on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Organizations > Music > N. Kulish Kherson regional academic music and drama theatre > «Найбільший подарунок — повний зал...»

«Найбільший подарунок — повний зал...»

Театрали Херсонщини з нетерпінням чекають 27 березня. Адже це професійне свято улюблених артистів та усіх працівників її величності Мельпомени. Як готується Херсонський академічний... до Міжнародного дня театру, ми вирішили поцікавитися в його директора Олександра Книги, Олександр Андрійович нещодавно переніс складну операцію, йому з болем дається кожний крок, не дозволяється навіть сидіти, але ми застали його на роботі. Як зауважує сам директор ХОАМДТ ім. Куліша, до зустрічі з глядачем театр має підготуватися якнайкраще.

— Олександре Андрійовичу, з яким настроєм ваш колектив підходить до свого професійного свята?
— Коли я прийшов працювати до театру, цю дату майже не відзначали. Але Міжнародний день театру — це чудова нагода для приємних зустрічей, відзнак, підбиття певних підсумків у роботі. І тоді ми започаткували премію «Успіх». Вручали її саме цього дня, років 15 поспіль. І не лише творчим працівникам, а й усім-усім. Відкрию секрет: цього разу до Міжнародного дня театру ми вирішили зробити зустріч у іншому форматі — готуємо чудовий капусник. На цю ідею наштовхнули спостереження: серед наших глядачів капусники користуються найбільшою популярністю. Квитки на них розкуповуються за лічені дні. І сьогодні вже теж немає...

А до премій ще повернемося. Окрім «Успіху», у нас є премія імені Матвеева. Вирішили започаткувати й премію Куліша, адже цього року святкується ювілейна дата від дня його народження. Плануємо вручати її вже восени, на відкритті наступного театрального сезону. А сьогодні на зборах народилася ідея започаткувати премію імені Мішукова. Олег Васильович зробив великий внесок у розвиток нашого театру. І ми прагнемо увічнити його пам'ять. А ще маємо в планах відкриття галереї корифеїв театру. Аби херсонці знали імена не лише сучасних улюбленців сцени, а й тих, хто працював 20, 40, 60 років тому.

— Яке б свято не було на календарі, ваш колектив працює. Невже і в своє професійне свято залишитеся вірними цій традиції?
— Дійсно, цього року мені дуже хочеться, аби сюрпризи були не лише для нашого глядача, а й для колективу. У Міжнародний день театру хочемо замовити у найбільших церквах Херсона молебні за наших працівників. І за здоров'я живих, і за упокій тих, кого, на жаль, вже немає з нами. Крім цього, обов'язково виїдемо на природу — з родинами, дітьми. Ми практикували такий відпочинок минулого року, і вийшло незабутньо. Це не просто подорож до лісу. Ми пишемо цікавий сценарій, придумуємо змагання, конкурси. Іншими словами, усе робиться для того, аби наші працівники змінили обстановку. Адже ми варимося в одному котлі весь рік, з ранку і до ночі. Я навіть сьогодні активно пропагую шлюби між працівниками театру. Чому? Та тому що людина з іншої професійної галузі навряд чи зрозуміє нашого працівника, його ритм життя і графік роботи.

— А поділіться секретом, де ваш колектив черпає сили і натхнення, аби 365 днів на рік бути на підйомі?
— Знаєте, я і сам така людина: любити, так любити; стріляти, так стріляти. І таких неспокійних, непосидючих людей у нас чимало. Це і Сергій Павлюк, і Любов Калюжна, і Ірина Бордюг, і Влада Бєлозоренко. Така команда подає імпульс, який заряджає весь колектив і спонукає на неймовірні вчинки. Жоден театр не випускає за місяць прем'єру. Деякі роками збираються. Ми ж не можемо собі цього дозволити. «Страсти по Торчалову» випустили за місяць, «Тато в кубі» — за три тижні. І це при тому, що нами було написано 27 музичних номерів. Звісно, лягли кістьми, сварилися, сперечалися. Але в результаті глядач дуже задоволений.

— Олександре Андрійовичу, у переддень Міжнародного дня театру Ви святкуєте День народження. Що для Вас є найбільшим подарунком?
— Звісно, приємно, що з поздоровленнями завітає чимало друзів і прихильників. Це дуже надихає. Але найголовніший подарунок для мене — це повний зал, коли немає вільних місць, коли театр блищить і глядач йде після вистави приємно вражений. Це робить мене щасливим чи не найбільше.

— Дякую за цікаву розмову. Зі святом, наш улюблений театре. Ще більше успіхів, прем'єр і глядачів.

Тетяна Підгородецька
«Новий день».- №13(5007).- 22.03.2012.- стр.24

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page