Очима правдолюба
Нещодавно в районній бібліотеці з'явилася нова книжка - роман Миколи Братана "Далі буде", яку автор люб'язно подарував книгозбірні.
Микола Іванович Братан - знаний в Україні поет, прозаїк, перекладач, драматург - свого часу працював редактором районної газети "Придніпровська зірка".
Він є автором більше п'ятидесяти поетичних збірок, повістей, романів, перекладів та п'ятнадцяти драматичних поем. А ще Микола Іванович - неперевершений майстер іскрометних експромтів.
Пропонуємо читачам рецензію на новий роман М.Братана "Далі буде" відомого критика, літературознавця, прозаїка, поета, члена Національної Спілки письменників України та Національної Спілки журналістів України Таїсії Миколаївни Щерби.
Є в сучасній українській літературі визначні постаті, які сполучають у собі досконалий мистецький хист і щиру пристрасть правдолюба; такими були Олесь Гончар - чарівник слова, Василь Стус, Василь Симоненко, такими є Ліна Костенко, Петро Сорока, Володимир Яворівський, Олесь Лупій, Михайло Мовчан та інші - їхні твори, де поєднується художній живопис і наукова достовірність, приваблюють нас своєю гостротою спостережень, мудрою зіркістю, глибоким знанням літератури минулого і сьогодення, аналітичним підходом до розуміння усіх політичних пристрастей, що вирують довкола...
Людиною такого складу уявляється мені й автор книжки "Далі буде" Микола Іванович Братан. Його роман щойно побачив світ у видавництві "Айлант" і відразу привернув увагу пильних читачів. Дивуєшся, як багато може дати людині навіть така (невелика за об'ємом і форматом, змістом і глибиною порушених проблем) книжка.
У цьому творі, сповненому драматизму, читач знайде широкі і розлогі картини сучасного життя, вир людських пристрастей "слуг народу" - депутатів різних політичних партій, блоків, уподобань; ми зустрінемо тут гірку правду про сучасне становище сіл, які вимирають від безробіття і руйнації не лише колишніх багатих колгоспів, а й руйнації духовної - моралі, честі, совісті; з'яви українських бізнесменів - нуварошів, для яких єдиний бог-гроші, а яким чином вони потрапляють у їхні руки -"папи" - не суть важливо; передвиборчі перегони...
Про це написано чимало книг, але автор "Далі буде" не повторюється, у нього свій підхід до розкриття негативу навіть у ешелонах влади (від місцевого масштабу до верхівки). У нього свої свіжі барви, своя поетика, своє індивідуальне знання і бачення світу. Тому такі правдиві і своєрідні створені ним образи роману, такі повнокровні людські характери відкриває для себе читач.
Чутливий до влучного народного слова, до співучої краси рідної української мови, письменник постійно піклується про те, щоб поповнювати мовне багатство з живих джерел, із уст народу - словотворця і це також сприяє реалістичній повнозвучності роману "Далі буде".
Микола Братан є людина великої щирості, болюче сприймає усі політичні перипетії парламентсько-президентських виборів і покладає великі надії (як і увесь народ) - обрати б, кого треба, здобути б бажану волю для України, для кожного із нас. Він приходить до висновку, що бажати - одна справа, а робити діло - зовсім інша, або, як цитує Попруга: "Одне діло молоти язиком, а друге - перти плуга" (с-9).
Закоханість у життя і людей, сповідування душевної чистоти і порядності від буденного до широкомасштабного - всі ці якості органічно увійшли та й не могли не увійти - у плоть і кров героїв його книжки.
Написаний пристрасним пером патріота, роман його багато в чому ліричний, дихає внутрішньою схвильованістю, і водночас він суворий, а картини, скажімо, виборів до Верховної Ради, обласного чи місцевого значення, смерть від голоду у наш час, торгівля землею сьогоднішніх "хазяїнів", написані з епічним розмахом.
Щедрий у барвах, мовностилі, письменник, одначе, не втрачає почуття міри, художнього тону, йому чужа вишуканість, для нього дорога ясність стилю, правдивість, природність розповіді.
Автор щиро й доречно цитує генія українського народу - Тараса Шевченка, вводить крилаті вирази у мову своїх героїв, використовує народні пісні, приказки, прислів'я. І все це тонко підмічено очима правдолюба.
Роман має незвичну назву "Далі буде" і ми сподіваємось, що багатоліній, проблем, порушених у творі, матимуть подальший розвиток, бо задуманий він як багатомовне епічне полотно. Вибори відбулися, а що буде далі? Автор, підписуючи мені книжку, висловився так: "Те ж геть журбу й печалі. Повіримо, що все-таки щось добре буде далі!". Сподіваюся на це.
Таїсія Щерба,
член НСПУ, літературознавець, прозаїк, поет.
Надія Врищ
“Придніпровська правда”.- 16.03.2007.- стр.8
