on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Tourism, rest, entertainment > Kherson regional museum of local lore > Музей як поліфункціональна структура

 

Музей як поліфункціональна структура

Наприкінці березня в Херсонському краєзнавчому музеї відкриється Дитячий Центр.

В наш час вихованням сучасної дитини займаються всі потроху. Батьки кажуть - це школа повинна, а школа киває на батьків. При чому багато батьків малого достатку скаржиться на те, що немає гарного місця, куди дитині піти у вільний час, бо гуртки всі платні, і гуляє собі дитина на вулиці. 

Але в місті Херсоні дорослі знають, куди можна своїх дитинчат у будні та вихідні дні повести не тільки розважитися, але й пізнати щось нове та корисне.

Так! Це Херсонський краєзнавчий музей, який за останнє десятиліття значно розширив свою відвідувацьку аудиторію, бо займався і займається просвітницькою діяльністю від категорії дітей дитсадівського віку до найстарших. Тобто, є чим нашому рідному зберігачу старовинностей зацікавити і школярів і дорослих. Бо музей сьогодні вже не той, що був колись.

Яке ж класичне розуміння цього терміну? Музе́й  (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «Будинок Муз») - установа, яка займається збиранням, вивченням, зберіганням та експонуванням предметів – пам’ятників історії, матеріальної та духовної культури, а також, просвітницькою, видавничою та реставраційною діяльністю. Спочатку це поняття визначало колекцію предметів по мистецтву та науці, а потім з початку XVIII сторіччя включає в себе також споруду, де знаходяться експонати. С XIX сторіччя розпочалася в стінах музею науково-дослідницька робота, а з 60-років XX сторіччя – педагогічна діяльність, а саме, спеціальні проекти для дітей, підлітків та дорослих.

Ліана Комарденко - завідувач відділу музейного маркетингу та науково-дослідницької роботи Херсонського краєзнавчого музею: «Музей в минулому - затишне місце, де можна було подивитися раритети та прослухати лекції на різні теми. В сучасному світі музей - це поліфункціональне поняття. Тут не тільки дивляться чи слухають. Інтерактивне спілкування плюс дискусії та створення експонатів власними руками…»

Поодинокі майстер-класи об’єдналися в довгострокові цикли, які утворюють єдину програму. Так співробітники музею поступово прийшли до ідеї створення Дитячого Центру, без якого вже сучасний музей не є сучасним – одиницею активною, а не пасивною, як раніше. Цікава цитата 1912 року з Літописів музею може проілюструвати що таке музей за висловом головного Зберігача та Засновника Херсонського краєзнавчого музею Віктора Гошкевича – «Таким образом, собирая и сохраняя остатки старины своего края Музей делает их доступными всем: и людям науки, и каждому любителю старины, и детям, чтобы они приучались уважать памятники человеческого ума, искусства и труда и в этом уважении вырастали бы людьми культурными».

В своїй діяльності співробітникам музею дуже допомагає те, що більшість з них має педагогічну освіту. До кожної дитини вдається знайти індивідуальний підхід, і «важких» підлітків просто не зустрічається серед допитливих юних відвідувачів. Робота з ними розпочинається ще з дитячого садочку. Два-три роки поспіль співробітники музею активно працювали із садочками і тепер вихователі самі дзвонять і запрошують приїхати до діточок з експозиційною програмою. Для наймолодшого покоління співробітники музею читають вірші та показують пізнавально-розважальні програми. Адже сучасним дітям обов’язково потрібен візуальний ряд. 

Є заняття за популярним виданням «Музейна Абетка», яка, до речі, зайняла призове місце на музейному фестивалі в Дніпропетровську в минулому році...

Для школярів молодшого та середнього віку визначена програма за темою давньогрецьких міфів «Подорож у минуле». Школярам дуже хочеться торкнутися вічності, і вони охоче перевдягаються у міфічних героїв і грають мізансцени.

Для старших школярів – підлітків цікаво вже говорити на більш серйозні теми та ставити більш глобальні питання. Хлопці залюбки обдивляються шаблі та списи, приміряють козацькій одяг, а дівчатка із захоплення одягають старовинні капелюшки, з обережністю беруть у руки віяла, які носили жінки в кінці XIX сторіччя. Фантазії немає меж, і дівчата з легкістю уявляють себе модними світськими дамами…

Головний засіб роботи із підлітками – інтерактивне спілкування. Вони задають питання, між собою обговорюють проблему і самі ж знаходять на них відповіді. Як правило, старші діти в краєзнавчому музеї не вперше і не вдруге, знають правила поведінки і мають вже певні очікування, бо в минулі відвідини музей вразив їх своїми цікавинками. Отже, на зустріч з музеєм чекають! Таким чином, виховується постійний відвідувач…

В просвітницькому циклі майстер-класи не тільки за шкільною програмою. Обговорюються та презентуються супутні теми, які можуть зацікавити школярів відповідно до їхнього віку. От наприклад, є яскравий новорічний захід «Різдвяна подорож світом»,  програма якого розповідає про звичаї та традиції багатьох народів світу. А чому б і не поспівати колядки не тільки українською мовою, але й болгарською чи польською? Діти це охоче роблять, адже все пізнається у порівнянні. Програма «Казки зимового лісу» розглядає «під мікроскопом» міфічні персонажі зі Скандинавії та України. Діти поглиблюють свої знання з історії та етнографії весело та невимушено, до того ж ельфи їм знайомі за численними кіно- та телеекранізаціями, от як, наприклад, «Володар кілець».

Старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу історії Марина Аскурава розробила Програму по етнографії «Одягаймося святково». Це виставка національних костюмів. Під час перегляду відбувається розповідь про особливості українського чоловічого та жіночого костюмів. Кожен елемент має певне значення в певну епоху. Школярі одягаються у костюми і висловлюють свої враження. Костюми, які зберігаються в музеї, пам’ятки к. XIX – п. XX століття з Київщини, Полтавщини та місцеві, з рідної Херсонщини. Програма передбачена для старшого шкільного віку та для дорослих.

Друга програма, яку розробила Марина Аскурава, це - «Вибійкове диво». Вибійка – це штампування візерунків на тканині формами з дерева.

Наступна, третя за рахунком, програма «Незвичайні традиції», які розглядає традиції на прикладі Англїї та України XIX сторіччя. Школярам розповідається історія виникнення чаю, види чаю та правила поведінки за столом в процесі чаювання. Спочатку, за правилами, учасники заварюють чай, накривають стіл, а потім частують один одного чаєм та печивом. До речі, печиво підлітки самі випікають за рецептом, якому вже понад 150 років. Він, до речі, розміщений на сайті музею для всіх, хто цікавиться мистецтвом кулінарії та історією.

Четверта програма - «Головні убори» з розповіддю про їх традицій. За елементами головного убору (в першу чергу – хустки) школярі вчаться розрізняти особливості сімейного стану жінки протягом декількох сторіч аж до початку XX сторіччя.

Таїсія Чайка, ст. науковий співробітник відділу природи, визначає Музей як багатогранне поняття для кожного з його відвідувачів. Навіщо діти приходять музей? Як не дивно, але…за пошуком відповідей на хвилюючі їх питання.

Ось, до прикладу, проводиться Еко hand-made «Зимовий настрій». Цей майстер-клас присвячений темі інтелектуального пошуку тварин та птахів, що гостюють на Херсонщині взимку. Крім того, школярам пропонується зробити новорічну доробку за зразком або пофантазувати. Серед іграшок, які зробили школярі з екологічно чистого матеріалу, не було жодної схожої… 

Діти дошкільного та молодшого шкільного віку в музеї не тільки спостерігачі творчого процесу – вони навчаються, граючись. У них розвиваються сенсорні здібності та вміння працювати команді. Діти - активні учасники процесу майстрування, де задіяні пам’ять і логіка. Виховна цінність праці полягає саме в тому, що школярі вчаться усвідомлювати необхідність поєднання особистих та суспільних інтересів. В дитячій аудиторії за допомогою наставників з музею гармонічно йде жваве обговорення, і, наприкінці, майстер-класів не дорослі, а самі діти підводять підсумки занять.

Не так давно Таїсія Чайка розробила разом з іншими співробітниками програму Весняний Еко hand-made «Закохані в квіти». Він присвячений аналізу життєдіяльності комах, які живуть у квітах. Також, на заняттях практикується аналіз гербаріїв, які зібрали самі діти або відділ природи музею. Ці природні матеріали накопичуються у відділі з року в рік. Музейні фахівці практикують з екологічно чистим матеріалом наступні види занять для школярів: гра в хрестики-нолики на дерев’яному зрізі, визначення старовини вікового періоду дерева за кількістю його річних кіл, створення творчих доробок та іграшок з шишок, горіхів , ягід, тощо. Марія Монтессорі колись казала про наступне - «Будьте активні у підготовці середовища. Виявляйте постійну продуману турботу про нього. Демонструйте місце кожного розвиткового матеріалу та вірні засоби роботи із ним».

Під час зимового та весняного Еко hand-made дітей привчають брати активну участь у збереженні природи – саджати рослини, не смітити у лісі, не зривати квітів, не ловити метеликів. У поході до лісу прибирати сміття, навіть якщо це не ти насмітив, а інші. Звичайно, для дітей такі бесіди та наочні приклади, як треба вчиняти, а як не треба, не проходять даремно…

Виходячи з усього, що було викладено раніше, ми бачимо, що Дитячий Центр обов’язково стане невід’ємною часткою енергійного життя Херсонського краєзнавчого музею! Відповідно до задуму школярі спочатку відвідують експозицію в залах, а потім йдуть до приміщення Дитячого Центру (яке розраховано на повний клас - 35 осіб). Екскурсія не закінчується з переглядом виставки, а навпаки, продовжується в цій кімнаті, де сама обстановка сприяє засвоюванню та закріпленню почутого та побаченого.

Недарма автор відомих педагогічних праць В.О.Сухомлинський підкреслював «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості».

Кімната Дитячого Центру є поліфункціональною. Вона облаштована в історичному інтер’єрі і має експонати з різних епох, тобто, це теж - міні-музей. Тут створена така атмосфера, щоб діти легко підхоплювали і закріплювали знання з історії, природи, етнографії та літератури. Експонати не тільки спонукають їх мислити, але і брати активну участь у бесідах та, і це чи не найголовніше, - висловлювати свою оригінальну думку про те чи інше явище або предмет. Також цінне те, що діти самі в змозі зробити… музейний предмет! Як от, наприклад, античну фреску чи фрагмент чорнолакового посуду.

Не секрет, що сучасні діти рано прагнуть самостійності, і тому для них дуже важливо самим зробити щось добре та гарне. Звичайно, що співробітники  музею всі силами сприяють цьому і завдяки своєму досвіду вміють налагодити з дітьми різних вікових категорій жвавий діалог та співробітництво. Діти вчаться та пробують свої силу у громадській праці, а продуктивна праця розвиває суспільну активність і виховує дисциплінованість, відповідальність та ініціативу. А сучасному українському суспільству потрібна активна, ініціативна та працьовита людина, яка створить гармонійне майбутнє нашої держави.

Автор Світлана Чистякова.

Трохи статистики: в Херсонському краєзнавчому музеї нараховується в фондах більше 200 тисяч експонатів, які зібрані за 125 років його існування. З жовтня 2014 року по жовтень 2015 року було проведено понад 958 екскурсій. За 2015 рік тільки в головному корпусі музею відбулося 273 науково-просвітницьких заходів. За рік Херсонський краєзнавчий музей відвідує від 40 до 50 тисяч осіб.

 

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page