Проект
Про затвердження плану заходів з вирішення проблемних питань розвитку в'їзного й внутрішнього туризму та їх державної підтримки в умовах фінансової кризи
План заходів з вирішення проблемних питань
розвитку в'їзного й внутрішнього туризму та їх державної підтримки в умовах фінансової кризи
1. Забезпечити приведення цінової (тарифної) політики за послуги, що надаються пасажирським туристичним суднам у портах (причалах) України, у відповідність з постановами Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та від 12 жовтня 2000 року № 1544 „Про портові збори".
З цією метою проаналізувати:
- стягнення непередбачених законодавством України додаткових зборів і інших плат за послуги, що надаються пасажирським туристичним суднам у портах (причалах) України;
- обґрунтованість підвищення зборів і вартості послуг, що надаються пасажирським туристичним суднам у морських торговельних портах України, встановлених наказом Мінтрансу України № 214 від 27.06.1996 р. „Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України" (зареєстрований в Мін'юсті 24.07.1996 р. за № 374/1399).
Мінтрансзв'язку, Мінекономіки, МКТ разом з Туристичною асоціацією України.
Протягом місяця.
2. Надати інформацію та пропозиції щодо ефективності управління річковими причалами й портовими комплексами, що належать до державної власності та були передані на умовах оренди, та діяльності приватизованих причалів і портових комплексів.
ФДМ, Мінтрансзв'язку разом з Туристичною асоціацією України.
До 1 січня 2010 року.
3. Привести до міжнародних стандартів статистичну звітність у сфері туризму. Взяти за основу такі основні характеризуючі показники:
- доля туризму у ВВП України та його частка в експорті послуг у порівнянні із загальноєвропейськими показниками;
- міжнародний рейтинг конкурентоспроможності вітчизняного турпродукту та туристичної привабливості України;
- доходи від проживання та споживання подорожуючими туристичного продукту (послуги);
- надходження іноземної валюти від експорту послуг;
- надходження обов'язкових податків і зборів від туристичної діяльності;
- зайнятість та обсяги інвестицій у сфері туризму.
Держкомстат, МКТ разом з Туристичною асоціацією України.
До 1 січня 2010 року.
4. Організувати Національні експозиції туристичних можливостей України на міжнародних туристично-виставкових заходах, що проходять щорічно в містах Берліні, Варшаві, Лондоні та Москві, для вітчизняних туроператорів, які займаються виключно прийомом та обслуговуванням іноземних туристів в Україні. Для цього використати кошти державного бюджету, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 554 „Про затвердження Державної цільової програми формування позитивного іміджу України на період до 2011 року".
МЗС, МКТ, Мінекономіки, Мінфін разом з Туристичною асоціацією України.
Постійно.
5. Розробити комплекс заходів з пропагування туристичних можливостей України за кордоном. Внести пропозиції щодо їх запровадження за рахунок коштів державного бюджету, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від З червня 2009 р. № 554 „Про затвердження Державної цільової програми формування позитивного іміджу України на період до 2011 року".
МКТ, МЗС, Мінекономіки, Мінфін разом з Туристичною асоціацією України.
До 1 січня 2010 року.
6. Проаналізувати:
- проблеми, пов'язані з проїздом туристичних автобусів центральними вулицями міст України, їх під'їздом до готелів і об'єктів показу, короткочасними зупинками біля них та облаштуванням стоянок;
- обгрунтованість стягнення плати за в'їзд туристичних автобусів на територію річкових і морських вокзалів у містах Києві, Запоріжжі, Дніпропетровську, Одесі, Севастополі та Ялті.
Вжити невідкладних заходів щодо їх вирішення.
МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні" Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
Протягом місяця.
7. Забезпечити виїзд, в'їзд та проїзд туристичних автобусів територією річкових і морських вокзалів, насамперед, в містах Києві, Запоріжжі, Дніпропетровську, Одесі, Севастополі та Ялті, а також короткочасні стоянки в аеропорту „Бориспіль" для туристичних автобусів, що надають трансферні послуги.
МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна Київська та Севастопольська міські держадміністрації» разом з Туристичною асоціацією України.
Протягом місяця.
8. Провести моніторинг формування цін при відвідуванні організованими групами туристів і екскурсантів пам'яток культурної спадщини та унеможливити їх підвищення під час туристичного сезону. Внести відповідні пропозиції.
МКТ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київська та Севастопольська міські держадміністрації разом з Туристичною асоціацією України.
Протягом місяця.
9. З метою забезпечення безпеки іноземних туристів під час їх перебування в Україні посилити охорону громадського порядку в місцях стоянок пасажирських туристичних суден, аеропортах, залізничних вокзалах.
МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,» Київська та Севастопольська міські держадміністрації
Постійно.
10. Для захисту прав споживачів та їх поінформованості про види послуг забезпечити розробку Національного стандарту України „Послуги туристичні. Туристичні оператори та туристичні агентства. Терміни та визначення".
Держспоживстандарт, МКТ
разом з Туристичною асоціацією
України.
ІУ квартал 2009 року.
11. Організувати та провести рейтинг навчальних закладів різного рівня акредитації, що готують спеціалістів для сфери туризму, проаналізувати зайнятість випускників за фахом та якість їх підготовки.
За результатами внести пропозиції Кабінету Міністрів України щодо покращання підготовки фахівців для сфери туризму.
МОН, МКТ разом з Туристичною асоціацією України.
Протягом кварталу.
12. Провести моніторинг виконання:
- Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. № 583;
- заходів щодо розвитку іноземного й внутрішнього туризму, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 390-р.
5 За результатами внести пропозиції Кабінету Міністрів України.
МКТ разом з відповідальними виконавцями за конкретні напрями та Туристичною асоціацією України.
Протягом кварталу.
13. Забезпечити супроводження у Верховній Раді України проектів законів України, спрямованих на мінімізацію наслідків фінансової кризи для сфери туризму:
-про внесення змін до Закону України «Про туризм» (реєстр. № 0926 від 23.11.2007 р.) щодо зняття обмежень на здійснення туроператорської діяльності;
-про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оподаткування послуг у галузі туризму), реєстр. № 2389 від 17.04.2008 р.;
-про внесення змін до статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість» (щодо оподаткування послуг з в'їзного туризму);
-про внесення змін до статті 15 Закону України «Про туризм» (щодо фінансового забезпечення відповідальності туроператора з організації виїзного туризму).
МКТ, Мін'юст разом з Туристичною асоціацією України.
До прийняття відповідного закону.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження плану заходів з вирішення проблемних питань розвитку в' їзного й внутрішнього туризму та їх державної підтримки в умовах фінансової кризи"
1. Обгрунтування необхідності прийняття проекту розпорядження
Проектом розпорядження пропонується вирішити проблемні питання розвитку пріоритетних для держави видів туризму - в'їзного та внутрішнього та забезпечення їх реальної державної підтримки в умовах фінансової кризи.
Зокрема,
1. В порушення постанов Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та від 12 жовтня 2000 року № 1544 „Про портові збори" при наданні послуг пасажирським туристичним суднам у портах (причалах) України на місцях незаконно стягуються портові збори та інші види платежів на власний розсуд. Наприклад, наказом ДП „Одеський морський торговельний порт" № 164 від 25.02.2009 р. (видається щорічно) встановлено додатковий непередбачений законодавством України збір за обслуговування пасажирів на морському вокзалі (посадка й висадка пасажирів, у т.ч. дітей) у розмірі 32,92 грн. без урахування ПДВ. Фактично встановлений незаконний збір за вихід круїзних туристів у портові міста, хоча при цьому ніяких послуг від порту вони не отримують. В цілому ж за літній сезон лише одна круїзна компанія на ці незаконні „побори" витратила до 500 тисяч гривень.
Слід також зазначити, що Мінтрансзв'язку систематично здійснює підвищення зборів і вартості послуг, що надаються пасажирським туристичним суднам. В той же час якість послуг тільки погіршується, а порти й причали не відповідають належному технічному стану, захаращені, порушуються норми їх утримання, а також інших гідротехнічних споруд, що створює небезпеку судноплавства України.
Більше того, всупереч наказу Мінтрансу України № 214 від 27.06.1996 р. „Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України", який передбачає стягнення зборів лише з суден закордонного плавання, такі платежі самовільно незаконно стягуються й з суден внутрішнього плавання, в т.ч. з круїзних туристичних теплоходів.
Все це необгрунтоване призводить до збільшення вартості туристичного продукту, виникнення конфліктних ситуацій, що в цілому негативно позначається на іміджі України, оскільки споживачами цих послуг, як правило, є іноземні туристи. А найголовніше - у портах (причалах), користуючись монопольним становищем, посадові особи зловживають своїм службовим положенням, безпідставно, на свій розсуд, встановлюють різного роду законодавче не передбачені „побори". Як наслідок, круїзні компанії несуть значні збитки, оскільки ціни на туристичний продукт для закордонного споживача формуються заздалегідь, як правило, на два роки вперед, про що укладаються зовнішньоекономічні контракти із зарубіжними партнерами.
2. В останні роки намітилася тенденція передачі причалів і портових комплексів, що належать до державної власності, в оренду, а також їх приватизація комерційними структурами, що обґрунтовується необхідністю покращення технічного стану цих причалів та економічною ефективністю їх використання.
Насправді ж, ситуація прямо протилежна. Наприклад, серйозне занепокоєння сьогодні викликає технічний стан глибоководних причалів №№ 7 і 8 в Київському річковому порту, причалу Тарасова Гора (м. Канів), порту в м. Кременчук та інших, до яких швартуються круїзні туристичні пасажирські теплоходи. Ремонт цих причалів, їх тралення і водолазний огляд тривалий час не проводяться, що створює небезпеку як для пасажирів, так і судноплавства в цілому. Окремі з них майже аварійні. А Київський річковий вокзал своїм занедбаним станом приголомшує іноземних туристів та, на їх думку, просто ганьбить столицю України.
3. Сьогодні національна туристична статистика складається із суцільних парадоксів, туманних лабіринтів і райдужних звітів. Однак, все це надзвичайно далеке від реального стану справ у туризмі. Негативна практика, що склалася, всіх іноземців, які перетинають державний кордон, відносить до туристів. Так, у 2008 році Україну нібито відвідало близько ЗО млн. іноземних громадян. Водночас, тільки 1,4 млн. із них офіційно проживали в готелях і санаторно-курортних закладах та споживали туристичний продукт. Більше того, ліцензованими туроператорами та турагентами обслуговано в минулому році лише 650 тисяч (2 відсотки) іноземних туристів, а столицю України відвідало 316 тисяч (1 відсоток) від задекларованої кількості іноземних туристів.
Діючою методикою також визначена частка продажів від 60 до 80 відсотків, що припадає на туристичне споживання у суміжних до туризму сферах - готелях, ресторанах, пасажирському транспорті, культурі, спорту, фінансових і страхових послугах. Наприклад, в 2008 році пасажирським транспортом було перевезено близько 8 млрд. пасажирів. Вартість квитків для 80 відсотків тих, що скористалися авіаційним, автомобільним, водним, залізничним транспортом, автоматично включається в обсяги туристичної діяльності. Це просто абсурд.
В той же час, згідно з дослідженнями експертів Всесвітньої ради подорожей та туризму (WTTC) безпосередня доля індустрії туризму в ВВП України складає всього 1,6 відсотка (загальноєвропейський показник - 10 відсотків), частка туризму у експорті послуг становить лише 3,3 відсотки (загальноєвропейський показник - ЗО відсотків). Серед 181 країни, що досліджувались міжнародними експертами, туристична галузь України займає 104 місце за долею в національній економіці і 77 місце - в рейтингу конкурентоспроможності та туристичної привабливості.
Все це свідчить про необхідність невідкладних змін у підходах до визначення статистичних даних у сфері туризму, а відтак - з'ясування реального місця сфери туризму в економіці держави.
4. Відсутність планомірної роботи по формуванню іміджу України як європейської держави, привабливої для в'їзного туризму, а також податкового та фінансового стимулювання експорту туристичних послуг робить національний туристичний продукт неконкурентоспроможним на світовому туристичному ринку, стримує розвиток організованого в'їзного туризму та негативно позначається на відрахуваннях до бюджету держави.
Вкрай недостатньо видається за державні кошти інформаційних матеріалів іноземними мовами (як це робиться багатьма країнами світу), що характеризують Україну туристичну, не розміщуються рекламні матеріали в зарубіжних засобах масової інформації (як друкованої, так і ТВ), не організовуються прес-тури для зарубіжних журналістів та екскурсійні тури для представників іноземних туристичних компаній.
На всесвітньовідомих міжнародних туристичних виставках державою не організовуються креативні Національні експозиції. Цим самим Україна позбавляється ефективних можливостей просування національного турпродукту на міжнародному ринку. Висока вартість робочого місця (наприклад, на Лондонському ярмарку вона складає близько 5 тисяч євро; сюди не входять так звані опосередковані витрати -авіапереліт, проживання та харчування двох осіб, виготовлення та перевезення інформаційно-рекламних матеріалів) не дозволяє більшості туроператорів, що займаються лише в'їзним туризмом, відвідувати такі заходи. Завдяки прагматичній державній політиці з цих питань, наприклад, в Єгипті туризм на 70 відсотків формує бюджет країни.
5. До цього часу відсутня цілеспрямована державна політика з пропагування туристичних можливостей України за кордоном (не ведеться відповідна робота дипломатичними представництвами України за кордоном, немає відеороликів про Україну на провідних зарубіжних телеканалах, не організовуються національні туристичні експозиції на відомих міжнародних виставкових заходах тощо). Вся ця робота лягла неймовірним тягарем на плечі безпосередньо виробників турпослуг для іноземних туристів (їх сьогодні лише декілька десятків із майже 7 тисяч ліцензованих турпідприємств).
Саме вони, як інструмент формування позитивного іміджу України, презентації її туристичних можливостей, потребують державної підтримки у пропагуванні України туристичної за кордоном за рахунок коштів державного бюджету. Адже такі підходи притаманні всім країнам, які фінансують національні туристичні експозиції, інші інформаційні заходи за кордоном про туристичні можливості своїх країн. Таким чином, державами досягається суттєвий економічний ефект - збільшення іноземних туристів і обсягів наданих послуг, а відтак - значних валютних надходжень як безпосередньо від туризму, так і інших суміжних сфер і галузей (Туреччина, Єгипет, Польща, Франція, Італія, Іспанія тощо).
6. Суцільна байдужість до іноземних туристів, що відвідують нашу державу та витрачають валютні кошти на послуги та сувеніри під час перебування. Адже держава, не вкладаючи ніяких коштів та значних зусиль, за рахунок іноземних туристів може вирішувати нагальні соціально-економічні завдання (створення робочих місць, розбудова інфраструктури, в т.ч. комунальної, тощо).
В Україні ж протягом багатьох років не вирішуються питання проїзду туристичних автобусів центральними вулицями міст активного розвитку туризму, їх під'їзду до готелів і об'єктів показу. Не враховується особливість, що іноземні туристи, як правило, люди похилого віку і їх не можна викинути за кілометр від готелю або об'єкту показу (як це має місце).
Саме звідси формується уявлення про Україну, її імідж як гостинної держави. А такі підходи незадовільного обслуговування іноземних туристів сприяють формуванню й поширенню негативних відгуків про перебування в Україні, а відтак - небажання відвідувати її надалі.
7. Викликає подив у іноземних туристів стан річкових і морських портів, їх захаращеність, порушення норм утримання причалів та інших гідротехнічних споруд, що створює небезпеку судноплавства, особливо в містах Києві та Юаневі (причал „Тарасова Гора").
Більше того, на місцях керівництвом портів незаконно стягуються збори за виїзд (в'їзд і проїзд) туристичних автобусів територією річкових і морських вокзалів, насамперед, в містах Києві, Запоріжжі, Дніпропетровську, Одесі, Севастополі, Ялті та інші види платежів на власний розсуд в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1544 „Про портові збори" та наказу Мінтрансу України від 27.06.1996 р. № 214 „Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України" (зареєстровано в Мін'юсті України від 24.07.1996 за №374/1399).
8. На популярних об'єктах туристичного показу без попередження заздалегідь та під час активного сезону (коли ціни на туристичне обслуговування вже сформовані, а послуги реалізовані) встановилася й поширилася негативна практика стягнення різного роду додаткових плат за так зване «обслуговування». В той час, коли за відвідання об'єктів показу передбачено вхідні квитки, які своєчасно оплачуються.
9. Останнім часом значно погіршилася криміногенна ситуація в місцях стоянок пасажирських круїзних туристичних суден.
Наприклад, в червні ц.р. в місті Запоріжжі група молодиків (до 100 осіб) здійснила хуліганський напад на теплохід, на якому перебували іноземні туристи. Екіпаж змушений був власними силами (за допомогою брандзбойтів) захищати себе та іноземних туристів.
В Севастополі мають місце непоодинокі випадки проникнення сторонніх осіб у нетверезому стані на теплоходи. Міліція ж, замість вжиття термінових заходів щодо посилення громадського порядку, запропонувала укласти договір на охорону суден за відповідну плату. Заява ж від постраждалих членів екіпажу була проігнорована. Більше того, в цьому місті біля причалів існує розгалужена мережа ресторанів і барів, цілодобова діяльність яких (крики, лайка відвідувачів, гучна музика тощо) заважає спокою літніх іноземців.
На річковому вокзалі в м. Києві стало звичною практикою перебування колон демонстрантів, які в очікуванні мітингів і демонстрацій вживають алкогольні напої, наркотичні речовини тощо на очах шокованих іноземних туристів.
Такі випадки непоодинокі. Все це підриває авторитет нашої держави як гостинної, дружньої та безпечної для перебування іноземців.
10. Розробка Національного стандарту України (ДСТУ) „Послуги туристичні. Туристичні оператори та туристичні агентства. Терміни та визначення" є логічним кроком адаптації вітчизняного законодавства в сфері туризму до норм ЄС, зокрема необхідності його гармонізації з міжнародним стандартом ЕN 13809:2002 Тоurism services - Тгаvеl аgencies аnd tour ореrаtоrs - Теrminology. Метою розробки проекту стандарту є полегшення порозуміння між споживачами й постачальниками туристичних послуг (туроператорами й турагентами), поінформованість споживачів про види послуг та умови обслуговування незалежно від країни (місця) їх надання й свідомого вибору таких послуг, що, безумовно, сприятиме захисту прав споживачів.
З розробкою та прийняттям даного стандарту буде встановлено понятійно-термінологічний апарат у сфері туризму, що стане термінологічною основою туристичної діяльності в цілому та слугуватиме правовим підґрунтям для вдосконалення всього законодавства України з питань туризму. Це, безумовно, буде реальним кроком державної підтримки розвитку вітчизняного туризму.
11. Викликає занепокоєння проблема підготовки кадрів для сфери туризму.
По-перше, на сьогодні існує достатня кількість навчальних закладів як профільних, так і непрофільних (мають відповідні факультети), що готують спеціалістів для сфери туризму. Водночас, випускники вузів, працевлаштувавшись безпосередньо за фахом на туристичні підприємства, мають багато нарікань від роботодавців щодо якості їх підготовки та суттєвих прогалин у знаннях.
По-друге, не менш серйозною є проблема відсутності таких фахівців як екскурсоводи, гіди-перекладачі тощо.
Ось чому, на порядку денному нагальним постає питання проведення моніторингу навчальних закладів та з'ясування реального стану справ з підготовки кадрів для сфери туризму.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою проекту розпорядження є:
- державне стимулювання розвитку в'їзного та внутрішнього туризму, особливо в умовах фінансової кризи;
- створення умов для конкуренції вітчизняного туристичного продукту (послуг) як на внутрішньому, так і міжнародному ринках;
- збільшення обсягів в'їзного та внутрішнього туризму в Україні;
- зменшення вартості туристичного продукту/послуг;
- стимулювання розвитку туристичної галузі України в цілому;
- створення привабливого іміджу України як туристичної держави. Проектом розпорядження Кабінету Міністрів України затверджується План заходів з вирішення проблемних питань розвитку в'їзного й внутрішнього туризму та їх державної підтримки в умовах фінансової кризи.
3. Правові аспекти
У даній сфері суспільних відносин діють постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", від 12.10.2000 р. № 1544 „Про портові збори" та від 03.06.2009 р. № 554 „Про затвердження Державної цільової програми формування позитивного іміджу України на період до 2011 року", а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 390-р.
Прийняття даного проекту розпорядження не потребуватиме внесення змін до інших нормативно-правових актів, але передбачається розроблення нових проектів законів України, спрямованих на мінімізацію наслідків фінансової кризи для суб'єктів туристичного підприємництва.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття запропонованого проекту розпорядження Кабінету Міністрів України не потребує витрат з Державного бюджету України, а виконання запропонованих заходів призведе до його наповнення.
5. Громадське обговорення
Даний проект розпорядження розроблений з урахуванням пропозицій туристичної громадськості з усіх регіонів України, обговорений на засіданні робочої групи Всеукраїнської громадської організації - Туристична асоціація України, оприлюднений 16 липня 2009 року на офіційному сайті Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України і зауважень не отримав.
6. Прогноз результатів
Прийняття цього проекту розпорядження Кабінету Міністрів України сприятиме створенню конкурентоспроможного вітчизняного турпродукту, збільшенню надходжень до Державного бюджету України, в т.ч. валютних і, що найголовніше, забезпеченню реалізації нагальних соціально-економічних завдань (диверсифікація робочих місць у туристичній та суміжних галузях національної економіки, збереження існуючих робочих місць тощо), створення привабливого іміджу України за кордоном як гостинної туристичної держави.
Управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації http://uct.artkavun.kherson.ua/
