Прем'єр-міністр Болгарії з'явився на світ у Херсоні
Наступного року виповнюється 50 років з моменту підписання договору, згідно з яким «побраталися» Херсон та болгарське місто Шумен. Болгарська громада нашого обласного центру сподівається, що до цієї події вдасться «придбати» до Херсона гостя, якого називають політичною зіркою Східної Європи – уродженця Херсона Сергія Станішева. Незважаючи на його досить молодий для політика вік – 44 роки, послужний список Сергія Станішева вражає. У 2005–2009 роках він очолював уряд Болгарії, і головною заслугою цього Кабінету міністрів називають те, що Болгарія стала повноправним членом Євросоюзу.
Розповіді про людину-феномен болгарської політики український журнал «Кореспондент» присвятив публікацію у № 5 цього року.
Сергій Станішев народився 1966 року. Його мама – професор факультету слов'янської філології Софійського університету Діна Мухіна – родом із Херсона, і коли настав час пологів, вона приїхала до міста на Дніпрі. Її сестра працювала тут гінекологом, і мати майбутнього політика вирішила, що під наглядом рідні їй буде спокійніше. Батько хлопчика – Димитр Станішев – був одним із видатних діячів Компартії Болгарії.
У рідному місті Сергій прожив лише перші кілька місяців життя, але завжди вважав Радянський Союз своєю батьківщиною, завдяки мамі чудово розмовляє російською. Він закінчив історичний факультет Московського держуніверситету, стажувався у Лондонській школі економіки та політичних наук. З 1995 року Станішев обіймав різні посади в Болгарській соціалістичній партії (БСП), зробивши карколомну кар'єру: був депутатом парламенту, очолював БСП, керував фракцією в парламенті і, нарешті, став «у керма» уряду…
«Чесно кажучи, я лише недавно з подивом дізнався, що Сергій Станішев народився у Херсоні, – зізнається голова правління міської громадської організації “Болгари Херсона” Юрій Паличов. – Для мене це приголомшливий приклад того, як людина з Херсона (хай Станішев і прожив у нашому місті недовго, але все одно він – херсонець!) зумів досягти таких висот». Болгарська громада обласного центру докладає всіх зусиль, щоб Сергій Станішев взяв участь у святкуванні 50-річчя договору про співпрацю між Херсоном та Шуменом.
Приїзд такого видатного європейського політика в «степу України» – не така вже фантастика. Принаймні радник мера Шумена Ніколо Ніколов, який наприкінці минулого року відвідав Херсон, сподівається, що це вдасться зробити. Поки що триває листування з цього питання. До речі, мер Шумена одружений з нашою землячкою – колишньою мешканкою села Львово Бериславського району. Ось така українсько-болгарська дружба.
- Ще під час навчання у школі я був головою Клубу радянсько-болгарської дружби. Хоча на той час ще не знав, що в мені тече болгарська кров, – каже Юрій Палічов. – Мій батько – з кримських болгар, яких у 1940-ті роки депортували до Пермського краю Росії, і за радянських часів болгари зі зрозумілих причин не афішували свою національну приналежність. Але ми хочемо знати, хто ми, свої традиції. Рік тому відбулися перші збори громадської організації «Болгари Херсона». Зараз до неї входять 27 осіб – якщо говорити про зареєстрованих членів. Але в наших заходах беруть участь і наші дружини, діти, тож зустрічі відбуваються дуже жваво.
"Болгари Херсона" відзначають болгарські та "нашенські" (щоб і українські традиції знати!) національні свята, проводять Дні болгарської культури, організовують тематичні виставки. «Прагнемо відновити дружні зв'язки з Болгарією, які були раніше, – зазначає Юрій Федорович. – Так, учні херсонської школи № 55, в якій створено Центр болгарської культури, хочуть листуватися зі своїми ровесниками із Болгарії. А наш музично-драматичний театр – співпрацювати із болгарськими колегами».
Поки що гостре питання для болгарської громади Херсона залишається мовною. Болгарську мову знають лише кілька людей, та й то це, скоріше, її «законсервований» варіант, який існував якийсь час тому, – мова, якою сьогодні говорять у Болгарії, дещо видозмінилася.
«Мріємо відкрити недільну школу, в якій проходили б уроки болгарської мови, – каже Юрій Палічов. – Уряд Болгарії фінансує такі проекти, проте криза вносить свої корективи. Але намагаємося виходити зі становища. Восени минулого року 7 членів нашої організації поповнювали свої мовні знання у Болгарії під час 2-тижневого курсу». "Болгари Херсона" сподіваються, що завдяки такому "підвищенню кваліфікації" вдасться підготувати і одного з членів громади, який надалі зможе навчати юних та дорослих херсонців болгарській мові.
Тетяна Кірпа
«Гривня».- № 10 (843).- 03-10.03.2011.- стор.12
