Піски спотикання
Диво дивнеє... Здається, завдяки титанічній багатолітній праці лісівникам вдалося упокорити піски наші нижньодніпровські, аж ні — плинуть! Не долом-низом, під натиском вітровіїв, а завдяки «техногенному впливу».
З одного боку, всюдисущий бізнес, який гребе під себе все без розбору, з другого — лісівники, заклопотані створенням на пісках протипожежних доріг і водойм (гостра необхідність!) і так званих реміз (своєрідних зелених оаз для людей, звірини і птиці).
Тому спокій Олешківській піщаній арені не сниться ні влітку, ні взимку. Скрепери знімають верхній шар пустелі, екскаватори вгризаються у глибини, потужні вантажівки спочинку не знають...
І здається, що всі ці пустельні оборудки чиняться хаотично, безконтрольно, з порушенням чинного законодавства. Тільки чи так це?
Точка зору інспекторів
Державна екологічна інспекція Мінприроди України у Херсонській області вдалася до крайнього заходу — тимчасово призупинила реалізацію піску державним же підприємством «Цюрупинське лісомисливське господарство».
Екологи б'ють на сполох: тільки одне комунальне підприємство «Олешки» торік реалізувало понад 35 тисяч тонн піску на суму 447,7 тис. грн. Факт призупинення піщаного промислу, здається, перший.
В. о. начальника державної екологічної інспекції в області Сергій Соломенніков говорить, що такий крок продиктований не емоціями, як декому здається, чи якимись іншими факторами:
— Нинішній уряд поставив перед нами, природо охоронцями, невідкладне завдання: навести лад із використанням надр, у тому числі й піску. А пісок цей — самі розумієте...
Розумію, бо не раз був свідком трибунних і паперових боїв повпредів української влади з розробниками дарів (дармівщини) природи, А результат?..
— Результат буде! — упевнений Сергій Соломенніков. — У природі, нашому спільному домі, повинен бути порядок.
Що ж показала позапланова перевірка дотримання природоохоронного законодавства Цюрупинським лісомисливським господарством, яке завжди було «найгарячішою точкою» Олешківської піщаної арени?
— Почну з того, що підприємством «Цюрупинське лісомисливське господарство» досі не оформлений державний акт на право постійного землекористування, — знайомить із результатами інспекторського рейду Сергій Соломенніков. — Воно не подало матеріалів за раніше наданими земельними ділянками, як це передбачено Прикінцевими положеннями Лісового кодексу, а надало лише матеріали лісовпорядкування. А це є порушенням відповідних положень і статей Лісового та Земельного кодексів України.
— Сергію Володимировичу, неоднозначну реакцію навіть пересічного громадянина викликає добування і вивезення піску...
— Пісок — це задавнений головний біль екологів. Безконтрольна розробка надр завжди завдає природі непоправних збитків. Це факт.
— Але ж, наскільки мені відомо, будівництво протипожежних лісових доріг і водойм здійснюється не спонтанно, а за проектом, розробленим проектно-вишукувальним інститутом «Укрдіпроліс».
— Це правда. І проект цей погоджений з Державним управлінням екології та природних ресурсів у Херсонській області ще п'ять років тому. Будують протипожежні дороги і водойми у Цюрупинському та Раденському лісництвах генпідрядники КП «Олешки» і ТОВ «Спецбудмонтаж-02». І все було б нічого, якби... При будівництві зазначених об'єктів піски розробляються на глибину понад два метри, причому — без спеціального дозволу користування надрами. А це є порушенням статей 19,20, 23 Кодексу України «Про надра». Далі. При будівництві доріг та протипожежної водойми не виконуються проектні вимоги щодо складування надлишків піску у відвали та використання його у подальшому для рекультивації. А це є порушенням п. 5 ст. 32 Закону України «Про екологічну експертизу» та ст. 51 «Про охорону навколишнього природного середовища». Крім того, згідно з наданими довідками, державне підприємство «Цюрупинське лісомисливське господарство» незаконно передає надлишки піску генпідрядникам — КП «Олешки» і ТОВ «Спецбудмонтаж-02» в рахунок оплати за виконані роботи. Ті, у свою чергу, здійснюють його протиправну реалізацію згідно з Кодексом України «Про надра».
— І ваша реакція?
— Оскільки вищезазначена діяльність суперечить діючому природоохоронному законодавству, ми вимушені тимчасово заборонити (зупинити) виробничу діяльність КП «Олешки» і ТОВ «Спецбудмонтаж-02». Рішення про відновлення реалізації піску, видобутого при будівництві протипожежних доріг і водойм, може бути прийняте за моїм письмовим дозволом або вищою посадовою особою. За умови, звісно, безумовного усунення порушень вимог природоохоронного законодавства — отримання ліцензії на користування надрами.
В. о. начальника екологічної інспекції області Сергій Соломенніков зауважує, що його рішення з приводу заборони (зупинки) може бути оскаржене в суді. При цьому оскарження цього рішення не звільняє суб'єкта господарювання від його виконання.
...і точка зору лісівників
— Ми уважно ознайомилися з приписом, одержаним із Державної екологічної інспекції, — говорить в. о. директора ДП «Цюрупинське лісомисливське господарство» Віктор Мельниченко. — На перший погляд, може здатися, що лісівники не поважають законодавство, зокрема природоохоронне. Та чи так це? Екологи пред'являють претензії, що у нас немає підтверджуючих документів на надання у користування підприємству лісових ділянок. Але давайте уважно-прочитаємо Прикінцеві положення Лісового кодексу України (розділ 8 пункт 5), який, до речі, вийшов пізніше, ніж Земельний кодекс. Там чітко написано: «До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують право на раніше ненадані землі є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування».
— У вас є такі матеріали?
— Є. І ми їх на вимогу інспекторів надали для ознайомлення. А документи на одержання державного акта на користування землею ми, звичайно, готуємо.
— Але ж, Вікторе Васильовичу, у матеріалах перевірки екологічної інспекції йдеться про незаконний видобуток і продаж піску. Потрібні для цього і гірничий відвід, і ліцензія...
— Ні, ліцензія нам не потрібна: ми беремо пісок для місцевих потреб.
— Та пісок цей не залишається у лісі, а продається.
— Скажу відверто: лісівники поставлені в екстремальні умови. Потрібно будувати протипожежні дороги і водойми? Потрібно, особливо зараз, коли з глобальним потеплінням і людською недбалістю вогонь знищує щороку сотні гектарів лісів. А де брати кошти?
У відповідь на це запитання 09.09.2008 р. вийшло розпорядження голови облдержадміністрації Бориса Сіленкова за № 1157
«Про затвердження Положення про порядок фінансування проектування і будівництва тимчасових доріг та водойм протипожежного призначення в лісах області за рахунок надлишку грунту, який утворюється при виконанні будівельних доріг».
Юридично «государеве око» благословило реалізацію «надлишку грунту», поклавши на райдержадміністрації обов'язки всіляко сприяти цій гірничо-фінансовій схемі.
...Директор державного інституту «Укрдіпроліс» Степан Кривов'язий, котрий не тільки займався проектування протипожежних об'єктів, а й сам садив у пісках дерева, говорить, що будівництво доріг і водойм — завдання стратегічне:
— Із приводу суперечок навколо проблеми поставимо питання: що ми хочемо берегти — піски чи ліси? Згідно з настановами ведення лісового господарства, на кожні 300—400 гектарів насаджень має бути влаштована одна водойма. Плюс через кожних 100 метрів — протипожежні розриви. А будувати дороги сам Бог велів, інакше від масових лісових пожеж нам не врятуватися!
Степан Кривов'язий твердить, що при будівництві протипожежних об'єктів надлишки піску є і будуть.
— І що робити? — запитує співрозмовник. — «Прирощувати» цим піском кучугури? То чи не краще продавати і на виручені гроші в умовах фінансової кризи не припиняти тільки-но розпочаті роботи?
Перший заступник головного державного екологічного інспектора в області Ольга Філіна зауважує;
— Ми не проти протипожежного будівництва, але все має робитися винятково у законодавчому полі, пройти відповідну експертизу. При цьому слід одержати всі дозвільні документи.
Серед кількох є одне "але". Персональне?
Будують дороги і водойми на пісках, сказано, два генпідрядники — КП «Олешки» і ТОВ «Спецбудмонтаж-02». Створення першого ініціювали Київ і Херсон. Хто ініціював створення другого — невідомо. Зате, подейкують, що «спецбудмонтажників» патронував ні хто інший, як сам... губернатор. Може, тому «патронованим» дозволялося заглиблюватися хоч би й до ядра земного. Не знаю, не знаю...
Згадалися при цьому слова Ольги Філіної: «Всі хочуть працювати з піском. Але...».
Оце «але» для природо охоронців — найбільший головний біль. Довелося Сергію Соломеннікову йти на непопулярні для розробників піску заходи. Він звернувся в обласну прокуратуру з проханням «у випадку порушень вимог чинного законодавства» скасувати розпорядження голови ОДА Бориса Сіленкова.
Прокуратура відреагувала. І Борис Сіленков вимушений новим своїм розпорядженням за № 336 від 6 квітня ц. р. скасувати попередній «піщаний» документ за підписом... Бориса Сіленкова!
Таке враження, що права керівна рука не знає, що робить ліва. Невже такі розпорядження не проходять відповідної експертизи на законність?
Коментуючи означене розпорядження, цюрупинська районна газета «Вісник Олешшя» пише: «Зустрічаючись в Цюрупинську з головами місцевих територіальних громад, народний депутат України Олексій Журавко зазначив, що по області «гуляє» понад 700 «лівих» розпоряджень, яким приписують «авторство» Борису Сіленкову. Не виключено, що саме такими «розпорядженнями» й керувались і ті, хто відряджував екскаватори для перекопування дороги, якою КП «Олешки» транспортує добутий в результаті спорудження пожежної водойми пісок».
...Протипожежні лісові дороги (так робить увесь світ!) будувати потрібно, водойми — теж. Тільки при цьому не слід забувати про законодавство і про те, що вітчизна (природа) у нас — одна. За те, якою ми залишимо її нашим дітям, має боліти душа не тільки у Сергія Соломеннікова, а й у всіх нас. Інакше завтра буде пізно.
Василь ПІДДУБНЯК.
Новий день.-30.04.2009
