Співробітники Херсонського художнього музею ідентифікували 25 картин з викраденої російськими окупантами колекції
18.01.2023 23:42
25 картин з викраденої російськими окупантами колекції Херсонського обласного художнього музею ім. О.Шовкуненка ідентифікували його співробітники по фото. Як стверджують музейники, це небагато, бо під виглядом так званої “евакуації” наприкінці жовтня-початку листопада минулого року було вивезено понад 10 тисяч творів мистецтва. На сьогодні робота з розпізнавання картин триває. Як вона розпочалась, що відбувається і де зараз можуть бути викрадені твори мистецтва Суспільному розповіла завідувачка інформаційно-масового відділу Херсонського обласного музею ім. О. Шовкуненка Лариса Жарких.
Процес ідентифікації втрачених творів мистецтва розпочався 5 листопада, розповідає Лариса Жарких. Того дня на ресурсі “Тверезий погляд” співробітники музею натрапили на статтю Тетяни Худякової “Осколки братской любви в тротиловом эквиваленте".
"Текст супроводжували світлини, на яких одразу в око впали дві музейні роботи — мініатюра Івана Похитонова “Пікет на березі річки. Захід сонця” та “Пейзаж Парижа” Михайла Андрієнко–Нечитайла. Це стало сигналом до пошуку на фотографіях інших робіт, адже інформація статті підтверджувалась наочно. Сумнівів, що музейна колекція на той момент перебувала в Сімферополі, не було", — згадує Лариса.
Перші роботи вдалось упізнати одразу, розповіла співробітниця музею. Цей підхід назвала швидким та імпульсивним, проте, каже він був дуже результативним. Хоча, за її словами, неможливо втримати в пам’яті всі майже 14 тисяч робіт. Саме стільки налічувала музейна колекція напередодні окупації.
“Спрацював підхід "Дівчата, хто що впізнає?” Від переконання, що якась із картин стовідсотково наша до впізнання самої роботи або автора. Наприклад, заступниця директора музею Владислава Дяченко одразу впізнала “Хати на заході сонця” Соколова, згодом у досить непевному зображенні визначила “Біля тихої пристані” Іларіона Прянішнікова. Часом впізнавали автора по його творчому почерку", — розповіла Лариса.
Над однією з робіт, згадує музейниця, довелось попрацювати трохи довше. Сумнівів у тому, що вона з колекції художнього музею, не було жодних.
"Одна з робіт не давала спокою. Впевненість, що вона належить до нашої музейної колекції, є, але серед фотозображень чомусь знайти її не виходило. І тут на допомогу прийшла директорка музею Аліна Доценко: “Це Курнаков, шукайте серед його робіт”. І точно — то був пейзаж “Осіння пора” херсонського корифея. Через день, 7 листопада, ми вже дали першу інформацію про ідентифікацію робіт з музейної колекції", — згадує Лвриса Жарких.
Сімферопольські світлини зацікавили не лише херсонських музейників, а й журналістів, каже Лариса. Саме їм вдалось отримати якісніші світлини, які згодом вони передали співробітникам музею.
"Журналістка та розслідувачка Ганна Мамонова, в цей час працювала над статтею про пограбування херсонських музеїв. Ганна зв’язалась з авторкою статті отримала від неї якісні зображення і поділилась з нами. Після цього вдалось детальніше розгледіти світлини й упізнати деякі картини — за зображенням, навіть по частині зображення, за інвентарними номерами на зворотному боці, за якими твори зареєстровані в інвентарних книгах, або за підписом", — розповідає Лариса Жарких.
За її словами, загалом на світлинах, відзнятих у сімферопольському Центральному музеї Тавриди, впізнали як мінімум 25 творів з Херсонського художнього музею. Звірка, яку проводить зберігачка музейних фондів Ганна Скрипка, триває.
"Цифру 10 тисяч робіт неодноразово підтверджував багатьом ЗМІ директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін. Він дотримується версії про “евакуацію”, стверджує, що твори мистецтва начебто передані “на збереження”, що він за “наказом від керівництва” готовий їх повернути Херсонському художньому музею, але від відповіді на запитання, кого він вважає керівництвом музею, весь час ухиляється", — каже Лариса.
