На вірність морю присягаю…
«Днем відкритих дверей» у Херсонському морському коледжі розпочалося у Херсоні величне свято — «Естафета поколінь» з нагоди проведення урочистого ритуалу посвяти у курсанти поповнення 2006 року. Його продовжило відкриття морського навчально-науково-тренажерного комплексу «Віртуальне судно». Але найбільш урочисті й зворушливі події цього дня відбувалися на набережній парку Слави біля могили Невідомого солдата. Хоча в українському календарі 14 жовтня ми звикли асоціювати з двома святами — Покровою Пресвятої Богородиці та Днем українського козацтва — для херсонців минула субота ознаменувалася одним з найбільш видовищних за режисерською постановкою і найбільш зворушливих за кількістю учасників і глядачів святкових заходів. Херсонському морському коледжу виповнилося 172 роки. Мало хто знає, що саме наше місто славиться найстарішим в Україні морським навчальним закладом. Три роки тому в Херсоні відкрито морський інститут.
До коледжу приєднане суднобудівне відділення і професійний морський ліцей. Сьогодні всі перелічені заклади, а також Херсонська філія інституту післядипломної освіти «Одеський морський тренажерний центр» об’єднані у єдиний морський науково-виробничий комплекс «Океан». Це, без перебільшення, саме така навчальна парадигма, де почати здобувати морську освіту можна зі шкільної лави і закінчити одержанням диплому вищого навчального закладу. Приурочення до 172-ї річниці морського коледжу обряду посвячення майбутніх моряків у курсанти стало дуже влучним і символічним штрихом всього великого свята. І якщо врахувати, що це новобранці з усього комплексу «Океан», то, виявляється, цього року наше місто збагатилося ще майже на тисячу майбутніх моряків. Юні, стрункі і з веселими посмішками, вони пройшли центральною частиною міста, проспектом Ушакова, вулицею Перекопською, вздовж парку Слави і вишикувалися на площі перед могилою Невідомого солдату.
І скільки прекрасних слів їм не було адресовано, хлопці, затамувавши подих і з непідробним хвилюванням, найбільше чекали, коли старшокурсники пов’яжуть їм гюйси — символ морської слави, який і свідчить про те, що це не якийсь там юнга, а справжній курсант морського навчального закладу. Дуже доречно зазначив ректор Херсонського державного університету Юрій Бєляєв, що за багато років це свято стало не тільки визначною подією для Херсонського морського комплексу, а й справжньою окрасою нашого міста. Дійсно, схили Дніпра були заповнені батьками, родичами не тільки першого, а й друго - та третьокурсників. Міський голова Володимир Сальдо перед мікрофоном зізнався, що пишається таким «херсонським майбутнім» і закликав батьків, дідусів та бабусь новобранців також гордитися своїми дітьми.
Корисні настанови дав майбутнім морякам Володимир Ходаковський — незмінний начальник Херсонського морського коледжу. Для нього кожен курсант — як рідна дитина. А цього дня, після посвяти, їх у нього побільшало на кілька сотень. Учні морських навчальних закладів в усі часи відрізнялися своїми не по-хлопчачому самостійними натурами, подекуди зі складним характером і своєрідним стилем поведінки. Сучасні курсанти змінилися ненабагато. І дуже доречною стала подяка від батьків викладачам закладу. Якраз на їхні плечі лягає нелегка справа виховувати ледь сформованих, але таких впевнених у собі майбутніх моряків.
Професорсько-викладацький колектив цих закладів, який, до речі, навіть під час урочистостей «був на роботі», не залишаючи вихованців у святковій шерензі, своєю діяльністю дуже впливає на імідж всього комплексу. Це висококваліфіковані педагоги, які мають відповідну морську освіту та досвід роботи на суднах морського флоту. Більшість одержали вчені ступені і звання, вони відомі за межами регіону як автори підручників та навчальних посібників. Тож і курсантам було особливо приємно, що їхню святкову ходу очолювали не просто люди з високим морським званням, а, насамперед, професіонали, в яких є чому повчитися і на суші. Поряд з урочистим святкуванням посвяти курсантів було місце і зворушливій миті вшанування пам’яті загиблих моряків. Великий вінок як символ шани і співчуття юні курсанти довезли човном до середини Дніпра і пустили на воду.
Херсонський морський коледж як училище торгового мореплавання був створений у 1834 році саме за наказом імператора Миколи І. Багато інших історичних осіб докладали чимало зусиль і коштів, щоб сьогоднішній Херсон можна було називати містом корабелів. За чудовим режисерським задумом, курсантів прийшли благословити на навчання сама імператриця Катерина II, імператор Микола І, граф Воронцов. Величною ходою Катерина II у супроводі інших історичних гостей привітала майбутніх моряків, на що останні радісно піднімали вгору морські кашкети і розривали повітря голосним «ура». Побажання хлопцям сім футів під кілем, щасливої морської дороги, успішних повернень додому та гідного представлення рідного міста на всіх судах і на всіх океанах світу, слова молитви раз по раз розчинялися у повітрі над Дніпром. І приємно, що самі курсанти на запитання, чого може боятися майбутній моряк, з подивом знизували плечима.
Аліса Грот
"Новий день".- 19.10.2006