Ой в городі два яворка
Ой в городі два яворка, Третій зелененький. Та занедужав у дорозі Чумаченько молоденький, Та прийшлось помирати: «Прошу, брати, я всіх покорно, Та дайте моїй неньці знати, Та нехай іде на Вкраїну А свого сина ховати». Та його ненька як зачула, Сю минуту прилинула, Сю минуту прилинула, Тяжко-важенько здихиула: «Та й сину мій, одиночку, Та гарне твоє життя! Та не слухав отця, неньки, Та таке в тобі пуття». - «Не ховай мене, моя ненько, Ні з попами, ні з дяками, Та сховай мене, моя ненько, З молодими чумаками. Ой що попи, ой що дяки - Вони грошей наберуться, А молоді чумаченьки Хоч горілки нап'ються. Та викопай, моя ненько, Глибокую яму, Та сховай мене, моя ненько, Та як рибоньку в'ялу; Та висип ти, моя ненько, Та високу могилу; Та посади, моя ненько, А червону калину, Та й щоб видно чумаченька Та й на всю Україну». |