | Азов Трапезунд |
2000 козаків 400 козаків на 8 чайках |
? Олексій Шафран |
1627 | Похід у "гирло Дунаю" Тягиня |
86 чайок 1800 козаків |
? Філоненко |
1629 | Карасубазар, передмістя Стамбула, Кілія, Ізмаїл, Варна | ? | ? |
1630 | Невдалий штурм Керчі | ? | ? |
1631 | Похід на Каспійське море (спільний з донськими та яїцькими козаками) | Більше 1000 козаків | ? |
1632 | Синоп | ? | ? |
1633 | Невдалий штурм Азова | ? | Сулима |
1634 | Невдалий штурм Азова | ? | Сулима |
1635 | Невдалий штурм Азова | 30 чайок | Сулима |
1637 | Взяття Азова (спільно з донськими козаками) | ? | ? |
1638 | Кафа | 75 човнів | ? |
1640 | Бій біля Керченської протоки з турецькою ескадрою | 23 човни | Гунка Черкашенін |
1643 | Невдалий бій з турецькою ескадрою в "Духонському лимані" | ? | ? |
1644 | Азов | 30 чайок | ? |
1645 | Азов | ? | ? |
1646 | Азов | ? | ? |
1648 | Запорожці відбили ясир біля берегів Криму | 600 козаків | ? |
1654 | Судак | 3000 запорозьких і донських козаків на 43 човнах | Павло Чесночихин, Семен Ворчун |
1655 | Тамань | Разом з донськими козаками | ? |
1657 | Крим | ? | ? |
1663 | Невдала битва на Чорному морі з турецькою ескадрою | ? | ? |
1665 | Вдалий бій з турками на Чорному морі | ? | ? |
1690 | Напад на турецькі укріплення в пониззі Дніпра | ? | ? |
1692 | Очаків | ? | ? |
1695 | Кизикермен, Тавань | ? | Михайло Самійленко |
1696 | Блокували Азов | 42 судна | ? |
1736 | Разом з російськими військами брали участь у боях під Кінбурном | 10 дубів | ? |
1739 | Воєнна експедиція на Дунаї | ? | ? |
1748 | Запорожці на човнах напали на татар | ? | ? |
1772 | Воєнна експедиція на Чорному морі та Дунаї | ? | ? |