Без державної підтримки всесвітньо відомий біосферний заповідник «Асканія-Нова» застигне у часі
Заповідний степ завжди манить своєю широтою, незвідністю, нерозораністю. Такого в Європі (і в таких масштабах) не знайти ні в Німеччині, ні у Франції, ні в Австрії… Здається, ось-ось із-за обрію почується дикий цокіт копит і з’являться скіфи-верхівці. Аж ні! Тільки пташині крила шумлять, черкаючись об низькі хмари, та розлогі вітри навівають зимові сни.
Але це не так. Степ живе. І люди, причетні до його долі, не дрімають – ламають голови над тим, де знайти кошти на оновлення зеленої перлини Таврії – дендрологічного парку «Асканії-Нова» насамперед.
Директор заповідника кандидат біологічних наук Віктор Гавриленко стурбований: - В Україні є кілька сот державних цільових програм, і нині збираються певну частину їх скоротити. Насамперед, у Києві «проходяться» по невеличких програмах. Боюся, щоб наша, яка називається «Реконструкція біосферного заповідника “Асканія-Нова”», теж не потрапила під скорочення. А припинення фінансування програми – це не реконструкція, а трагедія. Уже ж чимало зроблено. Ми пройшли довгий процес тендеру, почали реконструкцію… Зупинитися на півдорозі – це не державний підхід.
- Про яку суму йдеться?
- Вся програма поки що становить 9,2 мільйона гривень. Частину коштів освоєно, але дуже мало. Потрібно реконструювати вольєрний комплекс на території зоопарку, ставки на території дендрологічного парку. Ставкам, приміром, із 1978 року не проводили ні поточні, ні капітальний ремонти. Знаючи, що є програма і кошти під ці роботи, ми спустили із них воду. А тримати їх без води більше року не можна, інакше буде висихання деревостою, який утворювався навколо них десятки років. Доведеться знову заповнювати ставки водою. Обвалу, звісно, від цього не буде, але не буде й руху. Знову доведеться залягти, як у середині 90-х років минулого століття, працювати за мінімумом і без розвитку.
На часі іще одна важлива проблема. Важлива і невідкладна. Інакше важкий чобіт цивілізації розтопче на своєму шляху святая святих – заповідний степ. І це станеться одразу, як розпочнеться купівля-продаж землі. Де гарантія, що якомусь зарубіжному чи вітчизняному товстосуму не забагнеться?
- Я вважаю, що зона антропогенних ландшафтів має бути розширена, аби ми могли нормально регулювали взаємостосунки людини із природою, – вважає директор біосферного заповідника «Асканія-Нова». – Зону треба розширити хоча б у межах добової активності тварин, які мешкають на території ядра в радіусі 20 кілометрів. Обмеження тут не дуже великі – у полюванні та механізмі застосування отрутохімікатів. Треба пам’ятати, що заповідний степ є еталоном природи «Планета Земля» (про це записано у сертифікаті ЮНЕСКО). Я відчуваю кожною клітинкою своєї душі ту колосальну відповідальність, яка щоденно на мені лежить.
В історії реконструкції дендрологічного парку «Асканія-Нова» – «довга борода». Віктор Гавриленко може показати десятки «доленосних» паперів, рішень, проектів.
- За програмою, реконструкція має бути закінчена у 2008 році, – повідомив Віктор Семенович. – Проектна ж документація, яку ми зробили, значно перевищує фінансування обсягів цієї програми, яка колись визначалася орієнтовно. Ще у 1989 році уряд приймав програму реконструкції. Коли я очолив заповідник у 1990 році, то мені сказали: у тебе 22 мільйони капіталовкладень у радянських карбованцях. Та розвалився Союз, і обвалилася програма. У 2004 році віце-прем’єр Дмитро Табачник «запустив» окреме доручення. Ми розробили програму, але без проектної документації. Не було б тендерної системи, реконструкцію можна було б зробити значно дешевше, ніж зараз. Проектна організація «Херсондіпромісто» орієнтувалася на одні матеріали, які, починаючи з 2003 року, виявилися значно дорожчими, а то й узагалі щезли з ринку. Проектної документації нам напрацювали на 69 мільйонів гривень – на ті ж самі об’єкти.
Ми просимо профінансувати програму до 2008 року. Тоді запустимо першу чергу реконструкції – садибу Фальц-Фейна, в яку додатково потрібно вкласти порядка 3,5 мільйона гривень.
Василь ПІДДУБНЯК
Гривна.- 2007-01-18 (стр. 8)
