on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > Cinema > From the history of Kherson movie > «Під час зйомок я став іншим»


«Під час зйомок я став іншим»

До головної конкурсної програми цьогорічного кінофестивалю «Молодість» увійшла дебютна стрічка уродженця Херсона, 30-річного Дмитра Мойсеева «Такі красиві люди». Герої цієї мелодрами - одна родина та їхня подруга, котрі втекли від цивілізації і оселилися на березі моря. Зйомки картини проходили на Арабатській Стрілці і в Криму, які глядачі можуть легко впізнати на екрані. Натуру ж відтворювали у павільйонах кіностудії ім. Довженка.
Одразу після прем'єри режисер Дмитро Мойсеєв розповів про свою роботу над фільмом читачам «Нового дня».

- Дмитре, чому Ви вирішили стати кінорежисером? Це була мрія з дитинства?
- Взагалі-то я мріяв стати математиком, навіть згодом закінчив мехмат Національного університету ім. Т. Шевченка. А інтерес до кіно з'явився у школі, після перегляду науково-популярного фільму про створення всесвіту. Мене вразило те, як він цікаво був знятий, і я зрозумів, що хотів би бути кінорежисером. Проте на той час я не мав практично ніякого культурного досвіду, не знав літератури, мистецтва, весь час витрачав на математику.

На мехмат я вступив доволі легко, але там практично не вчився, з головою поринувши у театр, кіно, літературу. За часів студентства я прочитав купу книжок, робив це навіть під час лекцій. А після мехмату вступив до Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Вчитися було важко, не завжди я міг знайти спільну мову з викладачами. Але згодом зняв свою першу картину - короткометражку «В мене є друг». У 2009 році вона навіть була показана на кінофестивалі «Молодість» і отримала приз від фонду імені Гайнріха Бьолля. Завдяки цій нагороді я почав працювати над сценарієм нової стрічки, а потім шукав гроші для зйомок. Шукав довго, поки не вдалося отримати підтримку від держави, яка повністю профінансувала роботу над «Такими красивими людьми» в розмірі близько 6 млн. гривень.

- Як виникла історія цієї картини?
- Деякі персонажі були взяті з інших моїх незнятих сценаріїв. Сама ж історія виникла під час роботи. Всі чотири роки, які я їй присвятив, були наповнені неймовірним згустком енергії, від якої я звільнився лише вчора, після прем'єри картини.

- Знаю, що під час зйомок у Вас було чимало проблем, на кіностудії ім. Довженка вам встромляли палиці в колеса. Що допомогло вистояти і довести справу до кінця?
- Задум і розуміння того, що не варто робити заздалегідь неправильні речі. Фільм, звісно, недосконалий, поступається багатьом стрічкам, які я вважаю своїми улюбленими. Проте, якби я побачив «Такі красиві люди» чотири роки тому, то сказав би: «Ось саме так я й хотів би зняти цей фільм!».

- Ви знімали картину на кіноплівці. Чому це було так важливо для Вас, адже зараз практично все кіно знімається на цифрових носіях, а кінотеатри майже перестали працювати з плівкою?
- Тому що я бачу шалену різницю між плівкою і цифрою. Зняте навіть на найкращу цифру кіно можна завжди відрізнити від знятого на класичний носій. Тож коли я захищав свій проект під час презентації для отримання державного фінансування, мені довелося пояснювати, навіщо мені плівка. Я розповів щось про художньо-естетичну складову і, мабуть, пояснив усе так, що питань з цього приводу ні в кого більше не виникало.

- Дмитре, моїм землякам цікаво, коли вони зможуть побачити фільм у прокаті? Чи відомо, коли він вийде на екрани наших кінотеатрів?
- Навіть не знаю. Говорити про це зарано, оскільки на «Молодості» була показана поки що єдина, виготовлена з пилу з жару копія стрічки з англійськими субтитрами. Зараз я сподіваюся на подальшу фестивальну долю картини і водночас радий, що прем'єра відбулася на «Молодості», бо це вдома, на рідній землі.

- Скільки тривали зйомки картини?
- Знімальних днів було дуже мало - лише 25. До того ж, затягнулося спорудження декорацій, виникли проблеми під час натурних зйомок на Арабатській Стрілці. Робилося все в авральних умовах. Наприклад, сцену застілля на березі моря ми знімали покадрово протягом семи днів. Оскільки це був жовтень, то кожного ранку вирішували, що зніматимемо, виходячи з прогнозу синоптиків на той чи інший день.

- Картина вийшла дуже теплою, людяною, ніжною. У житті Ви такий же?
- На жаль, ні. Такі риси в мене є, проте під час зйомок з'явилися ознаки іншої людини - більш жорсткої. Тепер я можу спокійно комусь сказати в очі свідому брехню, що раніше для мене було абсолютно неприпустимим.

- Вас самого ці зміни не лякають?
- Скоріше, мені це неприємно, хоча й з'явилося не просто так. Якщо від цього залежатиме, буде знятий мій фільм чи ні, вдасться мені отримати бажаного актора на ту чи іншу роль або ж ні, фільмуватиме його саме той оператор, який мені потрібен чи ні, то я можу спокійно збрехати.

- Ви щаслива людина?
- Так. Напевно, так. Досі головним днем мого життя було 25 жовтня 2009 року, коли пройшла прем'єра першого фільму, який я теж довго і дуже складно робив. Тепер я взагалі пам'ятаю дуже мало, що було зі мною до того. А другий важливий день був учора, коли відбулася прем'єра фільму «Такі красиві люди». Вона поставила велику крапку у моєму житті.

- Після прем'єри я спілкувався з різними глядачами, думки і враження не співпадали. Одним фільм дуже сподобався, інші категорично його не сприйняли. Ви готові до того, що хтось його критикуватиме?
- Звичайно. Навіть із друзями-режисерами ми так само полярно дивимося на одні й ті самі картини. Після перегляду якогось фільму хтось може сказати: «Це - шедевр!», а інший вийде з зали розчарованим. Таке буває. Якщо ж фільм комусь категорично не сподобався, то чому ж вони не вийшли з зали під час перегляду? Навіщо витрачати свій час на те, що тобі не подобається?

- Чи є нові задуми для наступних фільмів?
- Є, але задумами це можна назвати дуже умовно. Вони з'являться лише тоді, коли почнеш серйозно працювати над якимось сценарієм. Проте говорити про все це зарано. Знаєте, я таким спустошеним прокинувся сьогодні вранці, треба трохи відпочити, прослідкувати за друком копій свого фільму і лише потім працювати над чимось новим, шукати підтримку для втілення подальших задумів.
- Дякую за інтерв'ю!

Олег Батурін
«Новий день».- №48 (5095).- 28.11.2013.- стр.20

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page