on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Tourism, rest, entertainment > Farmsteads of green tourism > A base of rest is in Khorlakh > Порт Хорли, Каланчацький район

Порт Хорли, Каланчацький район 

Село розташоване на однойменному півострові, що омивається Чорним морем, засноване 1897року на землях поміщиці Фальц-Фєйн поселенцями, що в пошуках кращої долі прийшли сюди з різних місць.

Виникли Хорли як морський порт, через який вивозилось за кордон товарне зерно з поміщицьких маєтків Дніпровського повіту. Для встановлення зв'язку з віддаленим портом у вересні 1898 року відкрилася телеграфна лінія, що з'єднала Хорли з Перекопом. З 1903 року тут почав діяти морський порт, до якого того року причалило 6 торговельних суден з Пірея, Кардіфа та інших портів. З цього часу населений пункт одержав офіційну назву - Порт Хорли. Основним вантажем, який експортувався через Хорли, був хліб, головним чином озима пшениця, також жито, ячмінь, що мали широкий попит за кордоном. Торговельні операції порту швидко зростали - 1907 року з Хорлів відправлено до Англії, Греції, Німеччини, Італії та Голландії 2,2 млн пудів вантажів.

Крім зовнішньоторговельних зв'язків, порт здійснював каботажні рейси до портів і пристаней Чорноморського басейну - Одеси, Херсона, Севастополя, Миколаєва, Скадовська, містечка Станіслава Херсонського повіту та інших пунктів.
Тяжким було становище робітників Хорлівського порту. Вантажникам доводилось працювати вдень і вночі; в пилюці, що просякала в легені, вони на плечах носили до пароплавів важкі мішки. В спеку й негоду жінки-робітниці не відходили від віялок. Напередодні першої світової війни в Хорлах проживало 1675 мешканців (882 чоловіки та 793 жінки). На все село було 88 корів та 214 овець, кіз і свиней. Тому жителі Хорлів, не зайняті в порту, змушені були наймитувати в поміщицьких та куркульських господарствах.
Розгортанню боротьби трудящих сприяла революційна пропаганда, що проїздилась напередодні першої російської революції 1905-1907 років. 

Під керівництвом місцевої організації РСДРП, яка виникла тут 1905 р., трудящі Хорлів взяли діяльну участь у подіях першої російської революції.
На початку XX ст. порт Хорли був робітничим селищем, жителі якого мешкали в глинобитних мазанках з двосхилим солом'яним дахом і глиняною підлогою.
В Хорлах, де населення в основному становили робітники, був лише один медичний заклад - аптека з одним фармацевтом.
Народна освіта розвивалася дуже повільно. Лише 1903 року відкрилося земське початкове училище з три-річним курсом навчання.
Роки першої світової війни тяжко відбилися на економіці порту. Після закриття Чорноморських проток і припинення експорту порт не працював, а його робітники опинилися без будь-яких засобів до існування. Багато чоловіків було мобілізовано в армію, чимало сімей втратили годувальників.
Після встановлення в Хорлах радянської влади в січні 1918 року, за ленінським Декретом про землю, найбідніша частина населення одержала 1200 десятан поміщицької землі.

Але вже в березні-квітні 1918 року, як і інші населені пункти Херсонщини, Хорли захопили австро-німецькі загарбники. На початку грудня 1918 року австро-німецькі війська залишили Хорли. Невдовзі сюди вдерся загін білогвардійців, та вороги зустріли рішучий опір населення. У Дніпровському повіті наростав партизанський рух, який особливо посилився наприкінці січня 1919 року (після організації Чаплинського партизанського загону). До загону разом з чаплинцями увійшли повстанці із навколишніх сіл і Хорлів.
На початку 1920 року частини Червоної Армії вибили денікінські війська з Хорлів. Незважаючи на героїчний опір частин 13-ї армії, в червні 1920 року врангелівці захопили Хорли. Масовими виступами відповіли селяни Дніпровського повіту на репресії, примусову мобілізацію до білогвардійської армії. Наприкінці  жовтня - на початку листопада частини Червоної Армії визволили Хорли від білогвардійців.

Відбудова господарства проходила в тяжких умовах. Порт лежав в руїнах. З промислових підприємств 1921 року діяли лише паровий млин, друкарня, палітурна та столярна майстерні. Внаслідок неврожаю 1921-1922 років в місті лютував голод. Понад 600 чоловік голодувало. З 1923 року почалася відбудова порту.

Особливо помітні зрушення в економічному житті Хорлів сталися в другій половині 20-х років. Провідне місце в цьому належало Хорлівському порту, який з жовтня 1926 по квітень 1927 років пропустив понад 31 тис. тонн вантажів. У 1927-1928 рр. порт значно розширено, відбудовано зруйновану під час громадянської війни вузькоколійну залізницю, по якій щодоби транспортувалося близько 100 тис. пудів зерна. Новозбудована залізобетонна пристань забезпечувала водночас здійснення двох навантажувальних операцій. Стала до ладу водонапірна башта, завдяки чому пароплави постачалися прісною водою.
Наприкінці 20-х років в Хорлах створюються нові колективні господарства. На початку 30-х років організовуються колективне господарство ім. 14-річчя Жовтня та сільгоспартіль «Шлях бідноти".

З початком Великої Вітчизняної війни життя було перебудоване на воєнний лад. Населення споруджувало укріплення, окопи. Порту, через який у Крим і на Кавказ безперервно йшов потік хліба з херсонських ланів, були потрібні додаткові робочі руки, їх постачали районні установи, колгоспи. 12 вересня в Хорли вдерлися фашисти, які вчинили над мирним населенням жорстоку розправу. За найменшу непокору били нагайками. 15 жителів розстріляли, 120 насильно відправили на каторгу до Німеччини. Хорли визволили від фашистів 2 листопада 1943 року частини укріпленого району № 116, яким командував полковник П.Т. Петрюк. Окупанти завдали Хорлам величезної шкоди. Тільки збитки порту становили понад 1,8 млн крб.

Одразу ж після визволення розпочались відбудовні роботи. Розгорнула діяльність Хорлівська сільська рада. Відбудовні роботи пішли більш успішно по закінченні Великої Вітчизняної війни, коли в Хорли почали повертатися демобілізовані воїни.
Понад 100 воїнів з Хорлів загинули смертю хоробрих у боях проти ворога. На їх честь в центрі села споруджено обеліск. Багато хорлівців за мужність і відвагу удостоєні урядових нагород.

1945 року порт одержав два крани вантажопідйомністю 1,5 тонни кожен. Суцільним потоком текло через порт таврійське зерно з колгоспів та радгоспів. 1950 року для кращого ведення господарства колгоспи ім. 14-річчя Жовтня та «Шлях бідноти» об'єдналися під назвою ім. 14-річчя Жовтня. На кінець 1945 року Хорлівська МТС мала 30 тракторів, 11 комбайнів, 4 автомашини, 4 молотарки з інвентарем, при МТС працювала ремонтна майстерня. Після визволення від окупантів у Хорлах мешкало близько 500 жителів. З допомогою держави населення відремонтувало 100 будинків, зруйнованих під час боїв та окупації. Відновила роботу лікарня. Почали працювати сільмаг, аптека, поштове відділення. Село прикрасилось новими насадженнями декоративних та фруктових дерев.

Відчинились двері семирічної школи, яка з 1950 року стала середньою. Відновив роботу клуб, в якому розгорнулась широка культурно-освітня робота.
Восени 1964 року на базі колгоспу «Шлях до комунізму» створено радгосп «Ключовий». В господарстві радгоспу працювали 649 робітників та службовців, серед них 3 інженери та 35 фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою. Господарство обслуговували 36 тракторів, 14 зернових комбайнів, 29 автомашин.
Хорли відомі і як місце відпочинку. У поєднанні степові та морські повітряні маси створюють сприятливі умови для оздоровлення. Колись Хорли були портом, до причалів якого швартувалися судна під іноземними прапорами. Сьогодні це маленький занедбаний рай, де знаходять відпочинок ті, хто втомився від буденного життя. 

Поліна Рижова
"Акценти".- №35.- 9.09.2009.-стр.8

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page